УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Аналіз сучасного стану національної і світової кримінальної політики засвідчує, що її визначальною рисою є гуманізація кримінально-правової репресії. Пріоритетами цієї діяльності є докорінна зміна існуючих кримінальних, кримінально-виконавчих правовідносин та їх врегулювання відповідно до вимог міжнародно-правових актів і Конституції України. Реформа кримінального законодавства, як і реалізація діючих кримінально-правових норм, передбачає найширше використання досягнень правової науки, усвідомлення і врахування соціальних реальностей, аналіз позитивного і негативного досвіду кримінально-правової практики. За таких умов, серед багатьох теоретичних і практичних завдань, які потребують розв’язання, своєю актуальністю і новизною виділяється розробка правових і організаційних засад умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. В умовах необхідності гарантування конституційних прав громадян в Україні, удосконалення порядку застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, як засобу, спрямованого на скорочення терміну ізоляції засудженого при дотримуванні ним низки відповідних умов, потребує подальшого розвитку.

Актуальність обраної теми обумовлена і тим, що, не зважаючи на зміни у кримінальному законодавстві України (прийняття нових Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів), питання визначення суті умовно-дострокового звільнення, а також підстави, умови та правові наслідки його застосування потребують комплексного дослідження.

Сьогодні в Україні інститут умовно-дострокового звільнення від відбування покарання має широке застосування. Натомість подібний стан речей аж ніяк не спричинив відповідної уваги з боку наукової спільноти. Зокрема, потребує оновлення і конкретизації нормативна база, що регулює цей інститут. Дотепер в Україні відсутній механізм здійснення контролю за умовно-достроково звільненими особами під час невідбутої частини покарання.

Дослідженню окремих питань умовно-дострокового звільнення присвячені роботи О.В. Дащенко, Т.А. Денисової, О.О. Житного, С.І. Зельдова, Л.В. Іногамової-Хегай, О.О. Книженко, Л.В. Кузнецової, О.С. Міхліна, В.В. Скибицького, Ю.М. Ткачевського та інших вчених. Однак їх дослідження фрагментарно стосуються порушеної проблематики або ж базуються на нормах раніше діючого законодавства, а відсутність сучасних наукових публікацій свідчить як про складність її висвітлення, так і про вибірковість уваги з боку науковців.

Таким чином, недостатня теоретична розробленість обраної теми, її актуальність та значущість для науки кримінального права зумовили необхідність проведення даного наукового дослідження. 

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на подальшу реалізацію положень розділу 2 Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008. Робота виконана відповідно до вимог п.п. 5.1, 5.3 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр. (схвалені Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 12 грудня 2005 р.).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного університету внутрішніх справ 6 грудня 2002 року (протокол № 12).