ВАКОЛЯ Тетяна Іванівна ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність, мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено його методи, розкрито наукову новизну і практичну значущість одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та публікації результатів дослідження.
У першому розділі «Науково-теоретичні передумови формування дослідницької компетентності студентів вищих навчальних закладів» подано теоретичний аналіз проблеми формування дослідницької компетентності. Здійснено аналіз вимог до якості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, серед яких чільне місце посідає сформованість у них дослідницької компетентності, пізнавального інтересу, комунікативної активності, самостійності.
Особливого значення у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів, зокрема, формування їх дослідницької компетентності набуває компетентнісний підхід як передумова трансформації набутих знань, умінь і навичок у компетентності. Реалізація означеного підходу в освітньому процесі базується на дотриманні низки дидактичних умов, основною з яких є чітке усвідомлення учасниками навчального процесу дидактичної специфіки, закладеної у поняття «компетентність», що може характеризувати як певний етап освітнього процесу, так і його результат.
На основі аналізу теоретико-методологічних проблем сучасної теорії і практики формування дослідницької компетентності розкрито її змістові характеристики, обґрунтовано структуру. Дослідницька компетентність у теорії і практиці професійної освіти розглядалася з позицій процесуально-технологічного підходу (А. Хуторський), системного підходу (В. Адольф). Психолого-педагогічні особливості дослідницької компетентності полягають у тому, що вона орієнтована не тільки на одержання практичних результатів, а й на зміну когнітивної структури у професійній характеристиці студентів. Основою формування дослідницької компетентності є зміни, новоутворення в інтелектуальному, моральному, особистісному розвиткові майбутніх фахівців початкових класів, спрямованість на результат.
У дослідженні визначення дослідницької компетентності сформульовано як характеристику особистості майбутнього вчителя початкових класів, що відображає складову професійної компетентності, містить сукупність знань і умінь щодо виконання дослідницької діяльності, особистісну здібність вирішувати дослідницькі проблеми і задачі з використанням знань, досвіду, цінностей і нахилів, вмотивованості і готовності щодо реалізації (дослідницької компетентності) у майбутній професійній діяльності.
Одержані результати дали підставу стверджувати, що дослідницька компетентність майбутнього вчителя початкових класів є складним багатоаспектним утворенням, структура якої передбачає якісні особистісні характеристики, вмотивованість на дослідно-професійну діяльність, набутий досвід реалізації комплексу фахових компетенцій, професійну спрямованість і здатність до рефлексивної діяльності.
Аналіз наукових доробок та практики професійної підготовки майбутніх педагогів дозволив визначити у рамках науково-дослідної діяльності вирішення таких основних завдань: формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження; надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальності, досягненні відповідного рівня професіоналізму; розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань; прищеплення студентам навичок самостійної науково-дослідницької діяльності; розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у практичній роботі, залучення студентів до розв’язання наукових проблем; необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань; розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця; створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання у вишах резерву вчених, дослідників, викладачів. Цілеспрямована організація активної участі студентів у навчальних дослідженнях не тільки створює умови для успішного оволодіння необхідними знаннями і вміннями, а й формує професійно важливі риси характеру, здатність до адекватної самооцінки, творчого відношення до очікуваної професійної діяльності, самостійність і продуктивність мислення.
Комплексне врахування показників сформованості цільового, мотиваційного, змістового, процесуального і результативного компонентів дослідницької компетентності дало можливість визначити результати попереднього спостереження: на рефлексивно-творчому рівні сформованості дослідницької компетентності виявлено 10,2% студентів, репродуктивному – 54,5%, емпірично-інтуїтивному – 35,3%.
Аналіз результатів дає підстави зробити висновок про те, що формування дослідницької компетентності вимагає конструктивних змін у навчально-пізнавальній діяльності і не забезпечує якісної підготовки більшості студентів до успішної майбутньої професійної діяльності. Разом з тим орієнтація на синергетичні принципи вимагає відшукування резервів кадрового, дидактико-методичного, матеріально-технічного і управлінського забезпечення для удосконалення фахової підготовки, зокрема, формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів.
У другому розділі «Моделювання процесу формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки» виявлено критерії, рівні сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів, розроблено структурно-функціональну модель її формування та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови реалізації.
Аналіз психолого-педагогічної літератури і практики навчання у вищому навчальному закладі дав можливість виділити й обґрунтувати критерії і рівні дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки, які комплексно відображають сформованість її мотиваційного, цільового, змістового, процесуального і результативного компонентів. Розроблені критерії є достатніми для оцінки сформованості дослідницької компетентності студентів, оскільки дають можливість охарактеризувати зміни не тільки кінцевих результатів, але й одержати інформацію про сам процес досягнення результатів. Цими критеріями оперуємо при плануванні, організації занять (лекцій, семінарів, практичних і індивідуальних), а також у процесі спостережень, бесід, анкетувань, під час аналізу результатів діагностування. Урахування визначених критеріїв дало можливість виділити і описати три рівні сформованості дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів: низький, середній і високий.
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, досвіду організації дослідної роботи у вищій школі розроблено та теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки, яка містить структурні компоненти навчально-пізнавальної, дослідницької діяльності студентів; функціональну структуру; принципи, форми, методи здійснення активного навчання; педагогічні умови та етапи формування.
У процесі побудови структурно-функціональної моделі формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах професійної підготовки обрано такі принципи: принцип науковості, що характеризує відповідність змісту професійної освіти рівню сучасної науки; принцип міждисциплінарної інтеграції відповідає за формування цілісних знань, інтегративних умінь у майбутніх фахівців за допомогою організації навчального процесу на основі інтеграції програмних фундаментальних та прикладних фахових дисциплін; принцип професійної спрямованості передбачає орієнтування студентів на майбутню професійну діяльність, використання в ході навчального процесу комплексу професійно-орієнтованих завдань та ігрових методів; принцип варіативності передбачає зміну умови, порядку дій або результату завдання, де посилюється мисленнєва діяльність студентів, створюються умови для продуктивних, активних, самостійних дій; принцип самореалізації сприяє раціональним прийомам набуття знань, умінь, навичок у навчально-дослідницькій діяльності, їх самостійного поглиблення та розширення, залучення студентів до виконання практичних прикладних досліджень.
Основними (ключовими) компонентами моделі визначено сукупність традиційних складників, що представлені цілепокладанням, змістово-методичним, організаційно-технологічним, оцінно-діагностичними блоками. Процес набуття дослідницької компетентності майбутнім учителем початкових класів передбачає врахування відповідного комплексу необхідних організаційно-педагогічних умов у освітньо-розвивальному середовищі вищого навчального закладу та конкретно визначених етапів.
Для забезпечення продуктивного формування дослідницької компетентності в процесі професійної освіти були виділені дисципліни, що охоплюють як базову, так і поглиблену професійно-орієнтовану підготовку, що дозволило повною мірою реалізувати запропоновану модель. Зміст моделі відображає систему підготовки творчої особистості майбутнього фахівця з урахуванням впровадження спецкурсів «Введення в педагогічне дослідження», «Організація і проведення експерименту в психолого-педагогічному дослідженні», «Дослідно-експериментальна робота в навчальних закладах».
Виходячи з того, що система має бути керованою, у структурно-функціональній моделі формування дослідницької компетентності передбачено функції управління: діагностика, прогнозування, планування, організація, відстежування та своєчасна корекція перебігу навчального процесу.
Названі вище елементи моделі взаємопов’язані між собою і відрізняються ступенем динамічності, стійкості, значущості і механізмами формування (Рис.1).
У розділі теоретично обґрунтовано доцільність організаційно-педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. Слід підкреслити, що сама структурно-функціональна модель є провідною умовою формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів і містить увесь їх комплекс: залучення студентів до самостійної пізнавальної і практичної діяльності інтеграційного характеру, що є особистісно значущою для конкретного студента і має освітній результат (науково-дослідний продукт); створення у студентів цільової установки на оволодіння комплексом умінь і навичок самоосвітньої і науково-творчої діяльності; патронат процесу формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів, зокрема реалізації фасилітаторства як нової форми кураторства у виші, що дозволить прояву свободи вибору, тобто реалізації суб'єктної позиції студента; паритетність дослідницьких позицій викладач-студент, студент-студент, готовність до спільної роботи заради досягнення поставленої мети у інформаційно-освітньому середовищі вишу. Однією з важливих умов є керованість процесу формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної освіти з боку викладача. Продуктивною умовою, на наш погляд, є корінні зміни інституту кураторства.