ЕКОЛОГО-ЛАНДШАФТНЕ ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В РИНКОВИХ УМОВАХ :

Короткий зміст

ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах становлення в Україні ринкових земельних відносин набуває особливої актуальності організація території новостворених підприємств ринкового типу, яка повинна базуватися на врахуванні об’єктивних економічних та біологічних законів, які діють незалежно від волі і свідомості людей в процесі господарської та природоохоронної діяльності.

Така організація території сільськогосподарських підприємств пов’язується з еколого-господарським станом земель і їх впорядкуванням. Тому землеустрій повинен включати в себе систему управлінських і господарських заходів (правових, технічних, економічних, екологічних), які забезпечать збереження, відтворення і раціональне використання земель та інших природних ресурсів в інтересах населення даної території і всього суспільства. Це завдання може бути виконане за умови встановлення для конкретного ландшафту параметрів інтенсивного, активного, консервативного і природного чи близького до природного ландшафту напрямів використання території. У зв’язку з цим кардинально зростає роль еколого-ландшафтних досліджень.

Розробка наукової проблематики, пов’язаної з обґрунтуванням напрямів раціоналізації використання та охорони земель, а також формуванням сталого землекористування, в останні роки посилилася. Необхідно, перш за все, відмітити праці таких науковців, як Д.І. Бабміндра, С.Ю. Булигін, В.М. Волощук, М.Д. Гродзинський, Г.Д. Гуцуляк, Д.С. Добряк, О.П. Канаш, В.М. Кривов, В.О. Леонець, А.Г. Мартин, Л.Я. Новаковський, С.О. Осипчук, А.Я. Сохнич, О.Г. Тараріко, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, А.Д. Юрченко та інших.

Разом з тим, багато аспектів раціоналізації землекористування, особливо еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових земельних відносин та оцінки ефективності формування землекористування, залишаються невирішеними як в методичному, так і практичному відношеннях. Деякі з них є дискусійними і потребують більш фундаментальних наукових досліджень та обґрунтувань. Все це зумовило вибір теми роботи та визначення її основних завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у складі програми наукових досліджень кафедри землевпорядного проектування Навчально-наукового інституту (ННІ) земельних ресурсів, правознавства та педагогіки Національного аграрного університету відповідно до завдань НДР “Розробка наукових основ економіки землекористування та землевпорядкування” (державний реєстраційний № 0104U003801), у рамках якої автором розвинуто теоретичні засади сталого землекористування, землеустрою території сільсько-господарських підприємств, та НДР “Розробка методів еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств” (державний реєстраційний № 0103U008807), у якій здобувачем поглиблено наукові основи еколого-ландшафтного методу землевпорядкування сільськогосподарських підприємств.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні сутності принципів та завдань еколого-ландшафтного методу землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах нових земельних відносин, розробці методичних основ його проведення.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:

- визначити вплив природноекономічних і соціально-історичних чинників на стале сільськогосподарське землекористування;

- поглибити теоретичні засади організації території сільсько-господарських підприємств на еколого-ландшафтній основі;

- дати оцінку сучасного стану та ефективності землевпорядкування сільськогосподарських підприємств;

- розробити методику еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах нових земельних відносин;

- удосконалити критерії оцінки еколого-економічної ефективності формування сільськогосподарських землеволодінь на еколого-ландшафтній основі.

Об’єктом дослідження є процеси формування сталого сільськогосподарського землекористування методом еколого-ландшафтного землевпорядкування.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень щодо еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств у системі природокористування в умовах ринкових земельних відносин.

Методологія та методи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснено на основі діалектичного методу пізнання екологічних та соціально-економічних явищ, системного підходу до аналізу процесу встановлення напрямів цільового використання земель.

Вибір методів дослідження виконувався виходячи з комплексного загальнотеоретичного осмислення об’єктивних природноекономічних процесів формування та розвитку землекористування. При вирішенні поставлених завдань у роботі використовувалися такі методи: монографічний (при опрацюванні наукових публікацій із питань еколого-економічних засад оцінки земель, нормативних документів з питань землекористування, статистичних збірників, енциклопедій); історичний (при аналізі історичних, соціальних і економічних передумов розвитку земельного кадастру); абстрактно-логічний (при визначенні наукових засад удосконалення земельного-кадастрового обліку для потреб еколого-економічної оцінки земель); економічний аналіз, визначення відносних величин, середніх величин, індукції й дедукції (при аналізі факторів, що впливають на цінність землі); групування (при аналізі статистичних відомостей обліку кількості та якості земель) тощо. Широко використана чинна нормативно-правова база, яка регулює земельні відносини в Україні: наукова література, статистичні збірники, наукові звіти, оперативні дані Держкомзему України, а також інша наукова інформація.