ІНТЕГРАЦІЯ ЯК ФОРМА ЕКОНОМІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ СИРОВИНИ ТА ВИНОРОБНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ Автореферат

Актуальність теми. Виноробство є однією з важливих складових харчової промисловості в Україні. Обсяги виробництва її продукції в структурі виробництва всієї харчової промисловості України становлять 6%, а по Одеському регіону майже 16%. Розвитку виноробства в Одеському регіоні сприяють природно-кліматичні та ґрунтові умови, що дають можливість вирощувати цінні столові та технічні сорти винограду і виробляти якісні різновиди вин, які користуються високим попитом як в Україні, так і закордоном. Вітчизняна виноробна продукція здатна конкурувати на міжнародному ринку та займати на ньому значу частку.

Виноробство завжди було високодохідною галуззю харчової промисловості, проте у зв’язку з невирішенням низки проблем, які постали перед розвитком цієї галузі, вона стала низькорентабельною та навіть збитковою. Ефективному розвиткові виноробства як в Україні в цілому, так і в Одеському регіоні, заважають проблеми, пов’язані з економічними та соціально-політичними мотивами. Існуючі на виноробних підприємствах негативні тенденції зменшення обсягів виробництва пов’язані зі спадом платоспроможного попиту населення, втратами зовнішніх ринків, нерозвиненістю ринкової інфраструктури, зниженням обсягів сировини, яка надходить на переробку. Дослідження даного процесу, визначення його складових є надзвичайно важливим завданням сьогодення. Вирішення поставлених питань дасть змогу перетворити виноробство у високоефективну, конкурентоспроможну галузь як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Вирішення проблеми інтегрування підприємств, пов’язаних з виробництвом сировини та його переробкою, є достатньо складним процесом, що зумовлено, перш за все, необхідністю врахування особливостей етапів виробничо-технологічного ланцюга створення готового продукту та їх економічної взаємодії.

Сучасна інтеграція виноробних підприємств з виробниками сировини здійснюється у різних формах. Однак, сучасна економіка вимагає наукового обґрунтування напрямків та вибору інтеграційних форм об’єднання виноробних підприємств з постачальниками сировини.

Дослідженням проблем інтеграції між постачальниками сировини та переробними підприємствами займалися багато вітчизняних учених, як-от: А.М. Авідзба, А.Н. Бузні, І.Ю. Вегерук, А.П. Гарасим, О.М. Гаркуша, В.С. Горбачов, А.Б. Гульчак, Л.В. Дейнеко, М.О.Дудник, Л.Е. Дяченко, О.Ю. Єрмаков, П.І. Літвінов, Г.В. Карпінська, В.П. Котков, І.І. Кравчук, П.М.Купчак, М.Й. Малік, Л.О.Мармуль, І.Г. Матчина, В.А.Рибінцев, М.В. Рильський, П.Т. Саблук, Ю.В. Тінтулов, І.І. Червен, С.В. Чугаєвська та багато інших.

Проте багатогранність, складність та недостатнє вирішення проблем, пов’язаних з інтеграційними процесами у сфері переробки харчової сировини, а саме у формуванні економічного партнерства між виноробними підприємствами та їх сировинними зонами, визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок досліджень пов’язаний з планом науково-дослідних робіт кафедри «Економіки, організації та обліку в АПК» Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України, Молоді та спорту України. Дисертаційне дослідження проведено в межах комплексної теми кафедри: «Напрямки ефективного розвитку сільськогосподарських та переробних підприємств регіонів Одеської області» (номер державної реєстрації 0108U011023). Дисертаційне дослідження проводилось також у межах госпдоговірних тем кафедри: «Формування стратегії підвищення прибутку ТОВ «Успенівське» (номер держреєстрації 0109U000459) та «Стратегія економічного розвитку ТОВ «Топаз» (номер держреєстрації 0104U000727).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування науково-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування і реалізації ефективних інтеграційних процесів між виноробними підприємствами та їх сировинними зонами

Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких завдань:

- систематизувати та поглибити теоретико-методичні засади формування інтеграційних процесів між виноробними підприємствами та постачальниками сировини;

- поглибити методичні засади формування інтеграційних структур;

- оцінити ринок виноробної продукції та виявити проблеми, що потребують вирішення;

- провести аналіз ефективності діяльності виноробних заводів;

- визначити систему детермінантів та їх вплив на розвиток виноробних підприємств;

- запропонувати заходи щодо підвищення ефективності виноробних підприємств;

- розробити методичний підхід щодо формування інтеграційної моделі економічних зв’язків між виноробними підприємствами та виробниками сировини на основі визначення їх сировинних зон;

- виявити та обґрунтувати шляхи вдосконалення економічних відносин між виробниками сировини та переробними заводами;

- розробити та сформувати модель трансфертних цін, впровадження якої сприятиме встановленню паритетних відносин між підприємствами єдиного виробничо-технологічного ланцюга у виноробстві.

Об’єктом дослідження є процес формування інтеграційних відносин між виноробними підприємствами та їх сировинними зонами.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних та практичних аспектів щодо організації ефективної інтеграції між виноробними підприємствами та їх сировинними зонами в умовах ринкової економіки.

Методи дослідження. Проведене дисертаційне дослідження ґрунтується на загальнонаукових методах економічних досліджень таких, як систематизація, узагальнення, порівняння, статистичний аналіз, економічний аналіз, SWOT-аналіз, економетричні методи аналізу та логічне моделювання. Метод теоретичного узагальнення використано для розкриття сутності понять «інтеграція» та «інтегратор»; метод статистичного аналізу – для оцінки динаміки виробництва винопродуктів у країні та Одеській області; економічний аналіз – при оцінці результатів діяльності виноробних підприємств; SWOT-аналіз – для визначення стратегії поведінки виноробних підприємств у ринковому середовищі; метод економіко-математичного моделювання – у процесі реалізації завдання з формування сировинних зон інтегрованої структури; логічне моделювання – при розробці моделі трансфертної ціни.

Інформаційною базою дослідження були статистичні дані Держкомстату України, Одеського статистичного управління, законодавчі та нормативно-правові документи, монографічна література, періодичні наукові видання, первинні матеріали досліджень виноробних підприємств.

Наукова новизна результатів дослідження. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці та обґрунтуванні низки теоретичних положень, що у комплексі визначають концептуальні основи формування інтеграційних відносин між виноробними підприємствами та виробниками сировини з метою підвищення їх ефективності. У межах проведеного дослідження дисертантом отримані такі найсуттєвіші теоретичні та практичні результати:

вперше:

- розроблено та обґрунтовано методичний підхід до формування максимально адаптованої до виноробства інтеграційної моделі економічних зв’язків між виноробними підприємствами та виробниками сировини на основі визначення їх сировинних зон, що дає змогу суттєво впливати на підвищення економічної ефективності цих об’єднань;

удосконалено:

- теоретико-методичні засади формування інтеграційних процесів у сучасних економічних умовах розвитку економіки, які базуються на концептуальних положеннях необхідності об’єднання головних сфер виробничо-технологічного ланцюга в харчовій переробній промисловості, зокрема у виноробстві, з метою отримання синергічного ефекту від їх економічної взаємодії;

- методику формування трансферної ціни виноробного продукту, основою якої є розподіл виручки від реалізації пропорційно до понесених витрат на виробництво, що сприятиме встановленню еквівалентності економічних відносин між учасниками стадій виробничо-технологічного процесу;

- систему детермінантних показників впливу на формування інтеграційних процесів у виноробстві, яка дозволяє виявити основні напрямки підвищення ефективності виноробних підприємств;

дістали подальшого розвитку:

- комплексна оцінка тенденцій розвитку виноробної галузі Одеської області та науково-практичне обґрунтування напрямків формування ринку виноробної продукції;

- системна оцінка позитивних та негативних факторів впливу на розвиток виноробних підприємств методом SWOT-аналізу, який дозволяє не тільки визначити ступінь прояву сильних та слабких сторін на діяльність підприємств, а включає також оцінку їх конкурентоспроможності з максимальним врахуванням галузевих особливостей виноробної галузі;

- обґрунтування рейтингу інтегрованих формувань відповідно до частки забезпечення власними сировинними ресурсами, що дає змогу встановити безпосередню залежність результатів діяльності виноробних підприємств від наявності власних сировинних ресурсів;

- науково-практичне обґрунтування рекомендацій щодо збільшення виробництва сировини та реструктуризації його сортового складу, що дозволить підвищити ефективність діяльності виноробних підприємств та конкурентоспроможність готової виноробної продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено рекомендації та заходи з підвищення ефективності інтеграції виноробних підприємств з постачальниками сировини.

Розроблені рекомендації, а саме: концепція створення інтегрованої структури холдингового типу на основі взаємовигідного партнерства між виноробними підприємствами та сировинними господарствами; модель розрахунку трансфертних цін для застосування в розрахунках між підприємствами єдиного виробничо-технологічного ланцюга у виноробстві були використані ЗАТ «Одесавинпром» (акт № 12/2010-09 від 10.09.2010 р). Концепція формування холдингової структури, яка включатиме підприємства всіх трьох сфер виробничо-технологічного ланцюга – «виробництво-переробка-реалізація» у виноробстві; основні напрямки формування сировинних зон виноробних підприємств; порядок визначення та застосування трансфертних цін у розрахунках між підприємствами різних галузей, що зайняті у виноробстві, були прийняті ВАТ «Комсомолець» (акт № 289 від 21.10.2010 р.)

Окремі результати, отримані під час досліджень, використано в навчальному процесі при створенні навчально-методичного комплексу та викладанні дисциплін «Економіка АПК», «Управлінський облік» в Одеському державному економічному університеті.

Особиста участь автора в одержанні наукових результатів, які наведено в дисертації. Основні ідеї, підходи і розробки, які визначають наукову новизну та реалізовані в рамках проведеного дисертаційного дослідження і виносяться на захист, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднені на ΙΙ науково-практичній конференції молодих науковців «Україна у ΧΧΙ столітті: економічні і соціальні проблеми та шляхи їх вирішення» (Одеса, 4 квітня 2007 р.); ΙΙΙ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Особливості інтеграції України у світовий економічний простір» (Маріуполь, 7 грудня 2007р); науково-практичній конференції молодих науковців «Проблеми підвищення господарювання на макро- та мезоекономічному рівні» (Одеса, 27 березня 2008 р.); Міжнародній конференції молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (Тернопіль, 28 березня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі» (Полтава, 18-19 квітня 2008 р.); науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України» (Ірпінь, 19 вересня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки: освіта, теорія, практика» (Кривий Ріг, 28 листопада 2008 р.); підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних установ та вищих навчальних закладів України (Одеса, 28-29 квітня 2009 р.); підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних установ та вищих навчальних закладів України (Одеса, 14-15 квітня 2010 р.).

Публікації. Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення в 11 опублікованих роботах загальним обсягом 6,08 друк. арк., з них у наукових фахових виданнях - 5 статей загальним обсягом 3, 67 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаних джерел на 24 сторінках, який включає 195 найменувань, і 9 додатків на 15 сторінках. Робота викладена на 250 сторінках друкованого тексту, включає 32 таблиці та 13 рисунків.