ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми. В економічних перетвореннях, що відбуваються в Україні, особливе місце відводиться промисловому комплексу і, зокрема, легкій промисловості. Від ефективного і ощадливого використання ресурсів залежить не тільки стабільне функціонування галузі і добробут населення, а й створення сприятливих умов для виходу підприємств легкої промисловості на міжнародні ринки з метою збільшення валютних надходжень, нагромадження ресурсів для оновлення парку обладнання, створення нових потужностей, зростання платежів до бюджету та ін.

За останні роки в Україні практично не відбулось суттєвих зрушень у формуванні і реалізації пріоритетів в розвитку легкої промисловості, а спостерігається зменшення обсягів виробництва, моральне і фізичне старіння технологічного обладнання, відбувається відтік фінансових ресурсів та висококваліфікованих кадрів з галузі. Внаслідок цього значна кількість підприємств легкої промисловості є збитковими, що веде до погіршання діяльності всієї галузі. Виходячи із ситуації, що склалася в галузі, необхідно сформувати певні групи стратегій конкурентних переваг і зростання промислового потенціалу підприємств легкої промисловості.

Виходячи з цього, важливими є ряд питань, пов’язаних з новими підходами до вирішення організаційно-управлінських проблем державного регулювання легкої промисловості. Особливо актуальною є розробка нових підходів до удосконалення і реалізації концепції розвитку легкої промисловості; обґрунтування методичних засад формування інноваційних підходів до стратегії її розвитку; удосконалення державної стратегії розвитку легкої промисловості, метою якої повинно стати зростання промислового потенціалу легкої промисловості шляхом підвищення її конкурентоспроможності, забезпечення потреб внутрішнього ринку, а також входження країни в коло країн-експортерів високоякісної продукції за рахунок створення сучасної, інтегрованої в світове виробництво і здатної до інноваційного розвитку галузі легкої промисловості.

Теоретичну і методологічну основу державного регулювання національною економікою становлять праці вітчизняних вчених: О.Амоші, Б.Буркинського, А.Гальчинського, В. Новицького, Б.Пасхавера, В.Пілюшенка, О.Поважного, Ф.Поклонського, А.Садекова, М.Чумаченка. Питанням розвитку промислового комплексу в контексті загальної розбудови й реформування національної економіки присвячені численні роботи вітчизняних вчених: О.Азарян, В.Гейця, В.Дубницького, М.Кизима, Д.Коваленка, Р.Ларіної, С.Смерічевського, О. Чилікіна.

Разом з тим, опрацювання опублікованих теоретичних концепцій, методичних та практичних рекомендацій, нормативних положень показує, що більшість з них спрямовано лише на розгляд окремих засобів державного управління та регулювання. В той же час не достає теоретичного обґрунтування та розробки на цій основі пропозицій щодо комплексного застосування інструментів державного регулювання легкої промисловості. Це обумовило вибір теми, мету та завдання дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових розробок щодо створення та впровадження інноваційних підходів до управління легкою промисловістю в умовах розвитку національної економіки, що виконані безпосередньо автором та за його участю в межах наукової теми кафедри логістики Донецького державного університету управління «Теоретичні засади впровадження логістики у діяльність економічних систем» (2006-2009 рр., номер державної реєстрації 0105U006624). У рамках цієї теми автором досліджено теоретичні і практичні основи державного регулювання розвитку легкої промисловості, доведена необхідність впровадження концептуально-стратегічного підходу до розвитку галузі з метою підвищення ефективності її діяльності, розроблено концептуальні основи запровадження логістичного підходу в галузі.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень, методичних основ і практичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання розвитку легкої промисловості, за рахунок реалізації етапів концептуально-стратегічного підходу.

Для реалізації мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

дослідити роль і місце легкої промисловості в структурі національної економіки;

узагальнити зарубіжний досвід державного регулювання легкої промисловості;

дослідити існуючі методичні засади державного регулювання розвитку легкої промисловості;

проаналізувати стан легкої промисловості Донецького регіону;

визначити проблеми і перспективи розвитку легкої промисловості України в сучасних умовах господарювання і передумови формування логістичної системи управління розвитком легкої промисловості;

розробити концептуально-стратегічний підхід до розвитку легкої промисловості;

сформулювати державну стратегію розвитку легкої промисловості;

розробити пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності галузі легкої промисловості.

Об’єктом дослідження є процеси державного регулювання розвитку легкої промисловості.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні положення та організаційно-методичні засади щодо удосконалення державного регулювання розвитку легкої промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі державного управління економічними процесами. Методичною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, теорії державного управління, діалектичний метод, загальнонаукові принципи проведення наукових досліджень. В роботі, зокрема, використані такі методи дослідження: при встановленні закономірностей розвитку легкої промисловості – методи логіки, діалектики, системного підходу; при аналізі стану легкої промисловості – методи статистичного і техніко-економічного аналізу; при дослідженні особливостей розвитку легкої промисловості – системно-структурний аналіз, метод порівняльного аналізу; при формуванні логістичної стратегії розвитку легкої промисловості – формально-логічний підхід та концепція загальної теорії систем і логістичного управління.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі акти, що регулюють легку промисловість, нормативні акти Міністерства промислової політики України, офіційні статистичні й інформаційно-аналітичні матеріали, дані фінансової та статистичної звітності суб’єктів легкої промисловості України, матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у поглибленні науково-теоретичних положень, розробці методичних основ удосконалення державного регулювання розвитку легкої промисловості.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

уперше:

запропоновано концептуально-стратегічний підхід до розвитку легкої промисловості, який передбачає реалізацію двох етапів: поліпшення існуючої концепції розвитку легкої промисловості та розробку технологій стратегічного управління галуззю, здатних сформулювати загальні ідеї, на основі яких формуються стратегічні цілі і забезпечується механізм їх реалізації;

удосконалено:

методичні підходи до формування ефективної регіональної промислової політики в галузі через запровадження моделі цього процесу, що передбачає аналіз і оцінку стану легкої промисловості, перевірку його відповідності ринковим умовам, а також розв’язання ряду задач, які об’єднано в групи за елементами процесу формування регіональної промислової політики, спрямованої на розвиток легкої промисловості;

методичні засади підвищення конкурентних переваг легкої промисловості за рахунок формування моделі комплексної стратегії зростання промислового потенціалу галузі на основі поєднання механізму державного регулювання розвитку галузі і активних стратегій розвитку разом з комплексом антикризових заходів в рамках самостійності підприємств;

організаційно-методичний аспект формування механізму державного регулювання розвитку легкої промисловості на основі виділення додаткових факторів впливу держави на розвиток галузі, які в сукупності формують структуру даного механізму, що має комплексну природу, а кожна з його складових має визначений вплив на промисловий потенціал галузі та її конкурентоспроможність;

дістали подальшого розвитку:

теоретичні положення щодо формування стратегії конкурентних переваг і зростання промислового потенціалу для підприємств легкої промисловості за рахунок впровадження комплексного підходу, який передбачає поєднання самостійності підприємств галузі з підтримуючими заходами держави;

1) концепція розвитку легкої промисловості за рахунок впровадження логістичного підходу до управління галуззю, спрямованого на встановлення ефективної взаємодії суб’єктів господарювання в рамках державної стратегії розвитку галузі.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рішень. Розроблені в дисертації підходи, засоби й отримані результати являють собою методичну базу удосконалення інструментарію державного регулювання розвитку легкої промисловості.

Пропозиції щодо концепції розвитку легкої промисловості використано в роботі Головного управління промисловості і розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації (довідка №1.1/989 від 10.07.2009 р.). Заходи щодо поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції та пропозиції щодо логістизації діяльності впроваджено на базі ПП «Текстиль-Контакт» (довідка № 15/560 від 14.07.2008 р. та довідка № 16/560 від 14.07. 2009 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження було використано в навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні курсів «Міжнародний маркетинг», «Товарознавство», «Маркетингова товарна політика» (довідка № 347 від 15.05.2010 р. ), в навчальному процесі Донецького державного економіко-технологічного технікуму при викладанні дисциплін «Виробничий менеджмент» та «Логістика» (довідка № 44 від 10.02.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною завершеною науковою працею, у якій вирішено важливе наукове завдання щодо удосконалення державного регулювання розвитку легкої промисловості. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки і рекомендації доповідалися на науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики» (22-23 травня 2007 р., м. Харків); Міжнародна науково-практична конференція «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (23-24 жовтня 2008 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція «Демократичне врядування: наука, освіта, практика» (29 травня 2009 р., м. Київ); Щорічна конференція професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи ДонДУУ( 2006-2009 рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, з них: 6 – у фахових виданнях (2 – у збірниках наукових праць, 4 – у наукових журналах) і 3 роботи – в матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,5 д.а., в тому числі особисто автору належить 2,21 д.а

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 178 сторінках друкованого тексту, у тому числі 23 таблиці (наведених на 13 сторінках) і 23 рисунка (наведених на 15 сторінках). Матеріали дисертаційного дослідження містять: 12 додатків ( на 25 сторінках), список використаних джерел із 191 найменування, приведений на 19 сторінках.