РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ М’ЯКОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНО-АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКІРИ ТА РАНЕВОГО ПРОЦЕСУ

Короткий зміст

У вступі обговорюється актуальність теми, формулюються мета та основні завдання досліджень, відзначається наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі охарактеризовані основні напрямки лікування запальних захворювань шкіри та раневого процесу. Приведений аналіз щодо основних ланок порушень структурних та метаболічних процесів у шкірі, який дозволив виділити основні шляхи їх медикаментозного лікування. До найбільш важливих з них відносяться: протизапальна, репаративна, антиалергічна та антимікробна дія. Доведено доцільність створення нового м'якого лікарського засобу комбінованої дії.

У другому розділі описана загальна методологія проведення досліджень, характеристики діючих та допоміжних речовин, які визначають технологію приготування мазі.

Ефективність лікарських засобів  місцевої дії в значній мірі залежить від впливу цілого комплексу взаємопов'язаних факторів, найважливішими з яких є здатність діючих речовин оптимально впливати на патологічний процес, а також вплив допоміжних речовин лікарської форми на її фармакологічну активність. Тому першочерговим завданням був пошук ефективних субстанцій та вибір допоміжних речовин м’якої лікарської форми, що призначена для лікування інфекційно-алергійних захворювань шкіри та раневого процесу.

Враховуючи основні патогенетичні ланки розвитку дерматозів та раневого процесу ми вважали за доцільне ввести до складу мазі нестероїдний протизапальний засіб, який при місцевому застосуванні проявляє протизапальну, протинабрякову та місцевознеболюючу дію, володіє інгібуючими властивостями у відношенні протеолітичних ферментів, стабілізує білкові структури клітинних мембран – кислоту мефенамінову .

При лікуванні важких інфекційних процесів шкіри, що викликані асоціаціями бактерій і патогенних грибів, найчастіше використовуються антисептики широкого спектру дії. Тому нашу увагу як антибактеріальний компонент привернув вітчизняний антисептик мірамістин. Вибір мірамістину також ґрунтується на практичній відсутності стійкості, як природної так і надбаної,  до нього широкого кола мікроорганізмів. Крім того, він має імуностимулюючі властивості, що полягають в активації Т- і В-лімфоцитів. Такий комплекс властивостей вигідно відрізняє мірамістин від усіх інших катіонних антисептиків, що застосовуються у клінічній практиці в Україні.

Важливу роль в терапії дерматозів та раневого процесу відіграють стимулятори репаративних процесів, з яких перспективним є декспантенол, який забезпечує оптимізацію репаративних процесів у ділянках ураження з формуванням  регенерату з упорядкованим розташуванням колагенових волокон і формуванням епітеліального шару. Декспантенол проявляє імуномоделюючу дію (підвищує тканинну резистентність за рахунок стимуляції функціональної активності нейтрофільних гранулятів), попереджає аномальну проліферацію і диференціацію фібробластів з утворенням гіпертрофічних і келоїдних рубців, а також пересушування шкіри.

З метою підсилення ефекту всіх компонентів мазі за рахунок збільшення їх пенетрації у вогнище ураження, до складу мазі був введений димексид. Йому  притаманні: знеболюючий ефект, який дозволить нівелювати свербіння, що часто ускладнює протікання дерматитів; антиалергійний ефект, що дозволить гальмувати антитілоутворюючі функції плазматичних клітин; антиоксидантний ефект, який дозволить стабілізувати біомембрани, попереджати розвиток вторинних некрозів та стимулювати ранозагоєння.

В цьому розділі також обґрунтовано вибір методик, що використані для проведення досліджень. Описані методи органолептичних, фізико-хімічних, реологічних, біофармацевтичних досліджень.

У третьому розділі наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень з обґрунтування  концентрації діючих речовин та вибору допоміжних.