Кондратова Людмила Григорівна. Підготовка вчителя до організації проектної діяльності з учнями основної школи в позаурочній роботі

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження та його етапи; сформульовано гіпотезу, теоретико–методологічну основу, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, достовірність отриманих результатів, наведено дані про апробацію і впровадження отриманих результатів.
У першому розділі – “Підготовка вчителя до організації проектної діяльності як психолого–педагогічна проблема” здійснено аналіз проблеми підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів у системі післядипломної освіти; охарактеризовано сучасний стан розробки проблеми; розглянуто сутність понять: проект, метод проектів, проектна діяльність у науково-педагогічній літературі, які розкривають сутність проектної діяльності учнів; розглянуто основні погляди дослідників на процес проектування; досліджено розвиток проектної технології у вітчизняній і зарубіжній педагогічній науці та практиці; проаналізовано відомі класифікації учнівських проектів, що існували в науковій думці в XX – на початку ХХІ століть; визначено стан підготовки вчителя в умовах післядипломної педагогічної освіти до організації проектної діяльності протягом XX – на початку ХХІ століть; проаналізовано можливості післядипломної освіти щодо підготовки вчителя до впровадження освітніх інновацій в позаурочну виховну діяльність та описано систему підготовки вчителя до організації проектної діяльності у позаурочній роботі в умовах післядипломної педагогічної освіти.
Потребою суспільства стає питання підготовки таких фахівців, які були б спроможні вирішити основні протиріччя, що існують в освітній практиці, а саме: між високодинамічними умовами розвитку цивілізації і нездатністю освіти задовольняти потреби швидкого темпу розвитку різних сфер життєдіяльності; між оновленням парадигми вітчизняної освіти – переходом до нового типу гуманістично-інноваційної освіти та недостатнім науково-методичним забезпеченням цього процесу; між бажанням учителів оволодіти професійними знаннями, вміннями та навичками інноваційної діяльності й відсутністю в системі післядипломної педагогічної освіти відповідної підготовки.
Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що поняття проект трактується досить широко. У науковій думці різних часів, працях Д. Джонсона, Н.В. Матяш, О.М. Пєхоти, В.І. Слободченкова, І.Д. Чечеля, І.В. Шендрик та інших існувало різне визначення поняття проекту як прототипу або прообразу бажаного об’єкту; як процесу, що дає початок змінам явищ та дійсності; як механізму розвитку освіти; як задуму, плану, цільового акту діяльності, пакету документів, що описує план майбутньої діяльності тощо.
Метод проектів, як зазначають Є.К. Васіна, М.Р. Леонтьєва, С.В. Пилюгін, Є.С. Полат, С.І. Ящук та інші визначається: як сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів з обов’язковою презентацією цих результатів; як особистісно орієнтований метод навчання, заснований на самостійній діяльності учнів із визначенням проблеми і оформленню практичного результату розробки; як система навчання, де учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, які поступово ускладнюються.
Навчанню проектній діяльності властиві як основні закономірності педагогічного процесу, так і психологічний зміст. Дослідники Т.Є. Бацаєва, Дж. Джонс, Є.Ф. Ісаєв, В. Кузнєцова, Н.Н. Нечаєв та інші визначали проектну діяльність як цілеспрямований процес педагогічної діяльності, направлений на створення освітніх концепцій розвитку особистості, як процес пошуку всебічно узгоджених складних рішень для створення нових об’єктів, як механізм, що розвиває освіту та специфічну форму моделювання тощо.
Розглядаючи генезис розвитку проектної технології протягом XIX – початку XXІ століть були визначені основні ідеї Д. Дьюї, В. Ігнатьєва, Е. Каганова, У. Кілпатріка, Е. Колінгса, Н. Крупської, М. Крупеніна, О. Паркерхест, В. Разльотова, П. Руднєва, С. Шацького, В. Шульгіна та інших, що покладено в основу організації проектної діяльності учнів. Зроблений аналіз розвитку проектної технології на Україні наприкінці XX – початку ХХІ століть та вивчення основних поглядів таких дослідників, як С. Кагарова, Н. Попова, С. Тюрберга, Н. Трояновського та інших, дозволили висвітлити основні положення українських науковців на проектну діяльність як засіб розвитку особистості школяра.
Враховуючи спрямованість дисертаційного дослідження на сутність підготовки вчителів до організації проектної діяльності, проаналізовано стан підготовки вчителів до організації проектної учнівської діяльності в історії розвитку педагогіки XX – початку ХХІ століть та охарактеризовано систему підготовки вчителя до організації проектної діяльності в умовах післядипломної педагогічної освіти.
Аналіз літературних, дослідницьких джерел говорить про те, що підготовкою вчителя до проведення проектної діяльності займалися ще на початку ХХ століття як в США, так і в інших країнах, де використовували метод проектів у освітній практиці.
Починаючи з 90-х років ХХ століття, в ході реформ системи освіти прокинувся інтерес до проектної діяльності в закладах освіти Росії та України.
Сьогодні у системі післядипломної педагогічної освіти рівень підготовки вчителів до проектної діяльності можна вважати недостатнім, бо тема використання проектної технології розглядається лише оглядово в процесі лекційних занять, а у навчально-тематичних планах курсової підготовки вчителів на неї виділяється недостатній обсяг навчальних годин.
На основі проведеного констатувального експерименту дослідження, нами зроблено висновок про існування зацікавленості до проектної технології та наявності загального уявлення у вчителів про організацію проектної діяльності з учнями. Педагоги на достатньому та низькому рівні знають про переваги проектної учнівської діяльності, оглядово знайомі із технологією організації проектної роботи. Відсутність досконалого методичного забезпечення процесу навчання педагогів проектній діяльності дає підставу для розробки моделі підготовки вчителя до організації проектної діяльності.
У другому розділі – ”Модель підготовки вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи в позаурочній роботі у системі післядипломної освіти та її експериментальна перевірка” розроблено та обґрунтовано модель підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності, науково обґрунтовано зміст, технологію та умови підготовки вчителя до організації учнівської проектної діяльності в позаурочній роботі, описано основні етапи організації проектної позаурочної діяльності із зазначенням функцій вчителя-керівника; здійснено класифікацію позаурочних учнівських проектів; визначено особливості організації проектної роботи з учнями основної школи; розроблено методику проведення науково-педагогічного дослідження.
Модель підготовки складається із мотиваційного, когнітивного та операційно-діяльнісного модулів. (див. рис. 1).
Мотиваційний модуль сприяє визначенню потреби вчителів у самоосвіті, самовдосконаленні, прагнення до творчої пошукової роботи та потребу в організації проектної діяльності; когнітивний модуль здійснюється через створення умов для засвоєння сутності проектної технології, вивчення історіографії проектної діяльності, особливостей типології позаурочних проектів та опанування методикою й вимогами щодо організації учнівських позаурочних проектів через вивчення вчителями основних методів проектної діяльності; операційно-діяльнісний модуль спрямований на практичне засвоєння
основних етапів позаурочних проектів із зазначенням основ педагогічного керівництва проектною позаурочною учнівською діяльністю, набуття вмінь виявляти на практиці набуті теоретичні знання, самостійно організовувати проектну діяльність з учнями в позаурочний час.
Для оцінювання рівня готовності вчителя ми обрали мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний критерії та визначили їх показники.
На основі аналізу існуючих теорій та концепцій упровадження проектної технології нами визначено такі критерії готовності вчителя до організації проектної діяльності учнів основної школи у позаурочній роботі: мотиваційний, когнітивний, організаційно-діяльнісний. Мотиваційний критерій характеризує проектно-технологічні якості особистості, потребу в проектному навчанні, прагнення постійної освіти щодо впровадження проектної технології, усвідомлене та умотивоване навчання та самоосвіта у галузі впровадження проектної технології.