Патоморфологічні особливості та фрагментація ДНК у новоутвореннях молочних залоз собак

Короткий зміст

Матеріал, клінічне обстеження та оперативне втручання. Матеріал для досліджень був отриманий під час планових операцій з приводу видалення новоутворень МЗ собак. Прооперовано 69 собак. Після проведення патомор-фологічних досліджень попередній діагноз “новоутворення МЗ” був підтверджений у 63 випадках (91%). Інші випадки були представлені пухлинами шкіри та непухлинними утвореннями МЗ. У групу порівняння (контроль) було включено тканину МЗ від 8 собак, які із різних причин були вибраковані у Київському притулку для тварин (с. Баришівка). При огляді патології МЗ у цих тварин виявлено не було. Під час збору анамнезу фіксували час появи перших ознак новоутворення, чинники, що передували його появі, локалізацію та зовнішній вигляд. Звертали особливу увагу на дані, які могли вказувати на порушення гормонального статусу (періодичність циклу, характер проходження тічки, наявність випадків псевдовагітності та її характер, кількість родів за життя, характер лактації). У заключний період досліджень збирали дані про подальшу долю прооперованих собак, фіксуючи стан здоров’я, наявність рецидивів, причини загибелі, дату смерті чи евтаназії.

Методи досліджень. Виготовлення гістологічних препаратів. Матеріал фіксували у розчині 10% нейтрального формаліну, заливали у парафін із наступним виготовленням гістозрізів товщиною 2 мкм, фарбували гематоксиліном Караці та еозином, а також проводили реакцію Фельгена за загальноприйнятими схемами (З.Лилли, 1969). Ступень злоякісності карцином визначали за існуючою гістологічною системою атестації епітеліальних пухлин МЗ (W.Mis-dorp, 2002). Морфометричні дослідження проводили при збільшенні 800 за допомогою обробки серійних напівтонких зрізів на системі аналізу зображень “IBAS-200” фірми “Kontron” (Німеччина), яка включала світлооптичний мікроскоп, кольорову відеокамеру та комп’ютер. Границі клітин та їх ядер виділяли вручну за допомогою „миші” при контролі процесу на моніторі. Морфометричні характеристики отримували використовуючи програмне забезпечення фірми (Kontron bildanalyse, 1986). У кожному препараті залежно від якості та об’-єму матеріалу аналізували від 20 до 50 клітин. Крім того, будували гістограми кількісного розподілу клітин та ядер за величиною їх площі. Інтенсивність насиченості кольору ядер при фарбуванні ДНК за Фельгеном визначали за допомогою комп’ютерної програми Adode Photoshop 5.0 на сканованих фотографіях гістологічних препаратів та виражали у відсотках від інтенсивності чистого кольору. На кожному препараті аналізували випадкову вибірку з 50 ядер. Значення анамнестичних чинників ризику виникнення новоутворень МЗ, а також їх макрохарактеристик, що носять якісний характер, аналізували за допомогою методу ранжирування. Визначення концентрації низько- та високомолекулярної ДНК  проводили застосовуючи реакцію із дифеніламіном (К.Бартон, 1970) після  лізису клітин (О.Капралов, 2001). Чисту ДНК виділяли при осадженні її етанолом із тканинних екстрактів, що очищені хлороформом (В.Пушкарьов 2005). Після електрофоретичного розділення низькомолекулярних фрагментів ДНК їх аналіз проводили на сканованих цифрових електрофореграмах, використовуючи комп’ютерну програму “Photo Capt Mw”. Статистичну обробку результатів здійснювали із використанням критерію t Стьюдента та непараметричного критерію U Вілкоксона-Манна-Уітні. У тому разі, коли дані були виражені у відсотках, застосовано метод аналізу долі варіант (В.Урбах, 1972). Зв’язок між показниками оцінювали за коефіцієнтом кореляції рангів, при порівнянні останніх застосовували перетворення Фішера (Е.Гублер, 1973).

Патоморфологічні характеристики та частота випадків різних гістологічних типів злоякісних та доброякісних новоутворень МЗ залози собак. Серед 63 зразків новоутворень МЗ собак, що були досліджені у роботі, злоякісні визначено у 51-му, а доброякісні – у 12-ти випадках. Співвідношення між доброякісними та злоякісними новоутвореннями склало 1:4,25. Найбільшу частку серед усіх злоякісних пухлин МЗ собак у вибірці склали прості карциноми і їх підтип - солідні карциноми (62,5±25,6% від кількості простих карцином, Р<0,05) (табл. 1). На другому місці за кількістю діагностованих у наших дослідженнях виявилися карциносаркоми, на третьому - саркоми та неінфільтруючі (in situ) карциноми. Половину від усіх доброякісних новоутворень склали дисплазії, а серед доброякісних пухлин переважали фіброаденоми.

Порівняльний аналіз та співставлення гістологічних діагнозів, що були виставлені за класифікаціями пухлин МЗ людини та собак засвідчив той факт, що пухлини, які мають первинну локалізацію пухлинного процесу у часточках, за класифікацією пухлин МЗ собак є найбільш однорідною групою: пухлини часточкового раку in situ переважно відповідали неінфільтруючій (in situ) карциномі, а пухлини часточкового інфільтруючого раку – виключно складним та простим карциномам, які мають певну тенденцію до інфільтрації в оточуючі тканини та судини. Група зразків протокового та внутрішньопротокового раку виявилася за класифікацією пухлин МЗ собак більш різнорідною: поряд із карциномами in situ та простими карциномами, діагностували  також такі  пухлини як  карциносарко-