БЕЛЯЄВА ОКСАНА ОМЕЛЯНІВНА УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ КРЕДИТНИХ ПОРТФЕЛІВ У БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, сформульовано мету і
завдання, визначено об’єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну
одержаних результатів та їхнє практичне значення, відображено апробацію
результатів дисертації.
У першому розділі “Теоретико-методологічні основи управління
формуванням кредитних портфелів банків в контексті глобалізації”
охарактеризовано еволюцію поглядів на кредитну діяльність комерційних
банків, зокрема, стосовно управління формуванням кредитних портфелів,
з’ясовано сутність кредитних портфелів комерційних банків, досліджено
8
теоретичні засади їх формування в умовах сучасних інтеграційних процесів та
оптимізацію управління їхніми ризиками під впливом глобалізації.
Аналіз основних напрямів наукових досліджень кредитного портфеля
комерційного банку дав змогу зробити висновки, що, незважаючи на значний
внесок учених у розкриття цієї теми, все ж має місце низка дискусійних та
нерозкритих аспектів. Зокрема, питання управління формуванням кредитних
портфелів у банківських системах країн ЦСЄ в умовах євроінтеграції на
сьогодні потребує ширшого дослідження. Недостатньо уваги приділено
факторам та ризикам формування кредитних стратегій діяльності банків у
країнах ЦСЄ (серед них і Україна) в умовах поглилення євроінтеграційних
процесів, зокрема, управлінню ризиками банківського кредитування у
посткризовий період розвитку світової фінансової системи.
З метою глибшого розуміння поняття кредитного портфеля та впливу
інтеграційних і глобалізаційних процесів на його трансформацію
проаналізовано його суб’єктний, об’єктний та предметний склад, функції та
структуру.
У результаті проведених досліджень запропоновано класифікувати
суб’єктів, що беруть участь у формуванні кредитних портфелів банків, на
активних та пасивних за ступенем впливу на управління кредитним портфелем
банку. До активних суб’єктів належать банківські установи, які безпосередньо
надають кредити, а також держава та наддержавні установи в особі
наднаціональних органів регулювання кредитного ринку. До пасивних –
власники тимчасово вільних фінансових ресурсів, тобто особи, які виступають
донорами активів, що використовуються для надання банківськими установами
кредитів (власники депозитів, інвестори тощо), та позичальники, заборгованість
яких входить до кредитного портфеля банку.
Визначено функції кредитного портфеля на макро- і на мікрорівні.
Зокрема, для стратегічного портфеля доцільно виділити функції розподілу
кредитних ресурсів та планування, для фактичного – функції управління
кредитною діяльністю та контрольну.
Розкриття економічної сутності кредитного портфеля запропоновано
здійснювати залежно від рівня економічної системи (мікро- та макрорівень). На
мікрорівні він становить сукупність наданих кредитів певною банківською
установою. На макрорівні кредитний портфель – сукупність наданих банками
кредитів у межах банківської системи однієї держави чи групи країн.
Глобалізація фінансових ринків приводить до уніфікації методів
контролю банківської діяльності на ринках кредитування, яка вже давно
вийшла за рамки окремої держави. Напрями інтеграційних процесів визначають
ті правила та умови діяльності, в яких банки формують свої конкурентні
позиції, зокрема, і на ринках кредитування. Вони визначають необхідність
врахування особливостей конкретного регіону при розробленні та реалізації
кредитної політики і пристосування до існуючих правил і законів.
За результатами проведеного аналізу запропоновано трактувати кредитну
політику на підставі критеріїв формування кредитних портфелів банків, цілей,
9
принципів та інструментів кредитування, а також заходів, спрямованих на
акумулювання кредитних ресурсів.
З метою оптимізації управління формуванням банківських кредитних
портфелів запропоновано логіко-структурну модель розроблення стратегії
формування кредитних портфелів банків (рис. 1), яка ґрунтується на виконанні
аналізу кредитної діяльності банків з врахуванням ринкової кон’юнктури та
впливу на них інтеграційних чинників, виявленні можливостей збільшення
кредитування, визначенні для цього оптимальних пропорцій внутрішніх і
зовнішніх ресурсів, та спрямована на усунення диспропорцій кредитних і
депозитних портфелів та реалізацію визначеної кредитної стратегії за умов
зростаючої конкуренції банків у напрямі забезпечення стабільного розвитку
банківських ситем й економік країн в умовах глобалізації банківського бізнесу