Зарицкая, Анна Андреевна. Акмеологические основы профессиональной самореализации будущего учителя музыки
Тип:
Автореферат
Короткий зміст:
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методологічні основи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, представлено відомості щодо апробації та впровадження результатів наукового пошуку, структури та обсягу роботи. 6 У першому розділі «Теоретико-акмеологічні засади професійної самореалізації майбутнього вчителя музики» проаналізовано ґенезу проблеми професійної самореалізації у філософських, психолого-педагогічних, акмеологічних дослідженнях. Багатогранність наукових підходів до трактування сутності та змісту досліджуваного поняття дозволило закцентувати увагу на провідних аспектах його розуміння: у ракурсі внутрішнього потенціалу, особистісних можливостей та здібностей (В. Гупаловська, А. Козир, Н. Кулик, Н. Лосєва, Л. Мітіна, Г. Падалка, К. Хорні), опредметненні сутнісних сил особистості у суспільно-значущій діяльності (І. Бех, В. Бутенко, І. Єрмаков, Л. Коган, О. Леонтьєв, С. Максименко, В. Муляр, Л. Рибалко, Н. Сегеда), саморозвитку, самоздійсненні особистості у процесі життєтворчості (К. Альбуханова- Славська, В. Андрущенко, Л. Анциферова, Н. Кузьміна, А. Деркач, Л. Сохань). Виявлені ознаки є причинно-зумовленими, оскільки віддзеркалюють поліаспектність поняття професійної самореалізації. Трактування суті професійної самореалізації майбутнього вчителя музики на основі поліаспектності дало можливість визначити даний феномен як процес цілеспрямованого втілення акмеологічно-актуалізованих особистісних обдарувань, кваліфікаційних знань, умінь, навичок та методичної майстерності майбутнього вчителя музики в педагогічній та соціокультурній життєтворчості. Готовність майбутнього учителя музики до професійної самореалізації розглядається нами як інтегроване цілісне новоутворення, детерміноване мірою індивідуально-продуктивного опредметнення сутнісних сил, культивуванням природніх спроможностей, яке характеризується спрямованістю на відповідну діяльність (потреби, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації), професійно- операційною досконалістю (наявність фахових знань, умінь, навичок), самосвідомістю (здатність до самоконтролю, самовдосконалення, саморефлексії), комплексом індивідуально-типологічних особливостей і якостей, що забезпечують досягнення вчителем музики професійного акме. Основними структурними компонентами готовності майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації визначено: – емотивно-ціннісний, складниками якого є особистісно-професійні мотиви, пізнавальний інтерес, потреба самореалізації у музично-педагогічній діяльності та самовдосконаленні продуктивних компетентностей; емоційна чутливість, емоційна стійкість, емоційний інтелект, емпатійність; аксіологічний світогляд студентів; – когнітивно-діяльнісний, що інтегрує фахову компетентність майбутнього вчителя музики, знання акмеологічної природи професійної самореалізації (директивно-нормативні, педагогічно-методологічні, психологічні, знання з теорії та методики навчання, знання з теорії та методики музичної освіти, комунікативні знання), сенсорне мислення, індивідуально-творчий стиль музично-педагогічної діяльності та інноваційно-технологічну компетентність; – рефлексивно-регулятивний, який акумулює уміння майбутнього вчителя музики (перспективні, ситуативні, ретроспективні); модальність самооцінки 7 (професійної та особистісної); здатність до акмеологічного саморозвитку у професійній діяльності; уміння педагогічного самоменеджменту. Оскільки поняття «потенціал» є однією із ключових категорій акмеологічної науки, тому у якості чинників як суттєвих обставин процесу підготовки майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації ми розглядаємо синергетичну та екзистенційну єдність особистісного акмепотенціалу майбутнього педагога, акмепотенціалу змісту професійної підготовки та середовища ВНЗ, акмепотенціалу музичного мистецтва. Визначальними механізмами розвитку особистісного акмепотенціалу є детермінація самопроцесів, що характеризують свідомість суб’єкта діяльності (самоактуалізація, самоефективність, самоудосконалення, продуктивна компетентність); оптимальність урахування акмепотенціалу змісту професійної підготовки та середовища ВНЗ уможливлюється акмепрофесійною спрямованістю майбутнього педагога, арт-соціальним оточенням; механізмами акмепотенціалу музичного мистецтва є самокорекція, регуляція, рефлексія, продуктивно-творча діяльність, усвідомленя мистецьких цінностей. Акмепотенціал музичного мистецтва нами визначений як стимулятор внутрішнього орієнтира діяльності, художнього наповнення, професійного становлення та майстерності, що окреслює напрямок руху особистості до мистецьких вершин, як продукт що творить суб'єкта педагогічної діяльності, в якому він об’єктивується і через який він реалізується. Тому продуктивне розв'язання проблеми підготовки майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації базується на основі акмеологічно-освітньої парадигми, ідеї практичної успішності, реальної насолоди і радості. У другому розділі «Організаційно-методичні основи формування готовності майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації на акмеологічних засадах» з позицій надбань акмеологічної, психолого- педагогічної науки та на основі власного досвіду теоретично обґрунтовано комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечують оптимальність підготовки майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації, зокрема: – акмеологічно-гуманістичне забезпечення навчально-практичного змісту системою професійних завдань та проблемних ситуацій, які передбачають реалізацію суб’єкт-суб’єктних взаємин учасників виховного процесу і утверджують особистісно-зорієнтований підхід до виховання людини як найвищої соціальної цінності, культивування та відображення духовної особистісно-професійної зрілості. – стимулювання творчо-особистісного та професійного самовдосконалення майбутнього фахівця засобами інтеграції змісту фахових дисциплін, яке виражається у потребі та готовності до безперервного саморозвитку, креативності, майстерності. – забезпечення рефлексивно-оцінного досвіду полягає у розвитку комунікативної компетентності, інтелектуальних особистісно-ціннісних ставлень до навколишнього оточення, когнітивної, емоційної, художньо- 8 естетичної, емпатійно-регулятивної реакції у сфері музичного мистецтва, міжособистісного спілкування та педагогічного партнерства. Виокремлення зазначених організаційно-педагогічних умов зумовлено особливостями гуманізації сучасної вищої музично-педагогічної освіти, сутністю, змістом та акмеологічною спрямованістю професійної підготовки майбутнього вчителя музики. За результатами теоретико-емпіричних досліджень обґрунтовано критеріально-рівневу характеристику готовності майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації, яка набула вияву в таких рівнях, як: декларативний (низький), формально-рольовий (середній), конструктивно- самодіяльний (достатній), творчо-моделюючий (високий). У відповідності з компонентною структурою готовності майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації визначено основні критерії, а саме: особистісно- спонукальний, змістовно-практичний та оцінно-продуктивний. Показниками особистісно-спонукального критерію є: спрямованість на творче оволодіння музично-педагогічними знаннями, потреба у застосуванні інноваційних технологій, форм і методів навчання, потреба у створенні музично-розвивального виховного середовища, потреба у професійному саморозвитку, самовдосконаленні, самореалізації шляхом розробки та втілення продуктивних маршрутів музично-педагогічної співтворчості з учнями. Змістово-практичний критерій схарактеризований такими показниками, як: знання педагогічної теорії, знання психологічних, вікових та індивідуальних особливостей учнів, знання технологій музичного виховання, методик викладання фахових музичних дисциплін, методології та методів наукового дослідження, знання сучасних особистісно орієнтованих теорій музичного розвитку учнів. Оцінно-продуктивний критерій означений здатністю до об’єктивної оцінки знань, умінь, навичок учнів; адекватністю самооцінки особистісних можливостей та результатів музично-педагогічної діяльності, володінням сучасними методами контролю і формами перевірки компетентностей, оригінальністю у створенні продуктів освітньої діяльності, динамічністю навчання; спроможністю учнів до самоактуалізації, самовдосконалення в музично-педагогічній творчості та оцінній діяльності. Аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм уможливив проектування структурно-функціональної моделі формування готовності майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації, що дало змогу спрогнозувати очікуваний позитивний результат створюваного об’єкта, утвердитись у достовірності обраних критеріїв оцінювання результатів усіх циклів діяльності, оптимальності визначених компонентів, організаційно-педагогічних умов, принципів, форм та методів дослідження
