Замовити дисертацію ОСОБЛИВОСТІ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ :

Актуальність теми визначається необхідністю комплексного дослідження конституційної функції прокуратури України – нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність (далі ОРД), дізнання та досудове слідство, розробки тактичних і методичних її засад, особливо у справах неповнолітніх.

Утвердження й реалізація прав та свобод неповнолітньої людини є найважливішою передумовою побудови правової держави, невід’ємною частиною якої є зміцнення законності, захист прав і свобод неповнолітньої людини та громадянина. Особливо актуальним є втілення цих положень у кримінальному судочинстві, зокрема на досудовому слідстві, де існує реальна можливість суттєвого обмеження конституційних прав і свобод. А тому гарантією додержання законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах про злочини неповнолітніх, має бути прокуратура, здійснюваний нею прокурорський нагляд.

А вступ України в Раду Європи зобов’язує нашу країну привести українське законодавство у відповідальність із принципами міжнародного гуманітарного права і з відображаючими їх універсальними міжнародно-правовими актами, наприклад із Мінімальними стандартними правилами ООН, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), затверджені Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1985р., у ст. 2.3 яких вказано: “У рамках національної юрисдикції необхідно вжити зусилля для прийняття комплексу законів, правил і положень, що стосується безпосередньо неповнолітніх правопорушників, установ і органів, до організації яких входять відправлення правосуддя у справах неповнолітніх”. Вони диктують відновлення ювенальної юстиції, що набуває особливого значення в умовах реалізації судово-правової реформи як комплексного механізму захисту неповнолітніх, зокрема й тих, що потрапили до сфери дії кримінального процесу.

Науковий інтерес до проблем інституту досудового слідства у справах цієї категорії практично не послаблюється багато років. Йому приділено значне місце в дисертаційних і монографічних роботах, виданих у радянський період (60–90-ті роки), а саме: В.І. Аркової, К. Бегалієва, О.Х. Галімова, В.В. Голіни, Н.П. Грабовської, Ю.М. Грошевого, Н.І. Гуковської, А.І. Долгової, А.Я. Дубинського, М.А. Єфимова, Л.Л. Каневського, А.С. Ланда, В.А. Лобанова, С.Д. Лук’янчикова, Г.М. Миньковського, Е.Б. Мельникової, Ю.В. Мінаєва, А.Л. Палстера, В.А. Панкратова, В.Я. Рибальської, Н.Ш. Сафіна, А.А. Сахарова, В.В. Сташиса, В.М. Точиловського, Я.Н. Шевченко, В.В. Шимановського, Н.В. Шость, А.Є. Якубова та ін. Наукові публікації названих авторів суттєво вплинули на розвиток інституту щодо неповнолітніх. Але ряд положень вимагає додаткового теоретичного розуміння у зв’язку з тим, що їх автори, оцінюючи інші історичні умови, об’єктивно не могли описати проблему, яка виникла в останні роки. Крім цього, поява в кримінально-процесуальному законі змін і доповнень після прийняття Кримінального кодексу України 2001 р. (далі КК), що стосується особливостей досудового слідства у справах неповнолітніх, вимагає досвіду застосування нових норм. Залишаються дискусійними проблеми кримінально-правового статусу неповнолітнього та інших суб’єктів, які беруть участь у категорії справ щодо неповнолітніх, порядку застосування заходів процесуального примусу, звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності й інші спірні питання, які потребують вирішення в новому Кримінально-процесуальному кодексі України (далі КПК).

Теоретична основа дисертаційного дослідження базується на загальних засадах прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство взагалі, у тому числі при розслідуванні кримінальних справ щодо неповнолітніх, що досліджувалися такими українськими, російськими, білоруськими та вченими інших держав, як С.А. Альперт, М.І. Бажанов, Д.М. Бакаєв, В.В. Голіна, Ю.М. Грошевий, Л.М. Давиденко, В.В. Долежан, Л.С. Жиліна, М.В. Жогін, В.С. Зеленецький, П.М. Каркач, В.В. Клочков, Г.К. Кожевніков, І.М. Козьяков, М.В. Косюта, А.М. Ларин, І.Є. Марочкін, О.Р. Михайленко, А.М. Михайлов, М.М. Михеєнко, М.І. Мичко, В.Т. Нор, Р.Д. Рахунов, М.В. Руденко, В.М. Савицький, Г.П. Середа, А.Б. Соловйов, В.В. Сташис, М.С. Строгович, В.Я. Тацій, Р.Р. Трагнюк, С.А. Шейфер та ін.

У роботі над дисертаційним дослідженням значну увагу приділено загальним питанням, формам і методам прокурорського нагляду за розслідуванням кримінальних справ стосовно неповнолітніх, положенням криміналістичної методики й тактики, забезпечення прав неповнолітньої особи на досудовому слідстві, над якими працювали такі науковці й практики, як Х.Д. Алікперов, В.І. Аркова, В.П. Бож’єв, Л.М. Божович, В.М. Бурдін, Н.П. Власова, О.Х. Галімов, Н.П. Грабовська, Ю.М. Грошевий, Н.І. Гуковська, С.І. Данилова, А.І. Долгова, А.Я. Дубинський, К.І. Д’яченко, В.С. Зеленецький, Л.Л. Каневський, П.М. Каркач, Л.М. Карнєєва, М.О. Карпенко, В.П. Кашепов, А.С. Ландо, А.М. Ларін, С.Д. Лук’янчиков, П.А. Лупинська, В.Т. Маляренко, Е.Б. Мельникова, Г.М. Міньковський, Ю.В. Мінаєв, О.Р. Михайленко, В.Т. Нор, Г.Є. Омельченко, В.Т. Очередін, Д.П. Письменний, В.Я. Рибальська, Н.Ш. Сафін, Н.В. Сібільова, А.Б. Соловйов, К.К. Сперанський, М.С. Строгович, В.Н. Точиловський, В.В. Шимановський, Я.М. Шевченко, Н.В. Шость, А.Є. Якубов та ін.

У той же час в Україні бракує досліджень теоретичних і методичних засад прокурорського нагляду за додержанням законів щодо неповнолітніх загалом і за провадженням досудового слідства щодо неповнолітніх зокрема.

Одним із найбільш суттєвих недоліків, що стосується проблематики цього дисертаційного дослідження, є те, що відсутній законодавчий механізм установлення низки обставин предмета доказування, наприклад у частині психологічних особливостей, психічного розвитку, які, у свою чергу, не мають однакового тлумачення. Проблеми дисертаційного дослідження виходять на поєднанні кримінального процесу і низки інших наук та дисциплін – кримінального права, криміналістики, кримінології, судової експертизи, загальної, підліткової, соціальної і судової психології, психіатрії, що припускає комплексний підхід до їх вирішення.

У системі пріоритетів особливостей прокурорського нагляду в цій галузі прокурорської діяльності на перший план висуваються завдання посилення правозахисної функції органів прокуратури, насамперед у дотриманні прав і свобод людини та громадянина, неповнолітньої особи, згідно із загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Кримінально-процесуальна діяльність, проведення слідчих дій поєднані із вторгненням в особисте життя неповнолітніх громадян, обмеженням, у передбачених законом випадках, їх прав і свобод, застосуванням процесуального примусу. Названі обставини зумовлюють актуальність вибраної тематики дисертаційного дослідження, яка визначається необхідністю дослідження сутності конституційної функції прокуратури – нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання, досудове слідство, а також розробки тактичних і методичних її основ у справах про злочини неповнолітніх.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною цільової комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації та діяльності суду і правоохоронних органів” та науковим напрямом “Актуальні проблеми правосуддя, укріплення законності і організації боротьби зі злочинністю” (державна реєстрація № 0106 и 002293).