ОПЛАТА ПРАЦІ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ПРИ ВДОСКОНАЛЕННІ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ :

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У контексті погіршення динаміки економічного розвитку України внаслідок впливу світової фінансово-економічної кризи надзвичайно гостро постає питання соціального захисту сільського населення. Низький рівень життя сільських мешкан­ців вже майже два десятиліття є однією з головних проблем, на вирішення якої спрямовують свої зусилля науковці, політики, громадські діячі. Бідне сільське населення – це не лише “широке поле” для політичних дискусій і популістських заяв. Це ще й реальний споживач знач­них фінансових ресурсів держави у вигляді різноманітних допомог малозабезпеченим, безробітним, субсидій, дотацій, коштів на розробку і реалізацію соціальних програм тощо. Внаслідок щорічного зростання видатків на ці цілі фактично відбувається “проїдання” націо­нального доходу і обмежуються можливості для реалізації державних інвестиційних програм.

Водночас, передовий світовий та європейський досвід показує, що головний вектор реалізації стратегії соціального розвитку і підвищення добробуту сільських жителів має бути спрямований на розвиток виробництва, сфери зай­нятості селян, підвищення продуктивності праці та рівня її оплати. Остання повинна стати однією з ланок соціальної політики. Тому питання реформування оплати праці, удосконалення її організації, а також дослідження взаємозв’язку рівня оплати праці й показників соціальної захищеності населення є вкрай акту­альним у контексті формування правильної стратегії соціального захисту сільського населення на мікро- та макрорівнях.

Питання, пов’язані з оплатою праці, у тому числі й у сільськогоспо­дар­ських підприємствах, знайшли своє відображення у працях Д. Богині, А. Бурика, В. Вітвіцького, О. Вороніна, О. Грішнової, В. Дієсперова, А. Колота, Б. Надточія, В. Лагутіна, Ю. Лупенка, Е. Лібанової, М. Махсми, Н. Петренко, А. Ревенка, Л. Червінської та ін. Соціальні проблеми стали предметом наукового аналізу О. Біттера, Н. Болотіної, Н. Борецької, О. Бородіної, К. Васьківської, І. Гнибіденка, С. Злупка, Ю. Кулікова, В. Новікова, Н. Новікової, О. Новікової, М. Орлатого, І. Прокопи, П. Пушкаренка, П. Саблука, А. Шатохіна, К. Якуби та інших вчених.

Незважаючи на значну кількість публікацій зі згаданих проблем, у комп­лексі питання впливу оплати праці на соціальні процеси досліджені недостатньо, що не дає повною мірою реалізувати соціальну функцію зарплати. Особливо обмежена у цьому сенсі аграрна сфера, де рівень оплати праці є одним із найнижчих. З огляду на це тема дисертаційного дослідження досить актуальна.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2001–2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію еко­номіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) та на 2006–2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-еко­номічної ефективності функціонування АПК Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні соціально-економічних умов формування оплати праці у сільськогосподарських підприємствах, здійсненні аналізу впливу її рівня на соціальні процеси, обґрунтуванні напрямів реформування оплати праці і пер­спективних параметрів соціальної захищеності сільських жителів у досліджуваному регіоні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних засад дослідження взаємозв’язку між рівнем оплати праці в сільськогоспо­дарських підприємствах та параметрами соціальної захищеності сільських жителів і форму­вання на цій основі відповідної стратегії реалізації соціальних функцій підприємств і держави.

Відповідно до мети в процесі дослідження вирішувалися такі зав­дання:

−        узагальнити погляди науковців на сутність понять “оплата праці”, “заробітна плата”, “соціальний захист” та обґрунтувати методику їх дослідження;

−        визначити роль оплати праці працівників аграрних підприємств у забезпеченні соціального захисту сільських жителів;

−        провести оцінку існуючого стану та тенденцій оплати праці у сільськогосподарських підприємствах досліджуваного регіону;

−        визначити особливості, проблеми та чинники формування розміру оплати праці у сільськогосподарських підприємствах;

−        встановити ступінь і форми залежності між рівнем оплати праці та показниками соціальної захищеності сільського населення;

−        розвинути методологічні та практичні засади розрахунку прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати як засобів інституційного впливу на рівень оплати праці в сільському господарстві;

−        розробити пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічних умов форму­вання заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах;

−        обґрунтувати перспективні параметри соціальної захищеності сільського населення  досліджуваного регіону на основі моделювання динаміки заробітної плати в сільському господарстві.

Об’єктом дослідження є соціально-економічні відносини, які забезпечують форму­вання доходів та рівня соціальної захищеності сільського населення Львівської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних проблем, пов’язаних із забезпеченням належного рівня соціального захисту сільського насе­лення через удосконалення організації та підвищення рівня оплати праці в сільськогосподар­ських підприємствах.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційного дос­лідження є методи діалектики, системного та синергетичного підходів, положення фундаментальних економічних законів та принципів, а також наукові праці вітчизняних і зарубіж­них вчених з питань зайнятості, оплати праці, соціального захисту населення та розвитку ринкових відносин в аграрному секторі економіки.

Під час виконання досліджень було використано широкий спектр методів і прийомів наукового пізнання, зокрема: абстрактно-логічний метод – для ви­окремлення взаємозв’язків між явищами, узагальнення результатів досліджень, формулювання висновків та пропозицій; історичний – для дослідження історич­них умов, що спричинили нинішній рівень життя та характер соціально-економічних процесів у сільській місцевості; монографічний та аналогії – для вивчення досвіду розвинутих країн, окремих передових підприємств і можливостей його широкого застосування у вітчизняних умовах; економіко-статис­тичні методи – порівняння, обчислення середніх та відносних величин, групування – для дослідження основних тенден­цій у сферах оплати праці і соціального захисту населення, встановлення взаємозв’язків між ними; економіко-математичні методи – для встановлення кількісних взаємозалежностей між показниками та прогнозування тенденцій на перспективу за допомогою регресійних моде­лей; розрахунково-конструктивний метод – у побудові моделей оптимізації рівня оплати праці для забезпечення гідного рівня життя та соціального захисту сільського населення.

Інформаційною базою дослідження стали чинні нормативно-правові акти, теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених, інформаційні ресурси Міжнародної організації праці, Федерації профспілок України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Львівській області, дані річної звітності сільськогосподарських підприємств, матеріали періодичних видань, результати соціологічного опитування та власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

– обґрунтовано теоретико-методологічні засади комплексного організаційно-економічного механізму забезпечення соціального захисту та соціального розвитку сільського населення на основі мікро- та макроекономічного регулювання умов і рівня оплати праці у сільськогосподарських підприємствах, застосування якого сприятиме розв’язанню проблем фінансового забезпечення компенсації наслідків соціальних ризиків і формування трудового потенціалу села;

уточнено:

–        наукові основи та особливості формування оплати праці у сільськогосподарських підприємствах під впливом комплексу організаційно-економічних та інституційних чинників;

–        концептуальні засади щодо напрямів соціального захисту сільського населення на сучасному етапі розвитку України;

удосконалено:

– існуючі методичні підходи до розрахунку прожиткового мінімуму на основі розширеного набору продовольчих і непродовольчих товарів та послуг; диференціації прожиткового мінімуму залежно від розміру сім’ї та врахування його величини при встановленні мінімальної зарплати і соціальних допомог;

набули подальшого розвитку:

– методичні основи оцінки впливу оплати праці на рівень соціальної захищеності сільського населення, які охоплюють три рівні (виробничий, домогосподарства, макроеко­номічний);

– пропозиції щодо структури єдиної тарифної сітки оплати праці, які враховують особливості окремих сільськогосподарських підприємств, зокрема, їх розміри та професійно-кваліфікаційну структуру працівників;

-        обґрунтування заходів щодо забезпечення оплати праці найманих працівників за­лежно від результатів їх праці через удосконалення системи розпо­дільчих відносин.

Практичне значення одержаних результатів. Пропозиції, які стосуються організаційно-економічних заходів підвищення оплати праці, удосконалення розподільчих відносин, зміни методологічних підходів до встановлення соціальних стандартів, орієнтовані на: використання у практиці державного управління; раціоналізацію підходів до розв’язання соціальних проблем села на галузевому та регіональному рівнях; забезпечення гідної оплати праці у сільськогосподарських підприємствах; впровадження в навчальний процес тощо.

Результати наукових досліджень схвалені і прийняті для впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної дер­жавної адміністрації (довідка № 09–05/9–80 від 16.09.2010 р.), управлінням агропромислового розвитку Буської районної державної адміністрації (довідка № 298 від 16.09.2010 р.) і управлінням праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації (довідка № 530 від 25.08.2010 р.). Їм передані для практичного використання рекомендації з удосконалення ме­тодики аналізу взаємозв’язків між зарплатою та економічними показниками ді­яльності під­приємств; оцінки соціальної функції зарплати; впровадження єдиної тарифної сітки; забезпе­чення відповідності між результатами праці та винагородою за неї; прогнозування параметрів оплати праці та соціального захисту населення; формування організаційно-економічного меха­нізму комплексного вирішення соціальних проблем сільського населення.

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації наукові результати отримані здобувачем особисто. Представлені до захисту теоретичні положення, висновки і пропозиції відображають авторську позицію щодо вирішення досліджуваних проблем. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення та пропозиції, які є результатом особистих досліджень дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень, представлені в дисертації, доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Концептуальні напрямки стратегічного розвитку нової аграрної політики України” (м. Луганськ, 2006 р.), “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, 2008 р.), “Рин­кова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2008 р.), “Освіта і наука без кордонів – 2009” (м. Перемишль, 2009 р.), “Ринкова трансформація національної економіки: досягнення теорії та проблеми практики” (м. Полтава, 2010 р.), на Всеукраїнській конференції “Соціальні, фінансові та економічні основи ефективної політики держави в умовах глобалізації світової економіки” (м. Донецьк, 2010 р.), а також на щоріч­них наукових конференціях аспірантів і здобувачів у Львівському національному аграрному університеті.

Публікації. Результати проведених наукових досліджень викладені у 12 наукових працях (у тому числі 10 одноосібних) загальним обсягом 4,08 друк. арк., з них 6 праць – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,35 друк. арк. Частка дисертанта в опублі­кованих працях становить 3,92 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 252 сторінки комп’ютерного тексту, з них 191 сторінка основного тексту. Робота містить 34 таблиці, 27 рисунків, 19 додатків, список використаних джерел налічує 216 найменувань.