ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІНТЕГРАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЛЬОНОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ :

Короткий зміст

Актуальність теми. Європейський напрямок розвитку економіки України вимагає чіткого визначення тих конкурентоспроможних вітчизняних товарів та підприємств, які здатні вивести країну на світові ринки.

Держава має сприятливі кліматичні умови для вирощування льону в необхідних обсягах для забезпечення внутрішнього і зовнішнього ринків, що дозволяє одержувати високі врожаї волокна і насіння.

Сьогодення льонопереробної галузі характеризується складною економічною ситуацією: спад виробництва льонопродукції, різке скорочення площ посіву льону, недостатній рівень завантаженості переробних та сільськогосподарських підприємств, слабкість фінансово – економічного становища льонарських господарств тощо.

Подальший розвиток льонарської галузі потребує формування ефективніших організаційно-правових структур, які могли б забезпечити гармонізацію взаємовідносин між усіма учасниками створення кінцевої продукції, нового економічного механізму функціонування галузі. Тому вирішення зазначеної проблеми на основі взаємовигідної співпраці учасників льонопереробки набуває пріоритетного значення. Утворення нових структур господарювання в умовах різних форм власності при відсутності науково-прикладних розробок не тільки не сприятиме процесу розвитку льонарства, а, навпаки, створюватиме додаткові проблеми.

Сучасний стан льонарства неможливо уявити як систему процесів, які взаємодіють між собою та впливають на розвиток галузі без вирішення питань інтеграції. Підходи до формування стратегії інтеграційного розвитку льонопереробних підприємств носять не тільки економічний, а й соціальний характер. Вітчизняним підприємствам галузі необхідно здійснювати пошук ефективних напрямків стратегії інтеграційного розвитку з урахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на основі використання досягнень науково – технічного прогресу та вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Проблеми інтеграційного розвитку підприємств різних галузей і форм власності досліджувалися вченими Інституту економіки НАН України, Київського національного економічного університету, Хмельницького національного університету, Харківського національного економічного університету, Технологічного університету Поділля, інших навчально-наукових та наукових закладів України. Так вони набули широкого висвітлення у працях відомих вітчизняних вчених, як В. Я. Амбросов, А. І. Березвін, А. М. Карпенко, І. І. Лукінов, П. М. Макаренко, П. Ю. Мельник, М. Й. Малік, В. Я. Месель-Веселяк, О. М. Онищенко, П. Т. Саблук, А. І. Хвостов, М. Й. Хорунжуй, О. М. Шпичак. Дослідженню теоретичних і практичних питань різних аспектів інтеграції присвячено значну кількість праць зарубіжних науковців. Серед них широкого визнання набули праці Дж. Вайнер, А. Мюллер-Армак, А. Предоль, М. Алле, Дж. Мід, Ф. Герельса, Р. Ліпсей, Б. Баласа, Г. Крьомер, Р. Купер, А. Маршаль, Г. Мюрдаль, Ф. Перру, Дж. Піндер, П. Уальз, Я. Тінберген та ін.

Стан інтеграційних процесів льонопереробної галузі та перспективи її розвитку, неоднакові темпи перебігу цих процесів на етапі ринкових перетворень вимагають більш детального вивчення проблеми, пошуку і наукового обґрунтування шляхів її ефективного вирішення.

Запровадження стратегії інтеграційного розвитку може вирішити не лише питання забезпечення підприємств льоносировиною, розширення сфери застосування льонопродукції, створення економічно вигідних умов в аграрному секторі для вирощування та первинної переробки льону, забезпечити гарантовану зайнятість сільськогосподарських виробників, а й вихід продукції льонарства на світові та європейські ринки. Тому формування стратегії інтеграції є необхідним і актуальним завданням сьогодення.

Актуальність вивчення особливостей розвитку інтеграційних процесів у ринкових умовах, проблеми удосконалення стратегії інтеграційного розвитку льонопереробних підприємств, теоретична і практична значимість пошуку взаємовигідних способів поєднання технологічно пов’язаних галузей виробництва, а також недостатнє розроблення окремих питань обумовили вибір теми дисертації, визначили постановку мети і завдань дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертації пов’язана з науково-дослідною роботою кафедр Херсонського національного технічного університету. Наукові дослідження, проведені автором, є складовою частиною роботи науковців університету з теми „Розробка стратегії підвищення ефективності суспільного виробництва на підставі інвестиційно - інноваційної діяльності”, держ. реєстр. № 0105U007019 від 27.09.2005 р., у межах якої автором запропоновано методику розрахунку показника доцільності інтеграції підприємств в агропромислове об’єднання та розроблено механізм реалізації стратегії розвитку на підприємствах льонопереробної галузі.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – формування стратегії інтеграційного розвитку і розробка на цій основі організаційно-економічного механізму її реалізації.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення задач, які мають наукове і практичне значення:

- визначити зміст та основні елементи поняття „стратегія інтеграційного розвитку”;

- обґрунтувати методичні підходи до створення агропромислових формувань в галузі льонарства;

- розробити методику оцінки інтегрального показника стратегічного розвитку при формуванні агропромислових об’єднань на базі підприємства переробки льону;

- установити математичну залежність ефекту інтеграції в моделі формування стратегії розвитку агропромислового об’єднання;

- визначити пріоритетні напрямки стратегічного розвитку підприємств льонарської галузі;

- обґрунтувати механізм реалізації стратегії інтеграції льонопереробних та аграрних підприємств з метою підвищення їх ефективності;

- розробити науково-практичні рекомендації щодо удосконалення стратегічного управління інтеграційним розвитком підприємств льонопереробки льону.

Об’єктом дослідження є процес управління стратегією інтеграційного розвитку на підприємствах переробки льону в умовах сучасної української економіки.

Предметом дослідження є теоретико - методичні основи формування стратегії інтеграційного розвитку на підприємствах льонарства різних форм власності.

Методи дослідження. Формування стратегії розвитку при проведенні дисертаційного дослідження і вирішення поставлених завдань здійснювалося за допомогою системи економічних законів, понять, категорій, фундаментальних положень й основних принципів сучасної економічної теорії та практики. Дослідження процесу оптимізації і шляхів формування стратегії інтеграції як невід’ємного суттєвого елементу розвитку галузі проводилося шляхом застосування інструментаріїв економіко - математичного, статистичного та функціонально - структурного методів пізнання. За допомогою економіко-статистичних методів дослідження обчислювався показник доцільності інтеграції агропромислових підприємств, а також здійснювався аналіз сучасного стану та економічних показників розвитку льонопереробної галузі України. Метод економічного моделювання на основі лінійного цілочислового програмування дозволяє розробити у роботі оцінку ефекту інтеграції.

Опрацювання даних здійснювалося з використанням математичного апарату, реалізованого за допомогою програмного продукту «1С: Бухгалтерія», а також табличного редактора Microsoft Excel.

Інформаційну базу дослідження становлять Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, інформаційно-статистичні матеріали, дані підприємств та Асоціації льонарів України.

Висновки і рекомендації дисертаційного дослідження базуються також на основних положеннях економічної науки, працях вітчизняних і закордонних учених-економістів, рекомендаціях наукових, науково-практичних конференцій, матеріалах досліджень і узагальнень дисертанта.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці на основі системного економічного аналізу питань стратегії інтеграційного розвитку підприємств льонопереробної галузі, яка визначає теоретичні засади формування організаційно-економічного механізму її реалізації.

Зокрема, найбільш вагомими теоретичними та практичними результатами, що характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок здобувача, є такі:

  вперше:

- запропоновано методичний підхід для розрахунку інтеграційного ефекту в льонопереробній галузі, який об’єднує переробні і сільськогосподарські підприємства, що мають спільне майно, прибуток, спільно використовують інформацію, ресурси, канали, клієнтуру та несуть відповідальність за недотримання умов інтеграції;

- сформульовано методику визначення інтеграційної спроможності і готовності підприємств для залучення у інтеграційне агропромислове формування, яка дозволяє підвищити ефективність та конкурентоспроможність об’єднаних підприємств;

удосконалено:

- теоретичні підходи до визначення сутності поняття „стратегія інтеграційного розвитку” як інструменту політики інтеграції в межах економічно обґрунтованого прогнозу дій на певний період часу, застосування якого базується на моніторингу ринкової ситуації та характеристики об’єднання підприємств для забезпечення адаптації і корекції у ринковому просторі з урахуванням змін оточення у майбутньому, що дає загальний синергетичний ефект;

- порядок розробки організаційно-економічного механізму реалізації стратегії розвитку як чинника, що мобілізує підвищення ефективності роботи підприємств агропромислового формування;

- рекомендації щодо напрямків та перспектив реалізації стратегії інтеграційного розвитку підприємств льонопереробної галузі;

набуло подальшого розвитку:

- економіко-математична модель на основі лінійного цілочислового програмування для оцінки прибутковості від інтеграції льонопереробних та сільськогосподарських підприємств;

- шляхи підвищення функціонування інтеграційних агропромислових об’єднань в системі дій правових, організаційних та економічних чинників.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у виробничій спрямованості теоретико-методологічних розробок. Зроблені висновки і узагальнення можуть бути використані в процесі формування стратегії інтеграційного розвитку на підприємствах льонопереробної галузі, що передбачає створення сталих агропромислових формувань. Основні висновки та пропозиції, викладені у роботі, призначені для використання у діяльності власників та керівників льонопереробних підприємств при удосконаленні механізмів стратегічного управління виробництвом та довгострокового планування. Результати дисертаційного дослідження використано на підприємствах України у формі рекомендацій щодо удосконалення механізму формування стратегії інтеграційного розвитку та пошуку резервів підвищення ефективності роботи підприємств льонопереробної галузі за рахунок забезпечення переробних підприємств сировиною.

Дані висновки та пропозиції були впроваджені на ряді підприємств, а саме: ВАТ „Житомирльон” (довідка про практичне використання від 04.11.2008 р.); ВАТ „Льонокомбінат ”Старосамбірський” (довідка про практичне використання від 04.06.2008 р.).

Результати роботи було використано при розробці госпрозрахункової науково-дослідної роботи „Проект Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року” (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи головним управлінням економіки Херсонської обласної державної адміністрації від 05.12.08 р.). В її межах автором обґрунтовані теоретико - методичні засади формування та реалізації стратегії інтеграційного розвитку підприємств льонопереробної галузі України.

Теоретичні положення дисертації з 2008/2009 навчального року включено до методичних вказівок до дисципліни „Організація та планування виробництва” для студентів денної та заочної форм навчання (спеціальність 7.091802) у Херсонському національному технічному університеті (акт впровадження результатів дисертаційної роботи ХНТУ від 20.11.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження проведено автором особисто. У наведених в роботі рекомендаціях з формування стратегії інтеграційного розвитку підприємств льонарства використано лише авторські розробки. Усі результати, одержані безпосередньо здобувачем, знайшли відображення в друкованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені на:

- Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених „Соціально-економічні напрямки розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції”, 16-19 вересня 2006 р., м. Херсон;

- І науково-практичній конференції „Методологічні засади стратегічного планування розвитку регіону”, 15 січня 2007 р., м. Херсон;

- науково-технічній конференції молодих вчених „Технічні культури: нові дослідження та перспективи розвитку галузей”, 5 грудня 2007 р., Інститут луб’яних культур УААН., м. Глухів;

- всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні наукові досягнення - 2008”, 29-30 листопада 2008 р., м. Миколаїв;

- ІІ науково-практичному семінарі з міжнародною участю „Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України”, 16-18 грудня  2008 р., м. Тернопіль.

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційного дослідження викладені у 10 друкованих працях загальним обсягом 3,56 друкованих аркушів (3,46 друкованих аркушів належить особисто автору), 7 з яких опубліковано у фахових наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків, додатків. Обсяг основної частини складає 161 сторінку, включає 28 таблиць, 19 рисунків та список використаних джерел із 163 найменувань.