ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено мету, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; визначено особистий внесок здобувача, результати апробації дисертації, повноту викладення результатів дисертації в опублікованих роботах; обговорено структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку підприємств побутового обслуговування» визначено теоретичні засади інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємствами, які працюють на ринку побутових послуг.

Інформаційно-аналітичний огляд стану розвитку сфери побутових послуг дав можливість узагальнити та уточнити сутність категорій «послуги», «побутові послуги» та дослідити класифікації видів діяльності які відносять до побутових послуг. Таким чином, сьогодні під послугою доцільно розуміти процес, що включає серію (або декілька) невловимих дій, які за

7

необхідності відбуваються за умов взаємодії між споживачами й обслуговуючим персоналом, фізичними ресурсами, системами підприємства постачальника послуг. Поєднуючи визначення категорій “послуги” та “побутові послуги” можемо дійти висновку, що побутові послуги – праця, що втілюється в тій або інший споживчій вартості, яка здатна задовольняти такі особисті потреби:

– у товарах народного споживання, що мають лише індивідуальне призначення, або створених раніше продуктах, що поліпшені або відремонтовані для подальшого споживання;

– у невиробничій діяльності, які родини воліють використовувати в індивідуальному споживанні більше, ніж результати власної праці;

– у деяких додаткових економічних результатах виробничої або невиробничої праці внаслідок появи нових потреб або недостатності наявних послуг для задоволення вже існуючих потреб людини.

Для правильного визначення закономірностей і перспектив розвитку та задоволення потреб у побутових послугах досить важливою є їх класифікація. Аналіз такої класифікації дозволив виявити особливості сфери побутового обслуговування і розробити рекомендації, які дозволять спрямувати її діяльність на підвищення рівня задоволення потреб населення у побутових послугах. Враховуючи існуючі класифікації до побутових послуг, задоволення потреб у побутових доцільно вивчати за трьома групами: потреби у ремонтних послугах; потреби у побутових зручностях (фотопослугах, послугах прокату, клінінг, хімчистках); потреби у індивідуальних послугах.

Активізація процесів реформування економічних структур висунула на одне з перших місць проблему організації ефективного управління в умовах ринкової економіки. Його основу повинна становити достовірна й своєчасна інформація про процеси, що відбуваються в різних сферах життєдіяльності суспільства з позицій комплексної оцінки результатів соціально-економічного розвитку й формування регулюючих впливів, спрямованих на підтримку позитивних і ослаблення негативних тенденцій розвитку. Досить активно сьогодні використовуються системи інформаційної підтримки, ядром яких є дані державної статистики, налаштовані здебільшого на дореформену економіку, вони виявилися неспроможними в питаннях оцінки нових процесів, що відбуваються в суспільстві. Крім того, дана система орієнтована на макроекономічні показники. Цього звичайно недостатньо для прийняття рішень на нижніх рівнях управління в умовах швидких змін, характерних для умов трансформаційних змін. Наявне гостре протиріччя між інформаційними потребами менеджменту малих та середніх підприємств й діючою системою інформаційної підтримки. Основою такої системи рівнів може бути система мережевого соціально-економічного моніторингу, на основі даних якої можна приймати науково обґрунтовані рішення з широкого кола питань економічного й соціального розвитку. Вона будується на основі

8

окремих підсистем і може бути поширена на більш нижчі рівні управління, включаючи мікрорівень. На місцевому рівні аналогічна система повинна мати більше просту структуру, здатну працювати за реалізації тільки окремих блоків з можливістю поступового ускладнення й розширення. Однією з її функцій стане передача узагальненої інформації на верхній (місцевий, регіональний) рівень регулювання та координації.

Побутові послуги внаслідок своєї специфіки локалізуються й спеціалізуються на задоволенні соціально-побутових потреб населення регіонального утворення. Вони дають можливість акумулювати в місцевих бюджетах певну частину ресурсів, що можуть бути направлені на відтворення усієї соціальної інфраструктури регіону. Отже, найбільш доцільно почати розроблення моніторингу на місцевому рівні з ринку побутових послуг з метою забезпечення менеджменту інформаційно-аналітичною підтримкою для моделювання управлінських рішень.

Організація моніторингу передбачає вирішення конкретних ситуаційних завдань на основі даних з постійних конкретних джерел інформації за заздалегідь погодженим переліком показників-індикаторів, що усвідомлюються та тлумачаться однозначно як менеджментом підприємницьких структур, які займаються побутовими послугами, так і представниками місцевої влади.

Аналіз чинних систем статистичного спостереження та вивчення принципів маркетингового аналізу підприємств побутових послуг дозволили сформувати завдання моніторингу підприємств побутового обслуговування:

- організація спостереження, одержання достовірної й об'єктивної інформації про стан і зміну кон'юнктури ринку побутових послуг, а також про рівень життя населення й задоволеності громадян якістю обслуговування різними видами послуг;

– оцінка й системний аналіз інформації, виявлення причин, що викликають той або інший характер протікання процесів, за якими здійснюється спостереження;

– забезпечення інформацією, що отримується в установленому порядку за здійснення моніторингу, органів управління, підприємств, установ і організацій, незалежно від їхньої підпорядкованості й форм власності, громадян;

– розробка прогнозів розвитку підприємств побутового обслуговування на регіональному рівні;

– підготовка рекомендацій, спрямованих на подолання негативних процесів і підтримку позитивних тенденцій, доведення цієї інформації до відповідних органів управління.

На рис. 1 відображено бачення послідовності дій з формування системи інформаційно-аналітичної   підтримки   (ІАП)   управлінських   рішень,   яка   розроблена   на   основі   чинної