Білик, Валентина Григорівна. Формування готовності майбутніх учителів до здоров\'яформувальної діяльності у початковій школі

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, зазначено її зв’язок з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито його наукову новизну та практичне значення; представлено відомості про особистий внесок здобувача та апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації. У першому розділі «Теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі» проаналізовано літературні джерела щодо формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі; охарактеризовано науковий тезаурус формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі; розкрито структуру готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі. Аналіз наукової літератури щодо формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі засвідчив, що з позицій сьогодення соціальне замовлення на випускників вищих педагогічних навчальних закладів потребує ефективної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності, вихованням у них професійно значущих якостей, якнайшвидшої адаптації й активізації їх діяльності у зв’язку з розвитком нової ситуації в світі та країні. Науковці (В.І. Бондар, П.М. Гусак, О.А. Комар, С.М. Мартиненко, О.В. Матвієнко, О.В. Омельченко, Н.О. Прасол, О.Я. Савченко, О.А. Федій, І.Б. Червінська та ін.) вказують, що зміцнення демократичних і гуманістичних принципів навчально-виховного процесу вищих педагогічних навчальних закладів передбачає оновлення змісту і напрямів освітньої практики, пошук і вдосконалення форм, методів і засобів підготовки висококультурних, компетентних учителів початкової школи, здатних творчо вводити освітні інновації в контекст сучасних тенденцій, спрямовувати власні зусилля на саморозвиток і самовдосконалення. Аналіз літератури з фізичного виховання показав, що науковці (О.Д. Дубогай, В.В. Колосовська, О.В. Кузнецов, Л.І. Лубишева, Н.В. Москаленко, І.В. Поташнюк та ін.) вказують на здоров’яформувальну складову фізичного виховання молодших школярів. У розділі формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі розглядається як процес, який є результатом теоретичної і практичної підготовки, що здійснюється у вищих навчальних закладах протягом певного терміну навчання і передбачає наявність ціннісних орієнтацій студентів щодо забезпечення оптимального індивідуального рівня адаптації молодших школярів до вимог навчально-виховного процесу в початковій ланці освіти, виховання відповідального ставлення учнів до власного здоров’я, залучення їх до здорового і безпечного способу життя. Теоретичний аналіз наукових праць вітчизняних учених (М.М. Ворник, С.В. Данильченко, О.А. Комар, А.М. Крамаренко, О.В. Кузнецов, О.С. Маляренко, С.М. Мартиненко, О.В. Матвієнко, Ю.В. Науменко, Н.К. Смирнов, Ю.Д. Шаповал, Ю.О. Шишкіна та ін.) дозволив уточнити сутність поняття «готовність майбутнього
8
вчителя до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі», яке розглядається як інтегрована якість особистості, що характеризується позитивною мотивацією на соціально-педагогічну діяльність, пов’язану зі збереженням і зміцненням здоров’я учнів, професійно орієнтованими знаннями, уміннями та навичками щодо підвищення життєвого потенціалу молодших школярів і навчання їх конкретним заходам безпеки життєдіяльності. У структурі готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі виділено мотиваційний, когнітивний, процесуальний і особистісний структурні компоненти. Нами вказано, що майбутні вчителі початкової школи повинні володіти не окремими розрізненими знаннями у галузі педагогіки, а їх системою, яка цілісно відображає особливості професійної діяльності у початковій ланці освіти та організовується на основі сучасних наукових теорій, ідей та принципів, спрямованих на зміцнення та збереження здоров’я молодших школярів.
У другому розділі «Педагогічне забезпечення формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі» розглянуто методику та напрями дослідження; охарактеризовано модель формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі; розкрито педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі.
Дослідно-експериментальна робота здійснювалася протягом 2004-2015 років відповідно до практико-пошукового, концептуального, дослідно-експериментального та узагальнювального етапів.
Практико-пошуковий етап (2004-2009 роки) був спрямований на аналіз наукової літератури щодо формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі; характеристику наукового тезауруса; з’ясування структури готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі; розроблення оцінювально-діагностичного комплексу для визначення рівнів сформованості готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі. Для оцінювання за мотиваційним критерієм використовувалася методика самооцінювання професійно-педагогічної мотивації, яка була адаптована Н.П. Фетискіним; для оцінювання за когнітивним критерієм – розроблено тестові завдання; для оцінювання за процесуальним критерієм – розроблено відповідну картку; для оцінювання за особистісним критерієм – використовувалися: методика визначення комунікативної готовності до діалогу з дитиною (за І.І. Ридановою); методика діагностики рівня емпатичних здібностей (за В.В. Бойком); методика діагностики рівня саморозвитку і професійно-педагогічної діяльності (за Л.Н. Бережновою).
Концептуальний етап (2010-2011 роки) був спрямований на виявлення та теоретичне обґрунтування педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі; розроблення та теоретичне обґрунтування моделі формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі; визначення
9
експериментальної бази, контингенту студентів, що брали участь в педагогічному експерименті; розроблення педагогічного забезпечення.
Дослідно-експериментальний етап (2012-2015 роки) був спрямований на реалізацію педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі і діагностику рівнів сформованості готовності майбутніх учителів, які увійшли до експериментальної та контрольної груп, до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі.
На узагальнювальному етапі (2015-2016 роки) аналізувалося вирішення завдань дослідно-експериментальної роботи, теоретично осмислювалися результати дослідження, уточнювалися теоретичні положення та висновки, отримані у процесі педагогічного експерименту.
Модель формування готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі складається з цільового, теоретико-методологічного, змістового, організаційно-технологічного та результативно-оцінювального блоків (рис. 1). У дисертації вказано, що застосування компетентнісного підходу у формуванні готовності майбутніх учителів до здоров’яформувальної діяльності у початковій школі дозволило: перенести акценти з поінформованості суб’єктів навчання на їх уміння та навички використовувати інформацію для вирішення практичних проблем, пов’язаних зі здоров’яформувальною діяльністю; вказати на націленість фахової підготовки на майбутнє працевлаштування випускників у загальноосвітніх навчальних закладах. Реалізація особистісно орієнтованого підходу дозволила: спрямовувати навчальний процес на розвиток особистості майбутнього вчителя початкової школи в умовах сучасної парадигми вищої педагогічної освіти; акцентувати увагу на суб’єктній ролі студента у процесі навчання у вищому навчальному закладі. Застосування діяльнісного підходу дозволило через діяльність студента сформувати у процесі певного терміну навчання його кваліфікацію, яка забезпечить професійну самореалізацію у роботі, пов’язаній зі збереженням і зміцнення здоров’я молодших школярів. Реалізація аксіологічного підходу дозволила: спрямувати зусилля на формування ціннісно-смислової орієнтації студентів, мотивації до виконання здоров’яформувальної діяльності та усвідомлення ними соціальної значущості своєї майбутньої професії; акцентувати увагу на саморозвитку і самовдосконаленні студентів; підкреслити важливість соціальної взаємодії. Застосування акмеологічного підходу дозволило: спрямувати зусилля професорсько-викладацького складу на цілісне вивчення в освітньому середовищі вищого педагогічного навчального закладу студентів як індивідів і суб’єктів діяльності; створити педагогічні умови для мотивації успіху, актуалізації потреби в досягненнях і прагнення до високих результатів; організувати варіативний освітній простір для творчої здоров’яформувальної діяльності.