БУТЕНКО ГАЛИНА АЛЕКСАНДРОВНА Підвищення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку засобами оздоровчого туризму в процесі фізичного виховання

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, вказано на зв’язок з науковими планами і темами, сформульовано мету і завдання дисертації, визначено об’єкт і предмет дослідження, подані основні методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичну значущість роботи, показано особистий внесок здобувача у працях, виконаних у співавторстві, надано інформацію про апробацію основних положень, результатів дисертаційного дослідження і впровадження їх у практику, визначено кількість публікацій за темою дисертації.
У першому розділі «Теоретико-методичні підходи підвищення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку» проаналізовано та узагальнено дані науково-методичної літератури, досвід вітчизняних та зарубіжних фахівців щодо проблеми підвищення рівня фізичного стану дітей молодшого шкільного віку, а також з питань використання засобів оздоровчого туризму у процесі фізичного виховання молодших школярів.
У розділі показано, що одним із пріоритетних напрямків сучасного фізичного виховання є турбота про збереження і примноження здоров’я дітей, підвищення фізичного стану підростаючого покоління. Фізичний стан – поняття комплексне, яке характеризує особистість людини, стан здоров’я, статуру і конституцію, функціональні можливості організму, фізичну працездатність і підготовленість.
Особливістю фізичного стану дітей молодшого шкільного віку є активний фізичний розвиток на тлі зниженої рухової активності, що обумовлює тенденцію погіршення здоров’я підростаючого покоління, яка набуває загрозливих масштабів (W. L. Haskell, 2007; С. Л. Няньковський, 2012; О. В. Тяжка, 2012; В.Р. Кучма, 2013).
Фундамент гармонійного фізичного розвитку, високого рівня фізичного здоров’я та фізичного стану школярів закладається в молодшому шкільному віці (О. Бар-Ор, Т. Роланд, 2009; М. М. Безруких, Д. А. Фарбер, 2010), саме тому назріла необхідність удосконалення та модернізації процесу фізичного виховання молодших школярів (Н. В. Москаленко, 2009–2014; Т. Ю. Круцевич, 2012; О. В. Андрєєва, 2014; А. І. Альошина, 2015; О. М. Саїнчук, 2015) .
Однією з основних причин погіршення фізичного стану сучасних школярів є проблема зниження питомої ваги рухової активності у процесі життєдіяльності дітей. Засоби оздоровчого туризму позитивно впливають на організм, що росте і формується, можуть використовуватися з метою підвищення фізичного стану дітей, будучи резервом їх рухової активності.
Безпосередньо пов’язаний із діяльністю в природному середовищі оздоровчий туризм є унікальним засобом для виховання і формування всебічно гармонійно розвиненої особистості. Туризм містить оздоровчі можливості широкого спектру впливу, що привертає увагу фахівців (М. С. Чахніна, 2008; М. В. Чернявський, 2011; Т. І. Гриньова, 2014; Н. Є. Пангелова, 2014). Основними засобами оздоровчого туризму, які пов’язані з руховою активністю школярів, є прогулянки, походи, фізичні вправи з подолання природних локальних і протяжних перешкод, орієнтування на місцевості, спеціальні завдання з техніки бівуачних робіт, рухливі ігри і естафети з елементами туризму.
Аналіз науково-методичної літератури свідчить про те, що існує об’єктивна необхідність щодо впровадження у процес фізичного виховання молодших школярів нових оздоровчих програм і підтверджує актуальність підвищення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку засобами оздоровчого туризму в формі позакласних занять, тим самим обумовлюючи напрямок дослідження з даної проблеми.
У другому розділі дисертації «Методи та організація дослідження» подано опис системи методів реалізації програми наукового дослідження, вихідні дані про досліджуваний контингент і експериментальну базу. Були використані загальноприйняті наукові методи дослідження, які адекватні об’єкту и предмету дослідження для вирішення поставлених у роботі завдань.
Теоретичний аналіз науково-методичних джерел літератури використовувався з метою визначення проблеми і ступеня актуальності питань, які вирішувалися в ході дослідження, теоретичного обґрунтування мети і завдань дисертаційного дослідження, аналізу та узагальнення результатів, отриманих в ході досліджень.
Емпіричний рівень дослідження був представлений антропометричними (визначення довжини тіла, маси тіла, окружності грудної клітки, каліперометрія) й фізіологічними (пульсометрія, спірометрія, функціональні проби) методами, соціологічними (анкетування), психологічними (тест «Самопочуття, активність, настрій», та «Шкільна мотивація» за методикою Н. Г. Лусканової) і педагогічними методами (педагогічне спостереження і педагогічний експеримент, в межах якого проводилося педагогічне тестування фізичної підготовленості), використовувався метод визначення добової рухової активності (Фремінгемська методика) і метод експрес-оцінки рівня фізичного здоров’я (методика Г. Л. Апанасенка), давалась оцінка ступеня опірності організму дітей до несприятливих факторів зовнішнього середовища (методика Г. Н. Сердюковської) та оцінка адаптаційно-резервних можливостей дітей (методика С. В. Гозак та О. Т. Єлізарової).
Математико-статистична обробка фактичного матеріалу проводилася за допомогою методу середніх величин і вибіркового методу.
Дослідження проводилося в чотири етапи впродовж 2012–2016 рр. на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України на кафедрі кінезіології та Кролевецької ЗОШ № 5 Кролевецької районної ради Сумської області.
На першому етапі дослідження (жовтень 2012 – жовтень 2013) проводився аналіз сучасних літературних джерел з питань дослідження; вивчено науково-теоретичні та методичні аспекти організації процесу фізичного виховання з використанням засобів туризму; узагальнено досвід з питання підвищення рівня фізичного стану молодших школярів; сформульовані мета, завдання, об’єкт, предмет і програма досліджень; підібрані та апробовані методи дослідження, що відповідають меті та завданням дисертаційної роботи.
На другому етапі дослідження (листопад 2013 – серпень 2014) був проведений констатувальний експеримент з метою визначення фізичного стану дітей 7-10 років, у межах якого було проведено педагогічне тестування, анкетування учнів та їх батьків, були вивчені медичні карти дітей.
На третьому етапі (вересень 2014 – червень 2015) були визначені найбільш прийнятні співвідношення фізичних навантажень і засобів оздоровчого туризму, розроблена та апробована рекреаційно-оздоровча технологія в якості формувального експерименту. Ефективність запропонованої технології перевірялася повторним педагогічним тестуванням. Систематизація отриманих даних проводилася за допомогою методів математичної статистики.
На четвертому етапі дослідження (липень 2015 – листопад 2015) були сформульовані основні висновки проведеного дослідження, розроблені практичні рекомендації, дисертаційна робота була підготовлена до апробації та офіційного захисту.
У третьому розділі «Характеристика фізичного стану дітей молодшого шкільного віку» представлено результати констатувального експерименту на вибірці 163 учнів 2–4 класів (82 хлопчика и 81 дівчинка), в якому предметом дослідження були компоненти фізичного стану дітей, такі як фізичний розвиток, функціональний стан серцево-судинної та дихальної систем, оцінка адаптаційно-резервних можливостей, фізична працездатність, фізична підготовленість, оцінка ступеня опірності організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, рівень фізичного здоров’я, рівень шкільної мотивації, оцінка психоемоційного стану дітей.
У результаті констатувального експериментального дослідження було встановлено, що показники маси тіла, довжини тіла і окружності грудної клітки у 74,85 % обстежуваних молодших школярів відповідають середньому рівню фізичного розвитку, що відповідає віковим нормам. Гармонійний фізичний розвиток мають 74,23 % дітей молодшого шкільного віку.
У вибірці досліджуваних виявлено 56,44 % дітей молодшого шкільного віку з різними порушеннями постави, серед яких зафіксовано найбільше дітей зі сколіотичною поставою (22,09 %), а також сутула спина зафіксована у 10,43 % учнів початкових класів, комбіновані порушення постави виявлені у 9,82 % молодших школярів, круглу спину мають 8,59 % дітей, плоска спина зафіксована у 3,68 % та кругло-ввігнута спина – у 1,84 % обстежуваних дітей, відповідно молодших школярів з нормальною поставою зафіксовано 43,56 %.
Аналіз діяльності основних систем організму обстежуваних дітей дав можливість констатувати, що процес функціонування серцево-судинної системи у дітей знаходиться в межах вікової норми. Аналізуючи адаптаційно-резервні можливості організму дітей встановлено, що у 85,89 % молодших школярів присутнє напруження механізмів адаптації, який відповідає донозологічному стану, при цьому у дівчаток спостерігаються більш низькі показники порівняно з хлопчиками. Функціонування дихальної системи обстежуваних дітей характеризується більш низькими величинами життєвої ємкості легенів порівняно з віковими нормами. У обстежуваних дітей стійкість до гіпоксії виявилась незадовільною, при цьому показники проби Штанге були вищими у хлопчиків, а проби Генча – у дівчаток.
Під час констатувального експерименту 73,00 % молодших школярів показали низький рівень фізичної підготовленості, середній рівень мають 25,77 % дітей, достатній рівень був виявлений у 1,23 % учнів початкових класів, високий рівень фізичної підготовленості не був зафіксований.
Фізична працездатність у 76,69 % дітей є задовільною, при цьому хлопчики мають більш високі показники порівняно з показниками дівчаток.
У результаті аналізу рівня рухової активності молодших школярів було визначено, що в режимі вихідного і в режимі навчального дня без уроку фізичної культури у переважної більшості дітей (від 50 % до 56,82 %) обсяг рухової активності є нижчим за норму. При цьому в режимі навчального дня з уроком фізичної культури у 61,36 % молодших школярів переважає середній і високий рівень рухової активності.
У результаті медичного огляду дітей молодшого шкільного віку було виявлено 53,99 % учнів із відхиленнями у стані здоров’я, відповідно практично здорових дітей було зафіксовано 46,01 %. Дівчаток із захворюваннями зафіксовано на 3,12 % більше порівняно з хлопчиками, але хлопчиків із виявленими кількома діагнозами більше, ніж дівчаток на 2,33 %.
У вибірці досліджуваних низький рівень фізичного здоров’я мали більше половини обстежених дітей (55,21 %), а більше третини учнів молодших класів (34,97 %) показали рівень фізичного здоров’я нижче за середній. У 9,82 % учнів зафіксований середній рівень фізичного здоров’я, а рівнів вище за середній і високий не виявлено.
Оцінка психологічного стану учнів початкових класів свідчить про зростання стомлення у основної маси дітей, що зумовлюється низьким рівнем психоемоційної реакції на навчальне навантаження. У 34,36 % молодших школярів зафіксований низький рівень шкільної мотивації.
Анкетування батьків досліджуваних дітей показало, що більшість із них (72,73 %) позитивно ставляться до фізкультурно-оздоровчих занять своїх дітей і відзначають позитивний вплив на здоров’я дітей таких занять (66,67 %). Для підвищення якості та оптимізації роботи з фізичного виховання у школі найбільший відсоток батьків (26,26 %) пропонує проводити з дітьми більше прогулянок та походів, а так само більше часу проводити на природі (24,24 %). Анкетування учнів 3 і 4 класів виявило, що в молодшому шкільному віці мотивація дітей до фізкультурно-оздоровчої діяльності базується на фундаменті авторитету батьків і вчителів (71,28 %). При цьому 40 % дітей зізнаються, що їм подобається такий вид фізкультурно-оздоровчої діяльності, як туризм, а найбільше в цьому виді оздоровлення молодшим школярам імпонує можливість ходити в походи і активно відпочивати.
У результаті констатувального експерименту були отримані фактичні дані, які дозволили найбільш повно відобразити картину фізичного стану дітей молодшого шкільного віку. Доведено необхідність проведення фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми даної вікової категорії у процесі фізичного виховання з метою підвищення рівня їх фізичного стану.
За результатами аналізу рівня рухової активності обстежуваних дітей було визначено, що недостатність рухової активності молодших школярів може бути усунена за рахунок розробки та впровадження рекреаційно-оздоровчої технології
в якості позакласних занять в режимі днів без уроку фізичної культури і в режимі вихідних днів.
У четвертому розділі «Обґрунтування і розробка технології підвищення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку засобами оздоровчого туризму» представлено рекреаційно-оздоровчу технологію на основі засобів оздоровчого туризму, розкрито передумови її розробки, соціальні, педагогічні та організаційні умови впровадження, зміст програми рекреаційно-оздоровчих занять та ефективність використання запропонованої рекреаційно-оздоровчої технології у фізичному вихованні молодших школярів.