РОЛЬ БАКТЕРІЙ ГРУПИ КИШКОВИХ ПАЛИЧОК У САНІТАРІЇ МОЛОКА

Короткий зміст

Робота виконана в лабораторії ветеринарної гігієни та санітарії молока (дозвіл на роботу із збудниками ІІ–IV груп патогенності від 9.07. 2003р.) Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини УААН (атестат акредитації № РX–158/03, чинний до 4 вересня 2006 року). Дослідження проведені на фермах з екстенсивною технологією виробництва молока, стійлово-пасовищною системою утримання корів, машинним доїнням у переносні доїльні апарати та різними санітарно-гігієнічними умовами одержання молока.  

Основним напрямком досліджень було визначити норматив титру БГКП у свіжонадоєному молоці, як одного із показників його безпеки та удосконалити існуючі засоби для їх контролю; визначити рівень санітарної показовості титру БГКП для оцінки ефективності санобробки доїльних апаратів, молочного посуду і охолодження молока; розробити нові препарати для профілактики і лікування сухості, тріщин, ран шкіри дійок вимені корів та підвищення санітарної безпеки молока.

Відбір проб молока, секрету молочної залози при маститах, змивів зі шкіри вимені корів, з молочного обладнання і посуду, з об’єктів корівника, доставку їх у лабораторію та мікробіологічний аналіз проводили, згідно з ГОСТ 9225–84, ГОСТ 303417–97, ГОСТ 10444.15–94, ДСТУ IDF 122С:2003, ДСТУ IDF 100В:2003.

При дослідженні БГКП дотримувались такої схеми:

1) виділення і визначення належності штамів грам-негативних паличок до родини Enterobacteriaceae шляхом проведення мікроскопії і визначення наявності цитохромоксидази (загальноприйнятим методом);

2) належність цитохромоксидазонегативних штамів грам-негативних паличок до родів Escherichia, Citrobacter, Enterobacter та Klebsiella визначали за допомогою комплексу ознак (ЛІМАЦ) та додаткових тестів на рухливість, здатність утворювати сірководень, ферментувати адоніт, продукувати ацетоїн;

3) видову диференціацію бактерій родів Escherichia, Citrobacter, Enterobacter та Klebsiella проводили за їх здатністю ферментувати та окиснювати вуглеводи, керуючись рекомендаціями визначника бактерій Берджі (1997 р.).

Проби кормів (сіно, сінаж, зелена маса різнотрав’я) та підстилки (солома) відбирали в кількості 5–10 г у стерильні поліетиленові пакети. У лабораторії їх подрібнювали і робили наважки в кількості 1 г, які поміщали в стерильну колбу з 10 см³ ізотонічного розчину. Протягом 30 хв вміст колби струшували, після чого висівали на живильні середовища. Бактеріологічні дослідження води, повітря та конструкцій у приміщеннях проводили згідно з загальноприйнятими методами.

Бактерицидну дію антисептиків та приготовлених на їх основі експериментальних препаратів для санації шкіри вимені корів визначали лунковим методом з використанням тест-культур S. аureus та E. coli. рН 10 % розчинів експериментальних препаратів, термостабільність і колоїдну їх стабільність визначали згідно з ГОСТ 29.188.3–91 ”Изделия косметические”, токсикологічні дослідження “Крему для вимені” проводили на білих лабораторних мишах, клінічні дослідження препарату проводили шляхом аплікації на шкіру дійок вимені здорових і хворих на субклінічний мастит корів та при наявності на них ран, тріщин і сухості.

Для виявлення джерел надходжень у молоко БГКП досліджено 122 змиви зі шкіри дійок вимені корів, 160 – з доїльного обладнання та молочного посуду, 53 проби грубих кормів, 22 проби фекалій корів, 48 проб повітря корівників та 47 проб водопровідної води. При вивченні мікрофлори молока у процесі його одержання досліджено 279 проб асептично надоєного молока. Проведено ідентифікацію 1210 культур грам-негативних паличок, у тому числі бактерій групи кишкових паличок – 613.

Проводячи порівняння рідких та щільних середовищ для виділення БГКП, як збудників маститу, досліджено 90 проб секрету від хворих на мастит корів. При розробці нового селективно-діагностичного середовища для індикації бактерій групи кишкових паличок  досліджено 456 змивів з доїльного обладнання та 486 проб збірного молока.