Гребінь-Крушельницька Надія Юріївна. Акмеологічні засади підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України до професійної самореалізації

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про їх апробацію та впровадження, а також щодо кількості публікацій, структури й обсягу роботи.
У першому розділі – “Теоретичні основи підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України до професійної самореалізації” – на підставі аналізу наукової літератури розкрито сутність досліджуваної проблеми, понятійно-категорійний апарат дослідження; визначено дефініцію поняття “готовність курсанта до професійної самореалізації”, висвітлено особливості професійної діяльності та особистісно-професійні вимоги до майбутніх офіцерів правоохоронних органів; досліджено змістову структуру готовності курсантів вищих навчальних закладів МВС України до професійної самореалізації.
Виявлено, що акмеологічний підхід (М. Рибніков, Б. Ананьєв, К. Абульханова-Славська, О. Бодальов, А. Деркач, В. Зазикін, Н. Кузьміна) базується на психолого-педагогічному вивченні можливостей успішної самореалізації особистості, оскільки метою самореалізації є досягнення “акме” (найвищого рівня досконалості). Узагальнення наукових розробок у галузі акмеології дало нам змогу сформулювати авторське розуміння поняття “професійна самореалізація особистості” як процес, спрямований на досягнення поставленої мети, реалізацію в професійній діяльності власних потреб, прагнень, здібностей, внутрішнього потенціалу, які через самовдосконалення та саморозвиток є шляхом до здійснення життєвих перспектив.
З’ясовано, що у філософському значенні сутність процесу професійної самореалізації тлумачиться як життєвий смисл, досягнення досконалості, високої майстерності, акме-вершини. На психологічному рівні аналізуються умови, за яких особистість може продуктивно самореалізовуватись; суб’єктивні фактори, які справляють вплив на діяльність суб’єкта (його самосвідомість, самопізнання, самовизначення, самооцінку, самовдосконалення та ін.). У педагогіці проблема

професійної самореалізації розглядається вченими в межах особистісно орієнтованого підходу, що розкриває необхідні умови для реалізації особистістю індивідуальних здібностей, можливостей, задатків, її потреби в самореалізації.
Процес підготовки майбутнього фахівця до професійної самореалізації в діяльності передбачає отримання певного позитивного результату, досягнення якого завжди залежить від готовності до його здійснення. Як зазначають М. Дяченко та Л. Кандибович, готовність – це прогнозуюча активність на стадії підготовки, що налаштовує організм, особистість на майбутню діяльність. У контексті нашого дослідження підготовку майбутніх працівників органів внутрішніх справ до професійної самореалізації розглядатимемо як процес формування готовності до неї, а готовність визначатимемо як результат цієї підготовки.
Результати аналізу існуючих дефініцій понять “готовність” та “професійна самореалізація особистості” дали змогу визначити “готовність курсанта до професійної самореалізації” як наявність у нього ціннісного ставлення до обраного фаху, мотиваційної спрямованості на кар’єрне зростання та бажання самореалізації в правоохоронній діяльності, сформованість знань щодо акмеологічних засад професійної самореалізації, умінь і навичок здійснювати самоосвіту, самовиховання, самоконтроль та корекцію власних результатів діяльності з професійної самореалізації.
Вивчення на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик службових функцій, типових завдань діяльності працівників правоохоронних органів та компетенцій, якими повинні володіти випускники вищих навчальних закладів МВС України, дало нам можливість розглянути особистісно-професійні вимоги до майбутніх працівників органів внутрішніх справ, які відображають знання, уміння, властивості та якості, що необхідні майбутнім фахівцям для ефективного виконання професійних завдань та їхньої готовності до професійної самореалізації в діяльності.
Зважаючи на принцип взаємопов’язаності компонентів будь-якої системи, у змістовій структурі готовності курсантів до професійної самореалізації нами виділено мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний компоненти, взаємозв’язок між якими буде забезпечувати ефективність правоохоронної діяльності та професійної самореалізації в ній. Мотиваційний компонент виконує функцію спонукання до діяльності, забезпечує спрямованість курсантів на професійну самореалізацію в майбутній діяльності, містить мотиви, цілі, потреби, ціннісні орієнтації в їхній сукупності, що формують у майбутніх правоохоронців особистісну цінність обраної діяльності, інтерес, схильність до неї та самореалізації в ній; прагнення вдосконалювати свою кваліфікацію після закінчення навчального закладу, задовольняти свої матеріальні і духовні потреби, постійно займаючись обраним видом цієї діяльності, розвивати погляди, переконання, престиж фаху. Когнітивний компонент відображає загальну компетентність майбутнього правоохоронця з питань професійної самореалізації; прагнення до засвоєння специфічних знань, пов’язаних із професійною самореалізацією особистості та акмеологічним підходом до її здійснення; самостійність у пошуку інформації про

шляхи самовдосконалення, саморозвитку, самореалізації в майбутній діяльності; діяльнісний – характеризує ступінь сформованості готовності курсантів до професійної самореалізації; віддзеркалює їхню здатність до саморуху, самоорганізації, самоосвіти, самовиховання, володіння різними методами і способами самовдосконалення, саморозвитку; рефлексивний – відображає оцінку курсантами виконаної діяльності, здатність до самопізнання, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки результатів діяльності із професійної самореалізації.
У другому розділі – “Характеристики сформованості готовності майбутніх офіцерів МВС України до професійної самореалізації” – визначено критерії, показники, рівні готовності майбутніх правоохоронців та охарактеризовано стан сформованості їх готовності до професійної самореалізації, проаналізовано педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів МВС України до професійної самореалізації.
Мотиваційно-ціннісний критерій відображає ціннісне ставлення курсантів до професії, визначеність особистісних потенціалів, життєвих цілей, в результаті чого вони відчувають власну здатність до самореалізації в професії, зацікавленість у подальшому кар’єрному зростанні та особистісно-професійному розвиткові. Показниками сформованості готовності курсантів до професійної самореалізації за мотиваційно-ціннісним критерієм є сформованість цілей та мотивів професійної діяльності; ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності і бажання самореалізуватися в ній, адекватна самооцінка.
Когнітивно-інформаційний критерій дає змогу оцінити повноту та глибину знань щодо акмеологічних засад професійної самореалізації особистості, її змістової структури, визначає самостійність майбутніх правоохоронців у пошуку та аналізі інформації з проблем професійної самореалізації. Показниками сформованості готовності майбутніх правоохоронців до професійної самореалізації за когнітивно-інформаційним критерієм є знання курсантів про акмеологічні засади професійної самореалізації; про особливості професійної самореалізації, розуміння її значущості; самостійність у пошуку та аналізі інформації щодо професійної самореалізації особистості.
Діяльнісно-результативний критерій дає можливість визначити ступінь володіння вміннями, що забезпечують досягнення курсантами професійної самореалізації в майбутній правоохоронній діяльності. Показниками сформованості готовності курсантів до професійної самореалізації за діяльнісно-результативним критерієм є самостійна розробка алгоритму проектування шляху професійного самовдосконалення та саморозвитку, розвинута здатність до самовиховання та самоосвіти; уміння здійснювати самоконтроль, самоаналіз та самооцінку результатів діяльності із професійної самореалізації.
Визначення критеріїв та показників готовності майбутніх працівників органів внутрішніх справ до професійної самореалізації дало змогу виділити три рівні її сформованості, зокрема репродуктивний, продуктивний та творчий.
Для курсанта з репродуктивним рівнем характерне переважання мотивів соціальної значимості у сфері професійної діяльності. Такий курсант не усвідомлює необхідності отримання знань з проблем акмеології, професійної самореалізації

особистості та потреби в ній; під час засвоєння нових умінь та навичок діє за зразком. Курсант не має усвідомленої необхідності в професійному самоаналізі й самооцінці своєї діяльності та її результатів.
Продуктивний рівень характеризується тим, що в курсанта достатньо розвинута мотивація особистісно-професійного зростання, ціннісне ставлення до правоохоронної діяльності та бажання самореалізуватися в ній. Курсант має достатній рівень знань з проблем акмеології, професійної самореалізації особистості, а також розуміє способи їх практичного застосування. Такий курсант здатний до самовиховання, самоосвіти, ситуативно аналізує та оцінює свою діяльність і коригує її результати.
Курсант з творчим рівнем має розвинуту мотивацію досягнення успіху, в нього яскраво виражене ціннісне ставлення до майбутньої професійної діяльності і бажання самореалізуватися в ній, чітко сформована мета досягнення професіоналізму. Курсант намагається активно засвоювати знання з проблем професійної самореалізації особистості та акмеологічного підходу до її здійснення, виявляє самостійність при пошуку та аналізі інформації з окреслених питань. Такий курсант має розвинуту здатність до самовиховання, самоосвіти та може оцінити власні знання й уміння, необхідні для практичного здійснення професійної самореалізації.
На підготовчому етапі експерименту було здійснено організаційну роботу щодо добору методів та складу учасників експериментального дослідження, до якого увійшли курсанти 3 курсу факультетів підготовки фахівців для підрозділів слідства та кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ, Одеського державного університету внутрішніх справ, Криворізького факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ загальною кількістю 337 осіб та 11 викладачів-експертів. На підставі діагностичного зрізу констатувального етапу експерименту, використовуючи опитування, анкетування, тестування, бесіди та методики (вивчення “Мотивації навчання у вищому навчальному закладі” Т. Ільїної, дослідження ціннісних орієнтацій М. Рокича, вивчення здатності проектування шляху професійного самовдосконалення Н. Селезньової, дослідження самооцінки особистості С. Будасси (“Я-реальне”, “Я-ідеальне”) та ін.), було схарактеризовано рівні готовності курсантів до професійної самореалізації: репродуктивний рівень було виявлено у 53,10% курсантів, продуктивний – у 39,60%, творчий – у 7,30%.
Експертний аналіз результатів проведення констатувального етапу експериментальної роботи засвідчив, що в більшості курсантів не сформовані чітке прагнення до професійної самореалізації, здатність до самостійного оволодіння знаннями щодо акмеологічних засад професійної самореалізації особистості, уміння планувати особистісне та професійне зростання в майбутній діяльності.
Результати констатувального етапу експерименту зумовили необхідність обґрунтування педагогічних умов формування готовності майбутніх працівників органів внутрішніх справ до професійної самореалізації, серед яких: 1) формування мотиваційно-ціннісної спрямованості на професійну самореалізацію в

правоохоронній діяльності; 2) розвиток здатності майбутніх працівників органів внутрішніх справ до самовиховання та самоосвіти; 3) організація навчально-виховного процесу на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії в системі “курсант–викладач”; 4) використання в навчально-виховному процесі особистісно орієнтованих технологій навчання для розвитку пізнавальної активності курсантів.
У третьому розділі – “Дослідно-експериментальна робота з підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України до професійної самореалізації” – розкрито методику проведення експериментальної роботи, проаналізовано результати педагогічного експерименту, подано методичні рекомендації науково-педагогічному складу щодо підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України до професійної самореалізації.
На основі запропонованих педагогічних умов формування готовності курсантів до професійної самореалізації під час навчання у ВНЗ МВС України було проведено формувальний етап експериментального дослідження. У ньому взяли участь 117 курсантів, 57 з яких увійшли до контрольної (30 осіб) та експериментальної (27 осіб) групи. Вибірка презентує всю генеральну сукупність. На даному етапі експерименту були задіяні як експерти 11 викладачів. В експериментальній групі навчання відбувалося за методикою, яка передбачала реалізацію визначених у процесі дослідження педагогічних умов. Навчання в контрольній групі відбувалося за традиційною методикою.
Формування готовності курсантів ВНЗ МВС України до професійної самореалізації відбувалося в умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу під час вивчення авторського елективного спецкурсу “Основи професійної самореалізації майбутнього правоохоронця”. На його вивчення заплановано 2 модулі (74 год.), з яких – 18 год. лекцій, 16 год. семінарів, 16 год. практичних занять, 14 год. індивідуальної та 10 год. самостійної роботи. Дисципліна викладається на третьому та четвертому році навчання (6, 7 семестри) підготовки фахівців за спеціальністю “Правознавство” освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.
Організація викладання спецкурсу за змістом та методикою забезпечувала індивідуально та особистісно спрямований підхід у формуванні готовності курсантів до професійної самореалізації на основі принципів гуманізації професійної освіти (ставлення до особистості як до вищої цінності), особистісного підходу, дотримання якого дає можливість забезпечити розвиток особистості як індивідуальності, принципу активності, що спрямований на активну навчально-пізнавальну діяльність курсантів, в основі якої лежить змістовна мотивація й розуміння цілей навчання та майбутньої професійної діяльності, принципу самостійності, що забезпечує розвиток умінь і навичок самоосвітньої, самовиховної діяльності; принципу навчання у співпраці, що дозволяє забезпечувати суб’єкт-суб’єктну взаємодію між викладачами та курсантами; принципу неперервної освіти, який означає, що людина вчиться постійно або в освітніх установах, або займається самоосвітою.
Основними формами та методами формування готовності курсантів вищих навчальних закладів МВС України до професійної самореалізації були дискусії,

презентації, круглі столи, творчі проблемні завдання, рольові ігри, міні-твори, тренінг самопізнання (С. Архипова), акмеограма та авторська система професійної діяльності майбутнього професіонала (В. Гладкова, С. Пожарський), методика формування “Я-концепції” або самопрограмування успіху (О. Романовський, О. Пономарьов, В. Михайліченко), а також авторські вправи: “Придумай власне життєве кредо”, “Уяви свій “Я-образ”, “Я в майбутньому”, “Я – керівник”, “Я – професіонал”, “Робота у творчих групах”.
На основі результатів формувального етапу експерименту доведено, що застосування зазначених форм і методів сприяло виробленню ціннісного ставлення курсантів до професійної самореалізації, підвищенню їхньої самооцінки (мотиваційний компонент), досягненню позитивних результатів у формуванні знань щодо акмеологічних засад професійної самореалізації, самостійності в пошуку та аналізі інформації (когнітивний компонент), умінь проектувати шлях професійного самовдосконалення та саморозвитку, розвитку здатності до самовиховання і самоосвіти (діяльнісний компонент); здійсненню самооцінки, самоаналізу та контролю власних результатів діяльності з професійної самореалізації (рефлексивний компонент).