ЕВОЛЮЦІЯ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА ЖІНКИ В УКРАЇНІ (Х – ПЕРША ПОЛОВИНА ХVІІ СТ.)

Короткий зміст

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах становлення та розвитку суверенної, неза­лежної, демократичної, соціальної і правової держави в Україні важливим та актуальним уявляється звернення до історико-правової спадщини українського народу. Останні два десятиріччя відзначені бурхливим процесом наукового пізнання історії вітчизняного права на новій методологічній основі без ідеоло­гічних упереджень та приписів. Відтворення на історико-теоретичному рівні об’єктивної картини еволюції правового становища жінки в Україні у Х – пер­шій половині ХVІІ ст. є актуальним виходячи з таких аспек­тів:

– у вітчизняній історико-правовій науці досі відсутні комплексні моно­графічні дослідження, які б висвітлювали найголовніші аспекти еволюції ци­вільно-правового та кримінально-правового становища жінки в Україні у Х – першій половині ХVІІ ст.;

– зазначене дослідження дає можливість долучитися до визначення рівня правосвідомості та правової культури українського народу, його етнопсихології, особливостей менталітету, моралі та духовної культури у зазначену добу. Особ­ливе місце жінки у системі суспільних відносин дозволяє збагатити вітчизняну й європейську правову традицію демократичними і гуманістичними надбан­нями;

– демократичні перетворення в сучасній Україні передбачають реалізацію принципів ґендерної рівності. Україна проводить державну політику, спрямо­вану на усунення причин нерівноправності статі, сприяє формуванню нових ґендерних стандартів масової правосвідомості. Кабінетом Міністрів України прийнятий Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню ґендерної рівності в суспільстві на 2001–2005 рр. А Верховна Рада України схвалила Закон України від 8 вересня 2005 р. за № 2866-ІV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Уявляється, що проблеми сьогодення потребують спеціального наукового ана­лізу, в тому числі з використанням історико-правового досвіду минулих поко­лінь.

Отже, викладене вище свідчить про те, що наукове дослідження та всебіч­не висвітлення проблеми еволюції правового становища жінки в Україні у Х – першій половині ХVІІ ст. має як науково-теоретичне, так і практично-правове значення.

Теоретичну основу дисертації становлять праці вітчизняних вчених-пра­вознавців: В. Гончаренка, А. Зайця, М. Козюбри, А. Колодія,
В. Копєйчикова, О. Копиленка, В. Котюка, О. Кузьминця, В. Кульчицького,
П. Музиченка, Є. Назаренко, П. Рабіновича, А. Рогожина, В. Рум’янцева,
О. Святоцького, О. Скакун, М. Страхова, В. Тація, Б. Тищика, І. Усенка,
М. Цвіка, В. Чеховича, А. Шевченка, О. Шевченка, О. Ярмиша та ін.