Діагностика ішемічної хвороби серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та оцінка можливостей їх лікування кардіоселективними β-адреноблокаторами

Короткий зміст

Клінічна характеристика хворих та методологія дослідження. Робота базується на обстеженні 92 хворих, із них 22 із хронічними формами ІХС, 70 – на ХОЗЛ, серед яких у 38 пацієнтів при обстеженні було діагностовано ІХС. Контрольну групу склали 32 практично здорові особи. Крім того, було вивчено 2060 історій хвороб пацієнтів, які знаходились на лікуванні у відділенні хронічної коронарної патології Центральної міської клінічної лікарні м. Києва в 2001-2003 роках. Для аналізу з них були відібрані історії хвороб пацієнтів з поєднанням хронічної ІХС та ХОЗЛ.

Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів діагноз ІХС встановлювали на основі клініки (ангінозний біль), навантажувальних тестів (тредміл-тесту, стрес-ЕхоКГ з добутаміном), ХМ ЕКГ, виявлення кальцію в КА серця при МСКТ. Діагноз ІХС у хворих на ХОЗЛ встановлювався при позитивних -результатах МСКТ і стрес-ЕхоКГ з добутаміном. У 22 (100%) пацієнтів 1-ї групи та у 7 (18,4%) хворих 2-ї групи була проведена рентгенконтрастна коронарографія, яка підтвердила діагноз ІХС. У всіх хворих на ІХС спостерігались стабільна стенокардія напруги I-II ФК, безбольова ішемія міокарда та/або дифузний кардіосклероз, ХСН І-ІІА стадії зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ЛШ). Для діагностики ХОЗЛ, згідно з класифікацією, затвердженою МОЗ України наказом №128 від 12.03.07 р., окрім клінічних даних, застосовували дослідження ФЗД з визначенням життєвої ємності легень, форсованої ємності легень та ОФВ₁, індексу Тіффно, максимальної об’ємної швидкості (МОШ_25-75) та пікової об’ємної швидкості (ПОШ). Загалом хворих з ХОЗЛ

ІІ стадією було 25, з ІІІ стадією – 28, IV стадією – 17. В дослідження не включили хворих на ХОЗЛ І стадії та ХОЗЛ в фазі загострення, з клапанними вадами серця, на гострий коронарний синдром та з перенесеним інфарктом мікарда, ХСН IIБ стадії і більше, хворих з супутньою АГ ІІІ стадії і III ступеня, фібриляцією передсердь, супутніми гострими інфекційними та неінфекційними запальними захворюваннями, загостренням хронічних запальних захворювань, печінковою та нирковою недостатностю, а також цукровим діабетом, які визначались за даними клінічного, лабораторного та інструментального обстеження.

В результаті первинного комплексного обстеження 70 хворих на ХОЗЛ було виділено 2 групи: пацієнти, які мали клінічно-інструментальні ознаки супутньої ІХС (38 осіб), та хворі на ХОЗЛ без ІХС (32 особи). Oсоби всіх 4-х груп істотно не відрізнялись за віком і статтю (р>0,05). Хворі на ІХС, ІХС в поєднанні з ХОЗЛ, ХОЗЛ були порівняними за частотою такого фактору серцево-судинного ризику, як куріння (р>0,05).