| Короткий зміст: |
Актуальність теми. Загострення кризових процесів на рівні держави спричинили виникнення кризової ситуації на підприємствах різних галузей, у тому числі машинобудівної. Такий стан призвів не тільки до раптових кардинальних неґативних тенденцій та змін, пов’язаних із зменшенням обсягів виробництва, скороченням персоналу, втратою конкурентної позиції на внутрішньому та зовнішньому ринках, а й у деяких випадках до їх ліквідації (банкрутства). Основними причинами цієї ситуації є відсутність досвіду антикризового управління і стратегії діяльності підприємств в умовах кризи; недосконалість існуючих методичних рекомендацій щодо діагностування та оцінювання рівня кризового стану машинобудівних підприємств. Практично відсутні як загальні теоретико-методичні розробки щодо вибору, формування та реалізації антикризової стратегії, так і спеціальні, призначені для підприємств конкретних галузей, що своєю чергою, не дає змоги на практиці розв’язати проблему життєдіяльності підприємств в умовах кризи.
Вагомий внесок у формування теоретичних і прикладних засад антикризового управління підприємством, зокрема пов’язаних із особливостями розроблення стратегії в кризових умовах функціонування, зробили як зарубіжні науковці – І. Ансофф, Е. Альтман, О. Большаков, А. Градов, П. Друкер, Е. Коротков, В. Михайлов, Т. Таффлер, Е. Уткін, М. Хаммер, так і вітчизняні учені-економісти – Б. Андрушків, С. Іванюта, Н. Кирич, О. Копилюк, О. Кузьмін, Л. Лігоненко, О. Пушкар, С. Салига, А. Семенов, О. Скібіцький, О. Тридід, А. Чернявський, А. Штангрет, Б. Язлюк та інші.
Поряд із цим, низка проблем, пов’язаних із аспектами методології і технології вибору, розроблення та реалізації антикризової стратегії й досі належно не відображені у науковій літературі й залишаються недостатньо вивченими. Саме це обумовило вибір теми дисертаційної роботи та підтвердило її актуальність із позиції розв’язання проблем подолання кризового стану і стабілізації діяльності, зокрема підприємствами машинобудівної галузі, з використанням комплексного та індивідуального підходів.
Таким чином, досі існує потреба у поглибленому аналізуванні та оцінюванні кризового стану машинобудівних підприємств і на його основі – здійснення вибору, розроблення й реалізації оптимального варіанта антикризової стратегії та отриманні нових наукових результатів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження за спрямованістю відповідає науковим дослідженням, передбаченими планами науково-дослідної роботи Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя в рамках держбюджетної науково-дослідницької теми № ВК 30-11 «Інноваційні підходи в управлінні економікою підприємств в сучасних умовах» (номер державної реєстрації 0111U002591) кафедри менеджменту у виробничій сфері, де автор розробила рекомендації щодо вибору, формування й реалізації антикризової стратегії машинобудівних підприємств (довідка № 542 від 10. 03. 2011 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних і прикладних засад вибору, формування й реалізації антикризової стратегії машинобудівних підприємств.
Досягнення окресленої мети дослідження обумовило необхідність вирішення наступних завдань:
– дослідити та проаналізувати теоретичні й прикладні засади формування і реалізації антикризової стратегії;
– удосконалити методичний підхід до класифікації чинників кризового стану машинобудівних підприємств;
– здійснити комплексне діагностування стану підприємств машинобудівної галузі;
– удосконалити процес оцінювання кризового стану машинобудівного підприємства;
– обґрунтувати основні принципи розроблення антикризової стратегії машинобудівного підприємства;
– розробити матрицю вибору антикризової стратегії машинобудівного підприємства на основі застосування методу структурно-морфологічного аналізу;
– удосконалити процес реалізації антикризової стратегії машинобудівного підприємства.
Об’єктом дослідження є процеси, пов’язані з вибором антикризової стратегії машинобудівного підприємства.
Предмет дослідження – теоретичні та прикладні засади розроблення, впровадження й реалізації антикризової стратегії машинобудівного підприємства.
Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань та досягнення мети в дисертаційній роботі використані наступні методи: групування – з метою систематизації існуючих видів антикризових стратегій (розділ 1, підр. 1.1), при формуванні системи основних показників для розрахунку узагальнюючих показників за напрямами оцінювання кризового стану машинобудівного підприємства (розділ 2, підр. 2.2), при виділенні чинників, що визначають антикризову стратегію (розділ 2, підр. 2.3); порівняльного аналізу – при визначенні місця і ролі антикризової стратегії в системі стратегій підприємства (розділ 1, підр. 1.2); узагальнення – при виборі універсального методичного підходу до діагностування машинобудівних підприємств (розділ 2, підр. 2.1), при класифікації чинників, що визначають кризовий стан машинобудівного підприємства (розділ 2, підр. 2.3); економіко-математичний метод – при розрахунку сумарного показника рівня стійкості машинобудівного підприємства до кризи з урахуванням внутрішніх чинників (розділ 2, підр. 2.2), при розрахунку сумарного показника рівня стійкості машинобудівного підприємства до кризи з урахуванням зовнішніх чинників (розділ 2, підр. 2.3), при розрахунку загального показника стійкості машинобудівного підприємства до кризи (розділ 2, підр. 2.3); експертного оцінювання – при оцінюванні важливості окремих основних показників у процесі визначення узагальнюючих показників стійкості машинобудівного підприємства до кризи (розділ 2, підр. 2.2), при оцінюванні впливу чинників зовнішнього середовища на рівень кризового стану машинобудівного підприємства (розділ 2, підр. 2.3); метод побудови інтеґральних показників – при розрахунку узагальнюючих показників рівня кризового стану машинобудівного підприємства за окремими групами основних показників-індикаторів (розділ 2, підр. 2.2); моделювання – при розробленні структурно-логічної схеми діагностування кризового стану підприємства (розділ 2, підр. 2.1), при розробленні моделі формування антикризової стратегії машинобудівного підприємства (розділ 3, підр. 3.2), при розробленні блок-схеми впровадження, реалізації, контролю, оцінювання і кориґування антикризової стратегії машинобудівного підприємства (розділ 3, підр. 3.2); структурно-морфологічного аналізу – при розробленні структурно-морфологічної матриці вибору антикризової стратегії машинобудівного підприємства (розділ 3, підр. 3.2); матричний – при розробленні матриці вибору антикризової стратегії машинобудівного підприємства (розділ 3, підр. 3.3), при розробленні матриці впровадження антикризової стратегії машинобудівного підприємства (розділ 3, підр. 3.3); трендового прогнозування – при прогнозуванні прибутку досліджуваних машинобудівних підприємств (розділ 3, підр. 3.3).
Інформаційною основою дослідження стали наукові праці закордонних та вітчизняних учених у галузі антикризового управління, антикризової стратегії, антикризового фінансового управління; статистичні дані Держкомстату України; законодавчі й нормативно-правові документи України, що реґламентують як діяльність підприємств машинобудівного комплексу, так і їх політику в сфері антикризового управління; звітні матеріали окремих машинобудівних підприємств України; матеріали науково-практичних конференцій та періодичних видань; інформаційно-аналітичні матеріали; матеріали авторських досліджень. Для опрацювання економічної інформації, побудови таблиць і графіків використано сучасні інформаційні технології.
Наукова новизна отриманих результатів. Основні наукові результати дисертаційної роботи полягають у розробленні методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на вибір оптимального варіанта стратегії в умовах кризового стану машинобудівного підприємства. Зокрема, в дисертації:
вперше:
– розроблено матрицю вибору антикризової стратегії машинобудівного підприємства на основі застосування методу структурно-морфологічного аналізу, що дало змогу обґрунтувати дану стратегію як на галузевому, так і на підгалузевому рівнях;
удосконалено:
– методичний підхід до класифікації чинників, що впливають на кризовий стан машинобудівного підприємства за рахунок доповнення такими ознаками: проявом реалізації, наслідком прояву, ступенем впливу, ступенем взаємообумовленості, за часом дії, представлений у вигляді схеми узагальненої класифікації та розгорнутого аналізування чинників, що впливають на кризовий стан машинобудівного підприємства. Це дасть змогу диференціювати процеси здійснення аналізування та оцінювання чинників залежно від наявності чи відсутності ознак кризи;
– оцінювання кризового стану шляхом розроблення блок-схеми, основними етапами якої є: розрахунок узагальнюючих показників рівня стійкості підприємства до кризи; розрахунок сумарного показника рівня стійкості підприємства до кризи з урахуванням внутрішніх чинників; розрахунок сумарного показника рівня стійкості підприємства до кризи з урахуванням зовнішніх чинників; розрахунок загального показника стійкості підприємства до кризи. Це дає змогу не тільки чітко структурувати увесь діагностичний процес, а й прийняти правильне управлінське рішення щодо вибору, формування та реалізації його антикризової стратегії;
– етапи розроблення антикризової стратегії на основі принципів: плановості; постійного контролю; швидкого реагування; цілеспрямованості; достовірності та повноти охоплення; прогнозованості; чіткості й послідовності; компетентності; багатоваріантності; колеґіальності; максимізації результативності антикризових заходів; співвідношення дієвості (результативності) антикризових заходів та ризику їх реалізації. Це дасть змогу не допустити виникнення на підприємстві стратегічного розриву між вибраною антикризовою стратегією і можливостями підприємства, на базі обмежених ресурсів;
– процес реалізації антикризової стратегії машинобудівних підприємств на основі матриці впровадження антикризової стратегії з урахуванням загального показника стійкості підприємства до кризи, що, на відміну від наявних, не тільки допоможе усунути проблеми оперативних заходів стосовно виходу підприємства з кризи, а й виявити основні причини виникнення кризового стану підприємства;
набули подальшого розвитку:
– понятійний апарат, а саме уточнено та поглиблено поняття «антикризова стратегія», що на відміну від існуючих, потрактоване як комплекс дій, спрямованих на передбачення і недопущення різного роду кризових ситуацій, стабілізацію й подальший розвиток підприємства;
– процес діагностування стану машинобудівних підприємств на основі застосування комплексної моделі діагностування, сутність якої полягає у встановленні розрахунково-аналітичної залежності основних показників діяльності підприємства і кризових процесів. Це дає змогу модифікувати даний процес з погляду підвищення його ефективності та результативності.
Практичне значення отриманих результатів. антикризової стратегії машинобудівного підприємства на основі застосування методу структурно-морфологічного аналізу, що передбачає розроблення структурно-морфологічної матриці, впроваджені у ВАТ «ТРЗ Оріон» (довідка про впровадження № 444/178 від 21 березня 2011 р.).
Результати дослідження використано при підготовці Стратегії розвитку Тернопільської області на період до 2015 року та при підготовці щорічних програм соціально-економічного розвитку області (довідка № 01/1-238 від 14. 03. 2011 р.).
Основні теоретичні положення дисертаційної роботи використовують у навчальному процесі в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя при викладанні дисциплін «Управління персоналом» та «Стратегічний менеджмент» (довідка № 541 від 10. 03. 2011р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною, завершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до обґрунтування вибору, формування та реалізації антикризової стратегії машинобудівного підприємства. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом власних розробок і становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження та їх практичне значення обговорені на міжнародних, всеукраїнських й інших науково-практичних конференціях, серед яких: Міжнародна науково-практична конференція «Особливості організації менеджменту інноваційної діяльності в умовах реґіону» ТДТУ ім. І. Пулюя, (Тернопіль, 27–28 лютого 2009 р.); I Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (Хмельницький, 3–5 червня 1010 р.); II Міжнародна науково-практична конференція «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її реґіонів» (Луцьк, 7–8 жовтня 2010 р.); IV Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (Дніпропетровськ, 11–12 листопада 2010 р.); IV Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Моделювання та прогнозування економічних процесів» (Київ, 8–11 грудня 2010 р.); IV Міжнародна науково-практична конференція «Освітній процес: погляд зсередини» (Дніпропетровськ, 29–30 листопада 2010 р.); Міжнародна науково-технічна конференція молодих учених та студентів «Актуальні задачі сучасних технологій» (Тернопіль, 21–22 грудня 2010 р.).
Публікації. Основні наукові положення, висновки, рекомендації і результати дослідження автора опубліковані в 17 наукових працях (наукові статті, тези доповідей на конференціях), у т. ч. 14 самостійних, 3 – у співавторстві, 13 – у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 5,89 друк. арк., з них авторові належить 5,24 друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 205 сторінках, списку використаних джерел, що містить 188 найменувань на 19 сторінках, 6 додатків на 16 сторінках, офіційних документів про впровадження результатів дослідження. Робота містить 34 таблиці та 31 рисунок, із яких 9 займають усю площу сторінки.
|
