ОСОБЛИВОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ ЛІМФОЇДНИХ ОРГАНІВ У ПЛОДІВ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Короткий зміст

Дисертаційна робота виконана протягом 2003–2006 років на базі науково-дослідної проблемної лабораторії фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин при кафедрі нормальної та патологічної анатомії с.-г. тварин Дніпропетровського ДАУ.

Матеріал для досліджень відбирали від плодів ВРХ, що отримані від клінічно здорових корів в умовах м’ясопереробного підприємства “Ювілейний” Дніпропетровської області.

Для морфологічних досліджень шляхом анатомічного препарування відбирали тимус, селезінку, соматичні (нижньощелепний, поверхневий шийний, підколінний) і вісцеральні (каудальний середостінний, порожньої кишки) ЛВ від 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-, 8-, 9-місячних плодів (по 6 кожного віку). Вік плодів визначали за масою та довжиною тіла, а також розвитком похідних шкіри (А.П. Студенцов, 2000). АМ відібраних органів визначали за допомогою вагів ВЛКТ-500-М із точністю до 0,001 г. Фіксацію матеріалу для мікроскопічних досліджень проводили спочатку в 5%-му (24–48 годин), а потім у 10%-му розчині нейтрального формаліну (10–30 діб).

Для отримання оглядових препаратів, проведення морфометричних та цитологічних досліджень фрагменти органів заливали у парафін згідно загальноприйнятих методик (Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, О.І. Кононський, 2005). Із парафінових блоків на санному та ротаційному мікротомах готували тотальні гістозрізи для оглядових препаратів товщиною 5–10 мкм із подальшим їх забарвленням гематоксиліном Ерліха і еозином та за Ван-Гізон. Для цитологічних досліджень парафінові гістозрізи товщиною 3–5 мкм забарвлювали азурІІ–еозином, метиловим зеленим – піроніном за Браше (Д. Киселі, 1962). Для з’ясування особливостей структурних перетворень ретикулярної строми органів і гістохімічних досліджень на мікротомі-кріостаті МК-25М виготовляли заморожені зрізи товщиною 15–30 мкм, які імпрегнували азотнокислим сріблом за Футом (Г.А. Меркулов, 1969) у модифікаціях П.М. Гавриліна (1998, 1999) та забарвлювали суданом ІІІ (за Герксгеймером) із подальшим дозабарвленням гематоксиліном Ерліха (Р. Ліллі, 1969).

Для мікроскопічних досліджень використовували світлові мікроскопи Olimpus CH-20, СХ-41 та мікроскоп біологічний стереоскопічний МБС-10. Кількісний (морфометричний) аналіз тканинних компонентів тимуса, ЛВ і селезінки (визначення ВП строми, паренхіми та її структурно-функціональних зон) проводили методом “крапкового підрахунку” (Г.Г. Автанділов, 1990) з використанням окулярних тестових систем (вставок) на 3–5 зрізах, отриманих із кожної досліджуваної ділянки органа. Діаметр лімфатичних вузликів (ЛВУ) у ЛВ та тимусних тілець визначали за допомогою мікроскопа МБС-10 і окуляра 8× зі шкалою. Підрахунок клітин у паренхімі тимуса, функціональних зонах ЛВ і білій пульпі селезінки проводили на тонких парафінових зрізах, забарвлених азурІІ-еозином, за допомогою мікроскопа Olimpus CH-20 при збільшенні 10´100 під імерсією із розрахунку на кожні 100 клітин на 10 препаратах у 20 полях зору по кожній віковій групі (Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, О.І. Кононський, 2005). На основі одержаних даних визначали середній відсотковий вміст кожного виду клітин. Статистичну обробку цифрових показників проводили на персональному комп’ютері з використанням стандартних програмних пакетів “Microsoft Excel”. Фотографування гістопрепаратів та їхніх окремих ділянок здійснювали цифровою фотокамерою Olimpus С-460 ZOOM з подальшим виготовленням кольорових фотознімків.

Результати власних досліджень та їх аналіз

Особливості морфогенезу тканинних компонентів тимуса у плодів ВРХ

Формування основних стромальних і паренхіматозних тканинних компонентів тимуса у ВРХ відбувається у передплідному періоді онтогенезу. В результаті цього в тимусі 2-місячних плодів виявляються всі характерні для функціонально активного органа структурні елементи – часточки, утворені лімфоїдною тканиною (ЛТ), диференційовані на кіркову та мозкову речовину, з тимусними тільцями і міжчасточкова пухка волокниста неоформлена сполучна тканина.

Основним структурним компонентом тимуса 2-місячних плодів ВРХ є ЛТ, ВП якої у різних частках органа коливається від 68,20±4,23% до 76,50±0,98%. На сполучну тканину приходиться від 23,50±0,98% у грудній частці органа до 31,80±4,23% у непарній ділянці шийної частки (проміжна частка).

Більша частина ЛТ часточок тимуса 2-місячних плодів приходиться на кіркову речовину (49,80±4,25–53,30±1,45%). ВП мозкової речовини ЛТ тимуса не перевищує 16,40±0,73– 23,20±1,63%.

У міжчасточковій пухкій волокнистій неоформленій сполучній тканині тимуса 2-місячних плодів є характерні для даного типу тканини структурні компоненти, жирові клітини серед яких не виявляються.

В мозковій речовині окремих часточок тимуса 2-місячних плодів, поряд з епітеліальною основою і лімфоїдними компонентами, знаходяться поодинокі тимусні тільця (у різних частках органа від 0,10±0,01 до 0,90±0,06 тілець на одну часточку), діаметр яких для плідного періоду є мінімальним (19,30±0,32–19,50±0,03 мкм).

Морфофункціональні перетворення тканинних компонентів тимуса ВРХ у плідному періоді онтогенезу мають чітко виражений періодичний характер, із специфічною для кожного структурного елементу віковою динамікою.

ВП ЛТ тимуса протягом всього плідного періоду має стійку тенденцію до збільшення, а сполучної, навпаки, до зменшення. При цьому найбільш виражений ріст ВП ЛТ спостерігається у 3- і 5-місячних плодів. У останні чотири місяці плідного періоду співвідношення ВП ЛТ і сполучної тканини у різних частках тимуса плодів змінюється менш суттєво. Максимальне значення ВП ЛТ у парній ділянці шийної і грудній частках тимуса спостерігається у 9-місячних плодів.

Динаміка АМ і ВМ тимуса у плодів ВРХ взаємозв’язана з динамікою площі ЛТ органа. АМ тимуса мінімальна у 2-місячних плодів (0,20±0,07 г), а максимальна – у 9-місячних (180,50±4,69 г), ВМ – відповідно, у 3- (0,28 %) і 9-місячних (0,71 %), а найбільш виражене збільшення АМ реєструється у 3- і 5-місячних плодів.