ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У СІМ’ЯНИКАХ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ І КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ, НАРОДЖЕНИХ ТА ВИРОЩЕНИХ НА ЗАБРУДНЕНИХ РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЯХ

Короткий зміст

Вибір напрямків досліджень. Для об’єктивної оцінки впливу інкорпорованих радіонуклідів і зовнішнього опромінення на сім’яники бугаїв-плідників і кнурів-плідників всі дослідження проводили за таким алгоритмом: 1) виключення у тварин дослідних і контрольних груп будь-яких заразних і незаразних хвороб; 2) визначення якості сперми; 3) відбір сім’яників для подальших досліджень; 4) радіологічне дослідження сім’яників; 5) визначення вмісту в сім’яниках деяких хімічних елементів; 6) макроскопічні дослідження сім’яників; 7) гістологічні дослідження сім’яників; 8) морфометричні дослідження сім’яників; 9) гістохімічні дослідження сім’яників.

Матеріали досліджень. Матеріали для досліджень відбирались протягом 2001–2006 років.

Сім’яники кнурів-плідників української білої породи віком 3–4 роки (24 голови), а також 9 бугаїв-плідників чорно-рябої породи віком 5–6 років, які були народжені й вирощені в третій зоні радіоактивного забруднення, відбирались у господарстві ім. Шевченка та в приватному секторі с. Яжберень Народицького району Житомирської області.

Сім’яники кнурів-плідників української білої породи віком 3–4 роки (11 голів), а також 12 бугаїв-плідників чорно-рябої породи віком 5–6 років, які були народжені й вирощені в другій зоні радіоактивного забруднення, відбирались у КСП „Хабне”, КСП „Україна” та в приватному секторі с. Хабне Поліського району Київської області.

Контролем слугували сім’яники, відібрані від кнурів-плідників української білої породи віком 3–4 роки (8 голів), а також 7 бугаїв-плідників чорно-рябої породи віком 5–6 років, які народились і були вирощені на умовно чистих територіях СВАТ „Калитянський” Броварського району Київської області, СВАТ „Петровський” Обухівського району Київської області, ДП НДГ „Ювілейний” Полтавського району Полтавської області та господарства „Лан”, с. Дубрівка,  Баранівського району Житомирської області.

Перед відбором сім’яників збирали детальний анамнез про кожну тварину та проводили її диспансеризацію, яка включала як загальний клінічний огляд, так і дослідження зовнішніх статевих органів (Косенко М.В., 1989; Авроров В.Н., 1990; Левченко В.І. та ін., 1997). У роботі використовували тільки клінічно здорових тварин, у яких не було встановлено будь-яких заразних чи незаразних хвороб.

Від тварин дослідних і контрольних груп для подальших досліджень відбирали сім'яники шляхом кастрації відкритим способом за загальноприйнятою методикою (Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., 1996). Премедикацію виконували літичною сумішшю аміназину й димедролу. Для наркозу застосовували тіопентал натрію з додатковою місцевою інфільтраційною анестезією 0,25%-м розчином новокаїну (Иванаевский В.С., 1990).

Методики досліджень. Для визначення кількості радіонуклідів у тканинах сім’яників тварин дослідних і контрольних груп нами також було проведено визначення їх радіоактивності.

Вміст у сім’яниках тварин радіонуклідів вимірювали в радіологічних відділах Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, Полтавської державної обласної лабораторії ветеринарної медицини, а також Народицької, Поліської, Броварської й Обухівської державних районних лабораторій ветеринарної медицини.

Визначення кількості радіонуклідів у середніх зважених пробах сім’яників проводили за допомогою універсального спектрометричного комплексу „Гама плюс” та гама-спектрометра МИ 2143-91 із застосуванням програмного забезпечення „Прогресс”.

Дослідження вмісту в тканинах сім’яників цезію, стронцію, свинцю, заліза, цинку, міді, кадмію, миш’яку, ртуті та марганцю проводили методом атомно-адсорбційної спектрометрії в повітряно-ацетиленовому та повітряно-пропановому полум’ї на атомно-адсорбційному спектрофотометрі AAS-30. При цьому застосовували спосіб мокрої мінералізації та спосіб кислотної екстракції (неповної мінералізації) (Хавезов И., Царев Д., 1983; Борисевич В.Б. та ін., 1993).

Сперму від бугаїв одержували за допомогою штучної вагіни для бугаїв зразка 1942 р., а від кнурів – за допомогою вкороченої штучної вагіни для бугаїв зразка 1942 р. Визначення якості сперми включало встановлення об’єму еякуляту, кольору, запаху, консистенції й густини сперми, рухливості (активності) сперміїв, їх концентрації, а також відсотка живих і мертвих сперміїв та їх патологічних форм. Концентрацію сперміїв у спермі визначали за допомогою лічильної камери Горяєва, відсоток живих і мертвих сперміїв – за В.А.Морозовим, патологічні форми сперміїв – при фарбуванні метиленовим синім (Хантер Р.Х.Ф., 1984).