ІМУНОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІСЛЯРОДОВОГО ГНІЙНО-КАТАРАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРИТУ У КОРІВ




  • скачать файл:
Назва:
ІМУНОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІСЛЯРОДОВОГО ГНІЙНО-КАТАРАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРИТУ У КОРІВ
Альтернативное Название: ИММУНОБИОЛОГИЧЕСКИЕ аспекты послеродового гнойно-катарального эндометрита у КОРОВ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

Дослідження проводилися протягом 1997 - 2000 років у лабораторії імунології відтворення тварин кафедри ветеринарного акушерства і хірургії Подільської державної аграрно-технічної академії та в господарствах Кам’янець-Подільського району Хмельницької області: БФСК “Мрія” с. Сокіл, СТОВ “Іскра” с. Голосків та в СК “ім. Котовського”  с. Гуменці.


Для проведення досліджень у вказаних  господарствах були відібрані групи корів-аналогів симентальської породи з молочною продуктивністю 3,5-4 тис. кг, що утримувалися в типових приміщеннях із задовільними параметрами мікроклімату та годівлі.


Для проведення експериментальної частини роботи  досліджень було відібрано 75 корів,  з яких сформували контрольні і дослідні групи. До  першої контрольної групи (n=18) ввійшли  породілі  з фізіологічним перебігом післяродового періоду; в другу контрольну групу - хворі на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, лікування яких проводили за загальноприйнятій схемі (без застосування імуностимуляторів). П'ять дослідних груп були сформовані з хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит породіль, лікування яких проводили із застосуванням засобів етіотропної та патогенетичної терапії.


Імунологічні дослідження хворих корів проводили на початку досліду - в період виражених клінічних ознак гострого післяродового ендометриту (7-8-й день після родів),  під час  лікування та після одужання.


Гематологічними дослідженнями у крові піддослідних корів визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів, а також лейкоцитарну формулу.


Стан клітинної та гуморальної ланок імунітету оцінювали за кількістю Т-, В- та


“0”-лімфоцитів периферійної венозної крові, їх співвідношенням (Т:В), Т-індексом. Визначення кількості Т-лімфоцитів проводили   за  методикою  M. Jondal (1972) в реакції спонтанного  розеткоутворення  (Е-РУК),   В-лімфоцитів - за      методикою Г.Ф. Коромислова 


та ін. (1980) - в реакції комплементарного розеткоутворення з еритроцитами барана            (ЕАС-РУК) у модифікації лабораторії імунології Інституту педіатрії акушерства та        гінекології (м.Київ,1997); метаболічну активність нейтрофілів - за                                     реакцією               відновлення нітросинього тетразолію (НСТ - тест); лізоцимну активність сироватки             крові (ЛАСК) - фотоколориметричним методом за  Ю.М. Марковим (1974) в модифікації         УНДІЕВ (в якості  тест-культури використовували Micrococcus lysodeicticus); бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) - фотоколориметричним   методом  з мікробною          тест - культурою E. сoli (штам 0,4, S-форма МВА)     за     О.В.  Смірновою  і   Т.А.  Кузьміною  (1966),   з   урахуванням   рекомендацій   Н.Н.  Максим'юка   та  Л.А. Телішевської (1995); фагоцитарну активність лейкоцитів - в реакції з інертними полістероловими частками латексу; визначення кількості циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові - в реакції преципітації  з  поліетиленгліколем (ПЕГ 6000, Merk).


Імунологічне тестування in vitro проводили в серійних дослідах з різними дозами препаратів, згідно інструкцій  їх використання (враховуючи рекомендації Н.П. Лымаря   та ін. (1988) і  В.І. Щербакова (1989)).


При вивченні поширення, етіології та патогенезу післяродового ендометриту у корів різних господарств регіону особливе значення надавали визначенню антибіотикорезистентності мікрофлори, виділеної з геніталій хворих породіль. Ексудат відбирали за допомогою полістиролового катетера              (для цервікального осіменіння корів з ректальною фіксацією шийки матки), з’єднаного через гумову трубку з      20 мл шприцом, дотримуючись всіх правил асептики. У виділеному матеріалі в  лабораторних умовах,  згідно існуючих методик,  проводили визначення антибіотикочутливості мікрофлори.         


                Перебіг ускладненого післяродового періоду оцінювали за змінами, що відбувалися у статевих органах протягом хвороби. При цьому враховували загальний стан тварин, їх продуктивність та основні клінічні показники, а також характер і  кількість виділень, величину й топографію матки, її ригідність та болісність, стан яєчників.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)