ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Юридичні особи є основними товаровиробниками, що забезпечують економічний розвиток країни, насичення ринку товарами, роботами та послугами. Їх дії значною мірою визначають реальний стан додержання майнових та особистих немайнових прав інших учасників цивільних відносин. Крім того, цивільно-правова конструкція юридичної особи широко використовується у публічно-правових відносинах.

З огляду на притаманний цивільному праву метод юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності учасників цивільних відносин цивільно-правова відповідальність має забезпечувати належне виконання цивільних обов’язків з боку всіх без винятку суб’єктів цивільного права. Зазначене вимагає врахування особливостей юридичної особи з метою створення правових гарантій послідовної реалізації функцій цивільної відповідальності.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. запровадив нову для вітчизняного законодавства класифікацію юридичних осіб, яка передбачає виокремлення юридичних осіб приватного та юридичних осіб публічного права, підприємницьких і непідприємницьких товариств та установ. Водночас норми Господарського кодексу України регламентують особливості участі юридичних осіб у господарських відносинах. Зазначене диктує потребу в дослідженні основних законодавчих класифікацій юридичних осіб на предмет висвітлення особливостей правового статусу окремих видів юридичних осіб саме як суб’єктів цивільно-правової відповідальності.

Науково-теоретичне підґрунтя дослідження становили, зокрема, наукові праці вітчизняних науковців: С.В. Артеменка, Л.М. Баранової, Д.В. Бобрової, В.І. Борисової, О.М. Вінник, І.О. Дзери, Г.В. Єрьоменко, І.С. Канзафарової, В.М. Коссака, В.М. Кравчука, І.М. Кучеренко, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, О.О. Отраднової, О.А. Підопригори, І.В. Спасибо-Фатєєвої, А.Л. Ткачука, О.Є. Харитонова, Н.М. Хуторян, В.О. Чепурнова, Я.М. Шевченко, Ю.С. Шемшученка, С.І. Шимон, О.С. Янкової; вчених дореволюційного (до 1917 року) та радянського періоду розвитку вітчизняної науки цивільного права, сучасних вчених-цивілістів Росії та інших країн СНД: М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, К.П. Беляєва, В.М. Болдінова, С.М. Братуся, В.В. Вітрянського, І.П. Грешнікова, В.П. Грибанова, О.С. Іоффе, О.А. Красавчикова, М.І. Кулагіна, Д.І. Мейєра, М.С. Малеїна, Г.К. Матвєєва, І.А. Покровського, О.П. Прус, Б. І. Пугинського, В.Т. Смирнова, А.О. Собчака, Є.О. Суханова, В.А. Тархова, К.А. Флейшиць, Р.О. Халфіної, Г.В. Хохлової, Б.Б. Черепахіна, Г.Ф. Шершеневича; вчених інших країн світу: Т. Аріїдзуми, В. Бернхема, С. Вагацуми, Л. Еннекцеруса, Х. Кетца, К. Цвайгерта тощо.

У наукових дослідженнях, присвячених різним аспектам розвитку інституту юридичної особи, увага вчених зосереджується, як правило, або на комплексному аналізі всієї сукупності ознак певної організаційно-правової форми юридичних осіб, або на особливостях правового статусу окремих їх видів, або на з’ясуванні соціально-правової природи та висвітленні різних сторін правосуб’єктності юридичної особи. При цьому питання майнової відповідальності найчастіше розглядаються лише попутно, через виокремлення і аналіз зафіксованих у законі положень щодо відповідальності юридичних осіб тієї чи іншої організаційно-правової форми або виду, оскільки зазвичай дослідники не ставлять за мету виявлення всього комплексу соціально-економічних чинників (причин), що зумовлюють доцільність нормативного закріплення певного механізму цивільно-правової відповідальності юридичних осіб та відповідних елементів їх правового статусу.

З іншого боку, у наукових працях і навчальній літературі з питань цивільної відповідальності особливості відповідальності юридичних осіб переважно також не піддаються спеціальному аналізу, орієнтованому на встановлення об’єктивної зумовленості зазначених особливостей. У цьому аспекті окремим предметом спеціальних досліджень було лише питання щодо визначення вини юридичної особи, якому приділялося чимало уваги у радянський період. Слід відзначити й те, що у загальнотеоретичних і галузевих дослідженнях категорій правового статусу і правосуб’єктності вочевидь недостатньо уваги приділяється специфіці деліктоздатності юридичних осіб саме як елементу їх цивільної правосуб’єктності.

Зазначене засвідчує актуальність вирішення наукової проблеми, що полягає у встановленні взаємозв’язків і взаємної зумовленості ознак юридичної особи, окремих елементів правосуб’єктності та особливостей механізму цивільно-правової відповідальності юридичних осіб відповідно до положень чинного цивільного законодавства України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 19 червня 2001 року (протокол № 7). Роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України РК 0102 V 007078 “Приватноправові засади нового цивільного законодавства України”.