Кириленко, Олена Іванівна. Система моніторингу фахових компетентностей з астрономії майбутніх учителів фізики

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, об’єкт і предмет дослідження, відповідно до яких сформульовано основні завдання, описано методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, особистий внесок здобувача, а також подано відомості щодо апробації та впровадження результатів проведеного дослідження, структури та обсягу дисертації.
У першому розділі «Теоретичні основи системи моніторингу фахових компетентностей з астрономії майбутніх учителів фізики» проаналізовано підходи до трактування поняття «моніторинг», уточнено сутність моніторингу результатів навчання у вищій педагогічній освіті, зокрема у галузі фізики та астрономії. Визначення рівня якості освіти забезпечується у світі за допомогою відповідних механізмів, що дістали назву моніторинг, який розуміється як система збору, опрацювання та поширення даних про діяльність освітньої системи, що
6
забезпечує безперервне відстеження за її станом і прогноз розвитку. Комплексний кваліметричний моніторинг результатів навчання – стандартизований комплекс діагностичних процедур, що дозволяють спостерігати за навчальною діяльністю студентів протягом певного проміжку часу і, використовуючи незалежні методи, фіксувати кількісні показники змін досліджуваного об’єкта (рівень навченості – рівень реально засвоєних студентами предметних знань, умінь та навичок, включає такі якісні характеристики знань, як міцність, глибина, усвідомленість, системність).
Аналіз позицій сучасних дослідників відносно моніторингу результатів навчання зумовив нас наголосити та підкреслити змістову відмінність у термінах «результати навчання» та «цілі навчання», яка зустрічається в освітній сфері. Цілі навчання – ідеальні прогнозовані результати педагогічної освітньої діяльності, кінцевий стан або результат, що їх прагнуть досягнути органи освіти, розробляючи і реалізовуючи державну освітню політику. Цілі навчання – це широкі загальні формулювання навчальних намірів викладача. Результати навчання – це формулювання того, що, як очікується, буде знати, розуміти і демонструвати студент по закінченню процесу навчання.
Намагання задати діагностичні цілі навчання привели до використання раніше розроблених таксономій цілей навчання – галузей педагогічної науки, завданнями яких є визначення й теоретичне обґрунтування класифікаційних одиниць цілей, системи цілей, супідрядності, співвідношення та обсягу цілей навчання. Для формулювання результатів навчання використовують різні таксономії цілей навчання, які являють собою перелік цілей навчання і певну їх ієрархію (Б. Блума і його колег; В. Оконя; В. Беспалько; П. Карпинчика). Ми використовуємо, для написання результатів навчання, таксономію Б. Блума, оскільки вона пропонує структуру й список дієслів. Результати навчання повинні представляти невелику групу індикаторів, які є фундаментально важливими. Можливо, навчальна дисципліна повинна включати від 4 до 8 показників результатів навчання.
У другому розділі «Cистемa моніторингу фахових компетентностей з астрономії майбутніх учителів фізики» виявлено фахові компетенції та компетентності з астрономії майбутніх учителів фізики; адаптована таксономія Б. Блума в когнітивній сфері для навчання астрономічних дисциплін; встановлено зв'язок між компетентностями, результатами навчання, формами і методами моніторингу фахових компетентностей з астрономії майбутніх учителів фізики; запропоновано та обґрунтовано систему моніторингу фахових компетентностей з астрономії майбутніх учителів фізики, представлено структурну модель даної моделі.
Професійна підготовка фахівців з вищою освітою, зокрема вчителів, здійснюється в спеціально створених педагогічних системах – вищих навчальних закладах. Системоутворюючим фактором педагогічної системи є цілі навчання. Навчальний заклад, а отже і педагог, одержує цільові орієнтири (соціальне замовлення, замовлення суспільства) в дуже загальному вигляді:
– готувати висококваліфікованих фахівців для певної галузі, наприклад для шкільної освіти;
– підготувати гармонійно розвинену особистість...;
7
– забезпечити передачу культури (культурної спадщини, досвіду).
Такі формулювання цілей одержали назву широких, узагальнених, абстрактних. Однак здійснювати навчання можна лише маючи конкретні цільові орієнтири. Отже, для забезпечення функціонування педагогічної системи необхідна конкретизація її освітніх цілей. Ця конкретизація може бути подана так:
загальні вимоги суспільства
цілі освітньої системи
державні (галузеві) стандарти вищої освіти
цілі (місія) вищого навчального закладу
цілі освітньої програми, навчального плану
цілі конкретної навчальної дисципліни
цілі конкретного заняття з навчальної дисципліни
На рівні освітньої програми і навчального плану цілі навчання задаються у вигляді компетенцій і компетентностей.
Компетенція – це відчужена, зарані задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки особи, необхідної для ефективної продуктивної діяльності у певній сфері. Кінцева мета підготовки фахівців визначається компетенціями – типовими завданнями діяльності, які не пов’язані з конкретним виконавцем; це коло обов’язків і повноважень, які пов’язанні з посадою, робочим місцем.
Якості, які повинен мати конкретний фахівець для діяльності в рамках наданих йому компетенцій називаються компетентності (сукупність особистісних якостей працівника (знань, умінь, навичок, ціннісно-смислових орієнтацій, емоційно-волової регуляції поведінки, мотивації і готовності до діяльності), набутих під час навчання і обумовлених власним досвідом діяльності у певній соціальній особистісно-значимій галузі).
Компетентності, які безпосередньо пов’язані зі спеціальними знаннями і вміннями предметної області діяльності називають фаховими компетентностями. Фахова компетентність трактується як системна властивість особистості, що проявляється в наявності глибоких і міцних знань із предметних дисциплін, в умінні застосовувати наявні знання в професійній діяльності, у готовності досягати значущих професійних результатів.
Сучасна парадигма вищої освіти пропонує компетентністний підхід до формулювання цілей навчання, якому властива підвищена інструментальність. Він полягає в тому, що цілі навчання формулюються через компетентності, виражені в діях студентів, причому таких, які викладач, або який-небудь інший експерт може надійно розпізнати.
На основі нормативних документів, які регламентують професійну і соціальну діяльність вчителя фізики (Закони України «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту»; Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Програми з астрономії для загальноосвітніх навчальних закладів, Інструкції з
8
техніки безпеки у кабінеті астрономії тощо) нами було виявлено типові завдання діяльності (компетенції) та компетентності з астрономії, якими повинен оволодіти майбутній вчитель фізики. На нашу думку, фахові компетенції та компетентності з астрономії майбутнього вчителя фізики можуть бути такі:
1. Оволодіння фундаментальними астрономічними теоріями та їх аналіз з метою використання для виконання наукових досліджень у цій галузі:
 здатність системно аналізувати фундаментальні астрономічні теорії, закони і закономірності для розуміння явищ і процесів в астрономічних системах;
 володіння знаннями про визначні відкриття в галузі астрономії;
 здатність популяризувати наукові знання і видання, з наголосом на теоретичних та прикладних аспектах класичної і сучасної астрономії.
2. Спостереження астрономічних об’єктів за допомогою оптичних телескопів, радіоастрономічних та інших інструментів:
 здатність, виходячи з мети спостереження астрономічного об’єкта, обирати метод і розробляти план та методику спостереження;
 здатність, виходячи з передбачуваних суттєвих властивостей астрономічного об’єкта і умов спостереження, обирати або виготовляти засоби непрямого спостереження, готувати їх до спостереження і виконувати спостереження.
3. Теоретичне дослідження астрономічного об’єкта:
 здатність досліджувати ідеалізований астрономічний об’єкт логічними методами (мислений експеримент);
 здатність створювати математичну модель астрономічного об’єкта, явища або процесу в астрономічному об’єкті.
4. Збір і опрацювання наукових фактів і аналітичних даних у галузі астрономії:
 здатність самостійно одержувати за допомогою спостережувальних і інформаційних технологій та використовувати у практичній діяльності нові знання і уміння в галузі астрономії;
 здатність використовувати сучасні методи збирання, передавання, зберігання та опрацювання повідомлень і даних в галузі астрономії за допомогою комп’ютерних технологій.
5. Розробка астрономічних приладів з заданими параметрами, установок та комплексів для астрономічних досліджень:
 здатність скласти технічне завдання на розроблювальний прилад для астрономічних досліджень.
6. Планування (проектування) навчально-виховної роботи:
 здатність аналізувати програмно-методичні матеріали і використовувати для планування навчально-виховної діяльності вчителя таксономії цілей навчання астрономії;
 здатність складати план-конспект уроку з астрономії;
 здатність складати план роботи учнівського гуртка з астрономії.
7. Розробка і використання дидактичних і технічних засобів навчання:
 здатність створювати дидактичні засоби навчання астрономії;
 готовність використовувати у навчально-виховному процесі шкільні
9
астрономічні прилади;
 готовність використовувати у навчально-виховному процесі сучасні засоби навчання астрономії.
8. Проведення навчальних занять:
 готовність проводити уроки з астрономії різних типів;
 готовність проводити заняття предметного гуртка, заходи позакласної роботи з астрономії;
 готовність навчати учнів розв’язуванню вправ і задач з астрономії.
9. Моніторинг результатів навчання і виховання учнів:
 усвідомлення теоретичних засад перевірки досягнення учнями цілей навчання астрономії;
 володіння методами, формами і засобами перевірки результатів навчання учнів з астрономії.
10. Використання комп’ютерних інформаційних технологій у наукових дослідженнях у галузі астрономії:
 здатність використовувати пошукові системи для знаходження наукових публікацій у галузі астрономії на сайтах обсерваторій та інших наукових установ;
 здатність використовувати спеціальне програмне забезпечення (програми-візуалізатори об’єктно-пошукових систем) для пошуку даних у астрономічних каталогах та базах даних;
 готовність використовувати геоінфомаційні системи, віртуальні обсерваторії, віртуальні планетарії у наукових дослідженнях.
Приклади конкретизованих фахових компетентностей з астрономії майбутніх учителів фізики: здатність одержати дані про явища і процеси на поверхні Сонця за допомогою Інтернет – ресурсів, фотопластинок; здатність аналізувати стан атмосфери (фотосфери) Сонця на певну дату з метою визначення індексів сонячної активності.
Компетентності не перевіряються явно, а перевіряються через результати навчання (кожен з елементів компетентності може бути представлений як результат навчання).