ЛОГІСТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПОЗИКОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ :

Короткий зміст

Актуальність теми дослідження. Сучасні умови господарювання машинобудівних підприємств на ринку, характеризуються швидкими темпами змін сутності та змісту управління, що пов’язано з широким спектром руху потоків, форм та методів організації праці, значним арсеналом технологічного обладнання, безперервним освоєнням нових видів продукції, що обумовлює необхідність вирішення питань, пов’язаних із потребою в капіталі. Тому, існує нагальна потреба у застосуванні новітніх методів, технологій та інструментів визначення його раціональної структури, вибору джерел фінансування та  адаптації підприємств до мінливих умов зовнішнього середовища, здатних найбільш повно реалізувати їх кредитну, інвестиційну політики та організаційно-економічний та виробничий потенціал. Поглиблення підходів в управлінні з позицій потокового методу створило передумови для використання логістичного методу, що дозволяє комплексно підходити до формування інформаційної, фінансової, матеріальної складової та їх взаємодії.

Питання, пов'язані з формуванням потенціалу підприємства, розкривається в працях О. Ареф`євої, Р. Акоффа, І. Ансофа, І. Бланка, К. Боумена, Г. Клейнера, Є. Крикавського, Т. Лепейко, В. Пономаренко, А. Пушкаря, М. Портера, та інших. Велику увагу методичним та практичним аспектам логістичного управління приділено в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених: Є. Крікавській, О. Мних, Л. Балабанова, Б. Анікін, А. Гаджінській, Д. Бауерсокс, Дж. Хескетт та ін. Проте, залишається невирішеним питання логістичного управління формуванням позикового потенціалу, визначенню його рівня. Теоретичні та практичні аспекти формування позикового капіталу знайшли відображення в працях багатьох вчених: українських – І. Бланка, Т. Давидюк, І. Замули, С. Легенчука, Г. Кузнєцової, Г. Ляшенко, Ю. Прохорової, О. Суярової; а також зарубіжних – М. Крестина, В. Лексиса, Н. Наумової, Б. Герасимова, Л. Пархоменко, К. Циганкова. Проте ряд питань, пов'язаних з формуванням позикового потенціалу підприємств, ще не знайшли належного відображення в наукових дослідженнях.

Потребує детальнішої розробки проблема логістичного управління підприємств машинобудування, зокрема підвищення їх рентабельності та забезпечення безперервної роботи за рахунок удосконалення структури джерел фінансування, механізмів організації потоків. Не менш важливим є визначення сутності та складових позикового потенціалу підприємства узгодження його складових, обґрунтування особливостей логістичного управління підприємств, які належать до наукомісткої продукції, що має стати інструментом активізації наявних резервів розвитку великих вітчизняних підприємств. Вищезазначені передумови та фактори обумовлюють актуальність наукової роботи, визначає мету і основні завдання дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Європейського університету: "Організація та управління стратегічним розвитком промислових підприємств" (номер держ. реєстрації № 0107U002007), особисто дисертантом розроблено методичні підходи для оцінки активів та пасивів машинобудівних підприємств як невід’ємної складової формування позикового капіталу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних підходів, обґрунтування та уточнення наукових положень щодо логістичного управління формуванням позикового потенціалу підприємств.

Відповідно до визначеної мети сформовано та вирішено такі завдання дослідження:

визначено сутність та складові позикового потенціалу підприємства;

проведено теоретичне узагальнення сутності та елементів логістичного управління;

визначено особливості логістичного управління в русі здійснюваних потоків на підприємстві;

узагальнено фактори формування позикового потенціалу підприємств машинобудування;

розроблено методичний підхід до оцінки позикового потенціалу підприємства з урахуванням його розміру та якості;

сформовано засади визначення ключових чинників характеристик позикового потенціалу;

розроблено напрямки удосконалення визначених елементів позикового потенціалу підприємств на підставі логістичного управління;

методичний підхід здійснення впливу на елементи позикового потенціалу на підставі ключових чинників через пов’язані показники впливу.

Об'єктом дослідження є процеси формування позикового потенціалу підприємств машинобудування.

Предметом  дослідження є теоретико-методичні та практичні засади логістичного управління формуванням позикового потенціалу підприємства.

Методи дослідження. Науково-теоретичну та методологічну основу даного дослідження склали наукові праці та публікації вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері логістичного управління, формування позикового потенціалу підприємств машинобудування. 

Для досягнення поставлених у дисертації завдань використовувалися наступні методи: аналізу і синтезу – при вивченні об’єкта дослідження і обґрунтування його складових елементів; діалектичний метод пізнання та абстрактно-логічний при узагальненні теоретичних положень у сфері логістичного управління; статистичний аналіз – при проведенні аналізу чинників формування позикового потенціалу підприємств галузі, структури оборотного та позикового капіталу підприємств машинобудування; метод порівняння та експертні оцінки – при формуванні елементів позикового потенціалу підприємств машинобудування; методичний підхід – при визначенні рівня позикового потенціалу підприємств машинобудування; графічні методи – при узагальненні та оформленні проведених досліджень та отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні теоретичних засад і розробці практичного інструментарію щодо вдосконалення логістичного управління формуванням позикового потенціалу. Основні елементи наукової новизни, які винесено на захист, полягають у наступному:

вперше

запропоновано механізм логістичного управління формуванням позикового потенціалу, що включає комплекс смислових моделей для кожного з обраних елементів позикового потенціалу через максимізацію позикового капіталу та оптимізації параметрів оборотного капіталу, що забезпечило передумови їх інтеграції та визначення шляхів удосконалення;

удосконалено:

сутність позикового потенціалу з урахуванням його розміру та якості що ґрунтується на русі здійснюваних визначених потоків на підприємстві, що на відміну від існуючих охоплює позиковий та оборотний капітал, що дозволяє гармонізувати процеси формування ресурсів та їх вкладання;

сутність логістичного управління через поєднання системного, процесного та функціонального підходів до логістичного управління та виокремлення його елементів на підставі розробленої системи принципів, яка допомагає скерувати його елементи на задоволення потреб споживачів і створити передумови для ефективного оперативного й стратегічного управління підприємством в цілому.

сукупність факторів формування позикового потенціалу підприємств машинобудування, які визначають його особливості та дозволяють прийняти адекватне управлінське рішення щодо напрямків впливу на рівень позикового потенціалу підприємства;

дістало подальшого розвитку:

процесний підхід до оцінки елементів позикового потенціалу підприємства з урахуванням його рівня та якості; що на відміну від існуючих кожен побудовано як величину комплексну, оскільки складається з певного набору вимірювачів, а також, входять до більш агрегованого показника, тобто рівню позикового потенціалу підприємств,  що дозволило врахувати специфіку характеристик кожного;

методичний підхід до визначення рівня позикового потенціалу підприємств машинобудування шляхом розрахунку значень структурних елементів визначеного потенціалу через певні набори вимірювачів, встановлюючи їхні взаємозв’язки та взаємовпливи, що, в свою чергу, обумовило можливість визначення необхідних заходів щодо підвищення його рівня.