ЕКОНОМІКО–ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА :

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування земельних та власнісних відносин в Україні, які склалися у сфері сільськогосподарського землекористування покликано підвищити ефективність власне землекористування різними суб’єктами-землекористувачами. Натомість була проведена масова приватизація земель сільськогосподарського призначення, яка не сприяла пошуку не тільки ефективного землекористувача, але й ефективного землевласника.

Багато надій покладалося на новостворені організаційно-правові форми господарювання. Проте більшість з них повільно адаптуються до ринкових умов господарювання. Велика кількість дрібних землекористувачів загострює екологічні проблеми землекористування, оскільки здебільшого вони не в змозі вживати комплексних заходів щодо охорони та відтворення продуктивності земель.

Наступний важливий блок невирішених питань пов’язаний із введенням приватної власності на землі сільськогосподарського призначення та запровадженням на цій основі ринку земель. Зокрема, в правовому полі не створено необхідних обмежень щодо нераціонального, з екологічної точки зору, землекористування на приватних земельних наділах. Не завжди на практиці існує рівність усіх форм власності на землю. Крім цього, у стані формування знаходяться окремі інституції щодо забезпечення ефективного функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Важливим є питання рентної політики в галузі сільськогосподарського землекористування та урівноваження економічних інтересів між усіма суб’єктами господарювання в сільському господарстві України. Економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення в ринкових умовах не може базуватися лише на нормативній ціні земель. Відповідно екологічна оцінка цих земель має враховувати як якісний стан земель, так і рівень інтенсивності сільськогосподарського землекористування.

Нині багато науковців займаються вирішенням проблем щодо раціонального використання, охорони та відтворення земель сільськогосподарського призначення. Серед відомих вітчизняних науковців (економістів, аграрників, екологів, ґрунтознавців) цього напряму можна відмітити: П.П. Борщевського, І.К. Бистрякова, Б.М. Данилишина, Д.С. Добряка, С.І. Дорогунцова,  Я.В. Коваля, Д.Ф. Крисанова, М.А. Лендєла, А.С. Лисецького, Л.Я. Новаковського, Я.Б. Олійника, П.Т. Саблука, А.Я. Сохнича, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, , Ю.Ю. Туниці, М.М. Федорова, М.А. Хвесика, М.К. Шикулу та інших, а серед відомих іноземних вчених: Геєра, А. Юнга, Ф. Харісона, М. Геффні, Г. Джапа, Р. Кемпелла, Стенлі, Л. Брю та інших.

Проте, здебільшого, нині в наукових працях розглядаються окремі аспекти ефективного сільськогосподарського землекористування. Водночас дослідження вимагає комплексного підходу, тобто формування цілісної системи ефективного сільськогосподарського землекористування на різних організаційно-правових рівнях. При цьому подальша трансформація земельних відносин має здійснюватися на науково обґрунтованих засадничих принципах, що зрештою і обумовило вибір теми, мети і основних завдань дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема таких як: „Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (№ держ. реєс.0100U000657), де автором розроблено прогноз змін земельно-ресурсного потенціалу в Рівненській та Волинській областях; „Теоретико-методологічні основи вдосконалення інституціональних аспектів землекористування в Україні” (№ держ. реєс.0199U000783), в якій досліджено історичну ретроспективу форм власності на землю в Україні; „Проблеми сталого розвитку і основні напрямки структурних трансформацій в економіці України” (№ держ. реєс.0101U007882), де автор запропонував напрями щодо сталого сільськогосподарського землекористування; „Розробка теорії і методів оцінки, оптимізації використання та відтворення земельних ресурсів в умовах сучасного землекористування” (№ держ. реєс.0102U006925), де розкрито економічну та правову сутність приватної власності на землю та визначено пріоритети розвитку земельних відносин; „Концептуально-методологічні основи і стратегія формування регіонального землегосподарювання в контексті сталого розвитку” (№ держ. реєс.0105U008893), де досліджено ефективність сільськогосподарського землекористування; „Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (№ держ. реєс.0105U008892), де виявлено динаміку змін величини земельної ренти.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка та обґрунтування теоретичних та методологічних основ і практичних рекомендацій щодо забезпечення економічно та екологічно ефективного сільськогосподарського землекористування на сучасному етапі реформування земельних відносин в Україні.

Виходячи з цієї мети, у дисертаційній роботі поставлені такі основні задачі:

- обґрунтувати науково-теоретичні основи економічно і екологічно ефективного сільськогосподарського землекористування;

- поглибити сутність та визначити складові загальної системи ефективного сільськогосподарського землекористування, що забезпечить розробку еколого-орієнтованих напрямів землекористування;

- розробити нові науково обґрунтовані підходи до організації ефективного використання, охорони та відтворення земель сільськогосподарського призначення;

- обґрунтувати напрями стимулювання організаційно-правових форм господарювання щодо ефективного сільськогосподарського землекористування в Україні на основі досвіду інших країн;

- виявити економіко-правові передумови формування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні;

- проаналізувати зрушення, що відбулися в процесі здійснення земельної і аграрної реформ в Україні;

- розкрити закономірності і особливості трансформації відносин власності на землі сільськогосподарського призначення в Україні;

- доповнити принципи реформування земельних відносин на сучасному етапі;

- поглибити теоретико-методологічні засади економічної, екологічної та рентної оцінки земель сільськогосподарського призначення;

- розробити економіко-матиматичну модель щодо оптимізації площ землекористувань у новій системі ефективного сільськогосподарського землекористування;

- визначити стратегічні напрями ефективного сільськогосподарського землекористування.