Гуляєва Олена Володимирівна ЧИННИКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ У СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЗДОРОВ’Я

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження, визначено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів роботи, наведено дані щодо їх апробації та впровадження, подано відомості про публікації, структуру та обсяг роботи.
У першому розділі - «Теоретичний аналіз феномену психологічного благополуччя» - проведено аналіз поняття «психологічне благополуччя» (П. Фесенко, Т. Шевеленкова, N. Bradbum, E. Diener, С. Ryff); дефініцію відмежовано від інших категорій, які перебувають з нею в одному смисловому полі: суб’єктивне благополуччя й щастя (О. Бочарова, Л. Куліков, Г. Пучкова, Р. Шаміонов, N. Bradbum, E. Diener, D. Kahneman, M. Seligman,), психологічне здоров’я (В. Ананьєв, Й. Гурвич, Л. Куліков, M. Jahoda); визначено структурні компоненти психологічного благополуччя (А. Вороніна, С. Водяха, О. Кронік, Л. Куліков, Ю. Александров, П. Фесенко, Т. Шевеленкова, N. Bradbum, E. Diener, С. Ryff, R. M. Ryan, E.L. Deci, M. Jahoda та ін.); розглянуто проблему інвалідності в психологічному вимірі (У. Джеймс, Р. Бернс, О. Лоуен, А. Манегетті, Г. Ложкін, А. Рождественський, Т. Титаренко, Ю. Швалб, Л. Тищенко та ін.)
Теорії зарубіжних та вітчизняних психологів, які розглядають проблему психологічного благополуччя, можна поділити на дві групи. У першій групі теорій - «гедоністичних» - акцент робиться на задоволеності-незадоволеності, приємних- неприємних емоціях. У моделі Н. Бредберна поняття психологічного благополуччя відображає баланс, який досягається постійною взаємодією двох видів афектів - позитивного та негативного. Події повсякденного життя, які несуть у собі радість або смуток, відображаючись у свідомості, накопичуються у вигляді відповідного афекту - негативного чи позитивного. Позитивний афект є результатом позитивних подій у житті, негативний, відповідно, - негативних.
Аналогічне поняття - «суб’єктивне благополуччя» - було застосоване Е. Дінером і, на його думку, складається з трьох головних компонентів: загальне задоволення життям, приємні емоції та неприємні емоції. Він вважав, що більшість людей по-різному оцінює події, які трапилися з ними, і така інтелектуальна оцінка має під собою відповідно забарвлену емоцію. Таким чином, суб’єктивне благополуччя складається з когнітивної оцінки задоволеністю різними сферами власного життя та емоційної оцінки самосприйняття.
Другій підхід - евдемоністичний - переважно розроблявся в межах гуманістичної психології та в цілому пов’язаний із проблемою позитивного психологічного функціонування особистості. З позиції евдемоністичного підходу психологічне благополуччя розглядається як особистісне зростання, як повнота самореалізації в конкретних життєвих умовах й обставинах, знаходження творчого синтезу між запитами соціального оточення та розвитком власної індивідуальності. На думку С. Ryff, психологічно благополучна людина відчуває не лише позитивні емоції та задоволеність життям, а й активно реалізовує свій потенціал. Психологічне благополуччя визначається як ступінь спрямованості людини на реалізацію головних компонентів позитивного функціонування (самоприйняття, позитивних стосунків з оточенням, автономії, управління навколишнім середовищем, цілей у житті, особистісного зростання), а також ступінь реалізованості цієї спрямованості, яка суб’єктивно виявляється у відчутті щастя, задоволеності життям і собою.
Застосування комплексного підходу, який пропонує досліджувати психологічне благополуччя як інтегральну модель, що містить компоненти гедоністичної та евдемоністичної парадигм, дозволило виділити три компоненти: емоційний, когнітивний і поведінковий (таблиця 1).
Емоційний компонент психологічного благополуччя відображає позитивне чи негативне емоційне ставлення особистості, що виникає при реалізації цілей (П. П. Фесенко, Т. Д. Шевеленкова, Л. В. Куліков, Г. Л. Пучкова, N. Bradbu
,
E. Diener та ін.). Когнітивний компонент психологічного благополуччя передбачає оцінку індивідом власного життя та задоволеність життям у цілому (С. А. Водяха, Г. Л. Пучкова. Ю. М. Александров, E. Diener та ін.). Поведінковий компонент психологічного благополуччя складається з ресурсів, що забезпечують позитивне функціонування особистості та її самореалізації (Л. В. Куліков, О. О. Кронік, Ю. М. Александров, R. M. Ryan, E. L. Deci, M. Jahoda, С. Ryff та ін.).