НАДТОКА ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ-ВИКЛАДАЧІВ ДО ВИХОВНОЇ РОБОТИ У ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКИХ СПОРТИВНИХ ШКОЛАХ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено мету та завдання, об’ єкт і предмет, методи дослідження; викладено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про апробацію, публікації.
У першому розділі - “Теоретичні засади підготовки майбутніх тренерів- викладачів до виховної роботи в ДЮСШ” - сформульовано проблему підготовки майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи у ДЮСШ та з’ ясовано ступінь її розробленості; схарактеризовано ознаки та результативні параметри готовності майбутнього тренера-викладача до виховної роботи в ДЮСШ; визначено перспективні концепти підготовки тренера-викладача ДЮСШ у зазначеному аспекті.
Показано, що реалізація виховного потенціалу спортивної діяльності в ДЮСШ безпосередньо залежить від професіоналізму спортивних педагогів, діяльність яких має бути спрямована на максимальний розвиток особистості
дитини, входження її в контекст сучасної культури, становлення її як суб’єкта свого життя, формування мотивів і цінностей. Установлено, що найбільш адекватним компонентом професіоналізму, що гарантує успішність виконання останнього завдання, є готовність тренерів-викладачів ДЮСШ до виховної роботи.
Водночас аналіз наукових джерел показав, що розроблені на сьогодні теоретичні концепції та практичні методики (М. Буренко, Н. Волянюк, О. Ємець, В. Левків, В. Мазін, І. Медведєва, В. Назаренко, Є. Павлюк, Д. Перепльотчиков, В. Пономарьов, Є. Приступа, С. Сальникова, Т. Тищенко, О. Хуртенко, Т. Чопик, та ін.) орієнтовані здебільшого на спортивно-тренувальний аспект професійної підготовки майбутніх тренерів-викладачів і не можуть бути використані для створення цілісної системи їхньої підготовки до виховної роботи в ДЮСШ.
Обґрунтовано, що формування такої готовності має відбуватися під час фахової підготовки в закладі вищої освіти, де набувають спеціальних знань, виховних умінь, а також досвіду виховання іншої людини. Утім, практика показує, що підготовка майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи ДЮСШ має низку теоретичних та практичних недоліків, зокрема: відсутність відповідних операціоналізованих формальних характеристик фахівця серед професійних компетентностей; збіднений характер квазіпрофесійних засобів підготовки до виховної роботи; відсутність валідних і зручних інструментів встановлення рівня цієї готовності та системи моніторингу її розвитку.
У межах уточнення термінологічної бази обґрунтовано, що виховна робота тренера-викладача ДЮСШ є складовою професійної діяльності спортивного педагога, яка спрямована на досягнення визначених цільових орієнтирів розвитку особистості юного спортсмена. Серед таких орієнтирів визначено компетентність вихованця в здоров’язбереженні; формування потреби в постійному фізичному та психічному розвитку; орієнтацію на дотримання “правил чесної гри”; відповідальність за вчинки та поведінку; потребу в досягненні успіху; суб’єктність; здатність до самоподолання, а також окремі особистісні якості, що формуються специфікою обраного виду спорту.
Встановлено, що готовність майбутнього тренера-викладача до виховної роботи в ДЮСШ - зумовлений фаховою підготовкою стан розвитку когнітивної, ціннісної та діяльнісної сфер особистості студента, що надає змогу цілеспрямовано формувати особистість юного спортсмена в навчально- тренувальному процесі.
Подано результати дослідження з уточнення переліку ознак готовності майбутнього тренера-викладача ДЮСШ до виховної роботи, у якому брали участь заслужені тренери України (п = 15) та експертна група науково-педагогічних працівників, тематика наукової роботи яких збігається із завданнями дослідження (п = 25). У результаті статистичної обробки емпіричних даних отримано перелік модельних характеристик майбутнього тренера-викладача, що визначають його готовність до виховної роботи в ДЮСШ, зокрема:
- в особистісному компоненті - гуманістична спрямованість; педагогічна натхненність; наполегливість та послідовність; упевненість у важливості й необхідності своєї виховної місії; справедливість;
- у когнітивному компоненті - розуміння цільових орієнтирів виховання юних спортсменів; знання теорії виховання; знання практичних методів, прийомів та загальної логіки виховної роботи в ДЮСШ;
- у діяльнісному компоненті - уміння використовувати педагогічні ситуації з виховною метою; здатність до упорядкування діяльності вихованців та їх батьків у контексті виховних завдань; уміння побудови якісної професійної комунікації між суб’єктами навчально-тренувального процесу; володіння педагогічною технікою.
Науковим підґрунтям авторських ідей щодо вдосконалення підготовки майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи в ДЮСШ обрано:
- культурно-історичну теорію розвитку психіки людини, що базується на ідеї про те, що в процесі спілкування з референтними соціальними суб’єктами зміст колективних уявлень про норми соціальної взаємодії стає компонентом індивідуальної свідомості вихованця, а також основою для його ціннісних орієнтацій та вчинків;
- системний підхід у педагогіці, згідно з яким виховна система ДЮСШ інтегрує як елементи спортивний колектив і умови його функціонування, особистість тренера, його педагогічну майстерність, загальноосвітню школу, сім’ю, спортивних суддів та інші елементи. Результатом цілеспрямованої й ситуативної взаємодії цих елементів є розвиток особистості юних спортсменів у напрямі соціально бажаних ідеалів;
- компетентнісний підхід, який передбачає формування змісту навчання на основі орієнтації на кінцевий результат фахової підготовки, відображений через надійні, валідні та операціоналізовані показники;
- суб’єкт-суб’єктний підхід у вихованні, основна ідея якого полягає в тому, що вихованець активно бере участь у виховному процесі й не тільки адаптується до суспільних груп та інститутів, а й впливає на свої життєві обставини та на себе самого;
- контекстний підхід до навчання, сутність якого полягає в організації навчальної діяльності студентів на основі переносу абстрактних педагогічних знань в умови, наближені до тих, з якими майбутні фахівці будуть стикатися під час професійно-педагогічної діяльності;
- особистісно-орієнтовані концепції навчання, що забезпечують приведення змісту, складності й обсягу навчального матеріалу відповідно до освітніх потреб конкретного студента та створюють умови для розкриття його природних потенцій.
Спираючись на названі форми наукового знання, аналіз нормативної бази, а також методичний досвід підготовки тренерів, встановлено, що перспективним шляхом удосконалення навчального процесу у фізкультурно-спортивних вишах є розроблення інноваційної експериментальної моделі формування готовності майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи в ДЮСШ.
У другому розділі - “Науково-методичне забезпечення підготовки
майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи в ДЮСШ” - теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи; описано їх навчально-методичне забезпечення та відповідну авторську модель.
Виходячи з теоретичних позицій, висвітлених у попередньому розділі, першою умовою підготовки майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи стало збагачення змісту обраних дисциплін авторськими інноваційними модулями, що забезпечують когнітивну основу готовності майбутніх тренерів- викладачів до виховної роботи. Її створення пов’язано з розробкою змісту модулів, що включатимуть теми, асоційовані з навчальними об’єктами, визначеними на основі структурної моделі готовності майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи в ДЮСШ. У кожному модулі визначено мету та завдання навчання, а також основні знання й уміння, що мають бути сформовані в процесі його вивчення. У модулі описано також процедури початкового, проміжного й остаточного контролю за підготовленістю студентів.
Друга умова - формування уявлень про можливі результати та методи виховної роботи тренера-викладача в ході реалізації авторських модулів навчальних дисциплін в аудиторній і самостійній роботі. Створення цієї умови покликане сприяти стимулюванню в студентів інтересу до виховної роботи як частини майбутньої спортивно-педагогічної діяльності, а також формуванню в майбутніх тренерів-викладачів розуміння цільових орієнтирів спортивного виховання, його закономірностей та операційних особливостей. Зазначені педагогічні дії пов’язані з модулями “Виховні функції тренера-викладача” дисципліни “Вступ до спеціальності” (1-й сем.), “Цільові орієнтири спортивного виховання” дисципліни “Психологія загальна, вікова” (2-й сем.), “Методи, ситуації та етапи спортивного виховання” дисципліни “Педагогіка” (2-й сем.). Ці модулі передбачають широке використання інноваційних форм лекцій, роботу в мікрогрупах, експрес-перевірку знань, роботу з біографічними джерелами, матеріалами Інтернету, а також нетрадиційні види самостійної роботи.
Третя умова - втілення накопиченого когнітивного та ціннісного потенціалу аудиторної й самостійної роботи в процесі квазіпрофесійної діяльності на рефлексивній основі. Сутність цієї умови полягає у відтворенні операційних особливостей майбутньої виховної роботи тренера-викладача ДЮСШ з метою освоєння її змісту, організаційних форм, цінностей і норм. При цьому метою діяльності студента є не оволодіння ним інформацією, а набуття здібностей до виконання виховних функцій. За авторським задумом, відбуватиметься перенос студентами абстрактних педагогічних знань у практику в штучно створеній ситуації, максимально наближеній до професійно-педагогічної діяльності. Створення цієї педагогічної умови пов’язано з модулем “Виховні особливості обраного виду спорту” (дисципліна “Теорія і методика обраного виду спорту” (7-й сем.), на практичних заняттях якого передбачено впровадження таких форм і методів квазіпрофесійної діяльності, як аналіз педагогічних ситуацій (Case-study), рольові ігри та імітаційні вправи.
Забезпечення четвертої умови - утвердження суб’єктної позиції студентів через засвоєння ролі педагога-дослідника в процесі аудиторної роботи та педагогічної практики - покликано залучити майбутніх тренерів-викладачів до реальних умов навчально-тренувального процесу в ДЮСШ з позицій соціального актора. Створення цієї умови пов’язано із засвоєнням студентами змісту модуля “Діагностика ефективності виховної роботи у ДЮСШ” (дисципліна “Професійна майстерність тренера”, 8-й сем.), практичні заняття якого мають бути присвячені навчанню майбутніх тренерів оцінювання вихованості юних спортсменів з використанням опитувальника “Олімпійська культура особистості”, а також методики визначення упорядкованості виховної системи ДЮСШ. Іншими факторами, що сприяють створенню означеної умови, є блок змістових модулів “Підготовка та проведення навчально-тренувальних занять у ДЮСШ”, а також п’ятитижнева виробнича практика (8-й сем.), спрямована на реалізацію набутих під час навчання виховних знань і вмінь в умовах професійної діяльності.
П’ята умова - реалізація системи оцінювання рівня готовності майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи в ДЮСШ з використанням авторського діагностичного інструментарію. Сутність цієї умови полягає в моніторингу готовності майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи в ДЮСШ з використанням Інтегративного тесту знань, опитувальника “Готовність тренера- викладача ДЮСШ до виховної роботи”, експертної оцінки тренувального заняття представниками професійного співтовариства на практиці.
Процес формування готовності майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи в ДЮСШ реалізується поетапно. Зокрема, він інтегрує підготовчий, ціннісний, когнітивний, діяльнісний та контрольний етапи. На підготовчому етапі відбувається вдосконалення змісту наявних дисциплін шляхом введення спеціальних змістових модулів, розроблених з урахуванням специфіки виду спорту майбутніх тренерів-викладачів. Ціннісний етап спрямований на формування в майбутніх тренерів-викладачів упевненості у важливості й необхідності виконання своєї виховної місії, гуманного ставлення до вихованців. На когнітивному етапі відбувається формування у студентів уявлень про цільові орієнтири виховання, а також про методи, ситуації, етапи виховної роботи в ДЮСШ. Окремим завданням цього етапу є знайомство студентів із термінологією виховної роботи. Діяльнісний етап має на меті конкретизацію набутих уявлень та термінологічних навичок у контексті обраного виду спорту, тобто він забезпечує зв’язок між теорією та практикою. Контрольний етап покликаний створити умови для комплексного оцінювання визначених ознак готовності майбутніх тренерів-викладачів до виховної роботи в ДЮСШ, а також сприяння усвідомленню студентами своїх недоліків з метою подальшого професійного розвитку.
Програма формування готовності до виховної роботи передбачає 136 годин аудиторної (лекції і практичні заняття) та самостійної роботи, а також практики на робочому місці тренера-викладача ДЮСШ. Вона розрахована на весь період навчання студентів на освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” і містить 18 лекційних годин, 56 - практичної та 62 - самостійної роботи.