Щербак Ігор Вікторович Підготовка майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи : Щербак Игорь Викторович Подготовка будущего учителя к гражданскому воспитанию учащихся начальной школы Shcherbak Ihor Viktorovych Preparation of the future teacher for civic education of primary school students

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано вибір наукової проблеми, аргументовано її актуальність та ступінь розробленості; визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження; висвітлено його наукову новизну, практичну значущість; наведено дані щодо апробації та впровадження в практику одержаних результатів.
У першому розділі „Теоретичні засади підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи” досліджено громадянське виховання особистості як педагогічну проблему; проаналізовано психолого-педагогічні засади громадянського виховання молодших школярів; розкрито особливості підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи; вивчено сучасний стан проблеми дослідження.
Мета громадянського виховання полягає у формуванні свідомого громадянина, спосіб мислення, вчинки й поведінка якого спрямовані на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Зміст виховання в сучасному суспільстві становить система загальнокультурних і національних цінностей, які відображають ставлення особистості до суспільства й держави, культури, природи, себе. Ціннісне ставлення особистості до суспільства й держави передбачає розвиток патріотизму, національної самосвідомості, правосвідомості, політичної культури та культури міжетнічних відносин.
Результатом громадянського виховання є формування громадянської компетентності як готовності та здатності особистості активно, відповідально й ефективно реалізовувати весь комплекс громадянських прав і обов’язків у демократичному суспільстві, застосовувати свої знання на практиці. Саме тому найважливіша вимога до створення виховного простору – залучення особистості до розв’язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, надання можливості набуття досвіду громадянської поведінки. Становлення громадянської компетентності особистості пов’язане з формуванням базових цінностей української та світової культури, які визначають її громадянську самосвідомість. Формування громадянських ціннісних орієнтирів ґрунтується на соціокультурних досягненнях багатонаціонального народу, народів інших країн, культурних та історичних традиціях рідного краю.
Важливими в контексті підготовки майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи стали дослідження, присвячені формуванню громадянськості в майбутніх учителів (О. Кафарська, Т. Мироненко, В. Плахтєєва, Н. Самохіна, А. Сігова та ін.). Громадянсько зрілу особистість характеризують постійне самовдосконалення, високий рівень національної самосвідомості і планетарної свідомості, знання культури й історії своєї країни, гуманістичні моральні принципи, відповідний рівень знань і виконання обов’язків, соціальна відповідальність, високий професійний рівень, переконання.
Громадянська зрілість майбутнього вчителя передбачає відповідний рівень громадянської самосвідомості, світогляду, патріотизму, політичної та правової культури, соціальну активність.
Кожному віковому етапу притаманні певні психолого-педагогічні особливості розвитку й формування особистості, які необхідно враховувати в процесі організації громадянського виховання. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел із проблеми розвитку й формування особистості учнів початкової школи (Н. Бібік, Д. Ельконін, О. Запорожець, Я. Коломінський, О. Савченко та ін.) визначено вікові особливості молодших школярів: зміна соціального статусу в суспільстві; емоційно-позитивне ставлення до себе; опанування своєю поведінкою; домінування родини в задоволенні емоційних, комунікативних та матеріальних потреб; насичення мотивів поведінки й діяльності новим соціальним змістом; високий рівень пізнавальної активності, розвиток соціально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтацій; усвідомлення статевих відмінностей; зміна виду провідної діяльності; прагнення до активної практичної діяльності; вияв зовнішніх форм прояву дорослості; посилений інтерес до навколишнього світу; формування самооцінки; увиразнення тенденції до самостійності, незалежності.
Вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволило виокремити пізнавальний, емоційний та поведінковий критерії громадянської вихованості учнів початкової школи.
Громадянське виховання молодших школярів здійснюється на засадах особистісного, системного й компетентнісного підходів відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів. Воно реалізується через організацію навчальних занять, проведення позакласної роботи, створення відповідного демократичного середовища, формування соціальної та комунікативної компетентності молодших школярів у навчально-виховному процесі.
За результатами аналізу досліджень проблеми підготовки майбутніх учителів до виховної роботи (Л. Волик, І. Казанжи, С. Лавриненко, Л. Мацук, С. Паршук, Д. Пащенко, О. Савченко, Г. Тарасенко, А. Хоменко, Л. Хомич та ін.) підготовку майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи визначаємо як усвідомлений особистісно значущий та внутрішньо сприйнятий процес формування готовності студентів здійснювати громадянське виховання учнів початкової школи.
Під поняттям готовності майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи розуміємо стан сформованості фахової компетентності щодо здійснення громадянського виховання молодших школярів, яку характеризують наявність когнітивного, мотиваційно-ціннісного та діяльнісного компонентів.
Процес підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання молодших школярів вимагає врахування об’єктивних закономірностей його організації. Серед напрямів особистісно орієнтованої професійної підготовки виділяємо: аудиторну (лекційні, практичні та індивідуальні заняття, організація педагогічної практики, науково-дослідна робота) та позааудиторну (з використанням масових, групових та індивідуальних форм) роботу.
У роботі досліджено спрямування навчально-виховної роботи вчителів-практиків на формування громадянських якостей особистості учнів та навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів до здійснення громадянського виховання учнів початкової школи. Дослідженням було охоплено 64 викладача педагогічних ВНЗ, 127 вчителів початкової школи, 376 студентів.
Вивчення стану досліджуваної проблеми підтвердило той факт, що чинна практика навчально-виховної роботи ВНЗ не забезпечує належного рівня підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи.
У другому розділі „Експериментальне дослідження ефективності педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання учнів початкової школи” обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до громадянського виховання, схарактеризовано рівні готовності й описано модель формування готовності майбутнього вчителя до цієї діяльності, висвітлено зміст та результати формувального експерименту.
Аналіз і узагальнення теоретичних положень і висновки науково-педагогічних досліджень із проблем підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності уможливили визначення взаємопов’язаних й взаємозалежних структурних компонентів їх готовності до громадянського виховання учнів початкової школи, а саме:
1. Когнітивний компонент, який включає знання нормативно-правової та теоретичної бази громадянської освіти учнів загальноосвітніх шкіл; знання сучасних тенденцій та особливостей організації навчально-виховного процесу в початковій школі; усвідомлення психолого-педагогічних особливостей навчання й виховання молодших школярів; розуміння специфіки й особливостей громадянського виховання учнів початкової школи. Сформованість компонента визначається нормативно-правовим, спеціально-теоретичним і спеціально-технологічним критеріями.
2. Мотиваційно-ціннісний компонент, котрий охоплює індивідуальні особливості майбутніх учителів, їхні ціннісні орієнтації, наявність мотивів здійснювати громадянське виховання молодших школярів; включає сформованість настанов до громадянськості, лідерства, аналізу, інноваційності, самовдосконалення, креативності; визначається такими критеріями сформованості: особистісно-ціннісний, почуттєво-емоційний, мотиваційно-орієнтаційний.
3. Діяльнісний компонент, що передбачає сформованість умінь і навичок організації процесу громадянського виховання в початковій школі; ідентифікацію психолого-педагогічних особливостей навчання молодших школярів і врахування їх у професійній діяльності; створення умов підвищення ефективності процесу громадянського виховання; використання різних форм, методів і прийомів роботи з громадянського виховання відповідно до навчальних потреб, мети, завдань; реалізацію суб’єкт-суб’єктної взаємодії; визначається критеріями сформованості: практико-перетворювальний, діяльнісно-виховний й оцінювально-регулятивний.
Визначено рівні і показники готовності майбутніх учителів до громадянського виховання учнів початкової школи:
1) початковий – часткова здатність реалізувати знання, уміння й навички організації громадянського виховання учнів початкової школи, відсутність мотивації до здійснення такого виду діяльності;
2) середній – фрагментарна здатність застосовувати теоретичні знання й відтворювати загальновідомий досвід організації громадянського виховання учнів початкової школи, часткова сформованість настанов і мотивації до здійснення громадянського виховання молодших школярів;
3) достатній – сформованість громадянських якостей та розвиток позитивної мотивації до громадянського виховання учнів, здатність застосовувати теоретичні знання, уміння й навички громадянського виховання молодших школярів, відтворювати та переносити в нові умови перспективний педагогічний досвід організації громадянського виховання учнів;
4) високий – сформована здатність здійснювати громадянське виховання молодших школярів на засадах творчого підходу, уміння створювати власну систему організації громадянського виховання на основі теоретичного й практичного досвіду роботи вчителів початкових класів.