ДЕДЕЛЮК КАТЕРИНА ЮРІЇВНА ГЕОРЕГІОНАЛЬНІ ВИМІРИ РОЗВИТКУ СФЕРИ ПОСЛУГ З ТРАНЗИТУ ЕНЕРГОНОСІЇВ В УКРАЇНІ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, з’ясовано її актуальність,
сформульовано мету та основні завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження,
розкрито наукову новизну одержаних результатів, вказано на їхнє теоретичне й
практичне застосування, зазначено про кількість публікацій автора, в яких
апробовано положення виконаного дослідження.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи аналізу
глобалізаційних процесів у сфері транспортних послуг» з’ясовано специфіку
розвитку сфери послуг в умовах глобалізації; окреслено найважливіші чинники-
детермінанти активізації інтернаціоналізації світового ринку послуг; вивчено
структуру й особливості формування глобальної мережі транспортних послуг;
визначено сутність категорії «глобальний продуктово-інноваційний ланцюг
постачання» та описано специфіку його функціонування на енергетичному
ринку; обґрунтовано виокремлення послуг з транзиту у структурі глобального
продуктово-інноваційного ланцюга постачання.
Шляхом дослідження тенденцій глобалізаційних процесів спостережено
посилення значення сфери послуг для світової економіки, що виявляється в
кількісній та якісній трансформації розвитку ринку та інтернаціоналізації ділової
активності. Під час вивчення особливостей функціонування глобальних вартісних
ланцюгів постачання, в межах яких відбувається реалізація міжнародної торгівлі,
закцентовано на активізації у їхній структурі посередницької складової у формі
георегіональних транспортних систем.
Визначено, що георегіональні виміри розвитку сфери послуг з транзиту
ґрунтуються на економічній характеристиці функціонування інтермодальної
транспортної системи, спроможної задовольняти потреби в постачанні у
процесі реалізації індустріальних та торговельних ланцюгів в межах двох або
більше регіонів, які охоплюють континенти або частини світу. Доведено, що
розширення географічної структури торгівлі та розвиток транспортних мереж
детермінували активне залучення країн-транзитерів, співпраця з якими
частково зумовлює ефективність торговельних відносин у межах реалізації
основних етапів ланцюга постачання.
Розкрито специфіку реалізації глобального продуктово-інноваційного ланцюга
постачання на енергетичному ринку (рис. 1) та виокремлено транзитну складову в
його структурі шляхом поділу основних стадій переміщення продукту на три
рівні – апстрім (upstream), мідстрім (midstream), даунстрім (downstream).
Констатовано, що реалізація транзиту на другому рівні детермінує його статус
як зв’язувального елемента глобальної системи постачання, що передбачає
перетин енергетичним ресурсом, який походить з однієї країни (експортера),
8
території іншої країни (транзитера) шляхом використання відповідної транспортної
інфраструктури та надходження до країни призначення. За результатами
класифікаційного аналізу щодо інтерпретації категорії «транзит» автор довів
раціональніть ідеї щодо розгляду його не лише в межах транспортних послуг,
але й як елемента сектора інфраструктурних та енергетичних послуг. Такий
підхід дозволив комплексно охарактеризувати значення транзиту для
функціонування енергетичного ланцюга постачання