КРИМІНАЛІСТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ: СУТНІСТЬ ТА МІСЦЕ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ НАУКИ Автореферат

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, встановлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію.

Розділ 1 «Теоретичні засади формування технологічного підходу в криміналістиці» складається з трьох підрозділів, в яких визначаються концептуальні положення технологічного підходу в криміналістиці.

У підрозділі 1.1. «Історичний шлях становлення категорії «криміналістична технологія»» обґрунтовано, що поняття «технологія» в криміналістиці має довготривалу передісторію його виникнення та поступового розвитку. Досліджено витоки його зародження та формування в різних сферах наукових знань, диференціація та інтеграція яких призвела до поступової уніфікації визначення технології як цілеспрямованого процесу послідовного виконання певних дій. Дослідження загальних закономірностей формування поняття технології дозволило відтворити шлях його становлення в криміналістичній науці. Доведено, що виникненню поняття «технологія» передувало його розуміння вже на ранніх етапах розвитку криміналістичної науки.

Передумовами виникнення поняття технології в криміналістиці стало вживання поняття техніки у широкому значенні щодо процесу проведення певної діяльності. Обґрунтовано, що первісними спробами розробки технологічного підходу до процесу розслідування можливо вважати ідею щодо запровадження «схеми розслідування злочинів» (І.М. Якімов) та порівняння процесу розслідування злочинів із виробничими процедурами (В.І. Громов).

На підставі історичного аналізу досліджено хронологічну послідовність запровадження поняття «технологія» в різні напрямки криміналістичних досліджень. Визначено, що вперше поняття «технологія» було застосовано щодо експертної діяльності (А.І. Вінберг, 1956 р.), потім – до діяльності з розслідування злочинів (Г.А. Густов, 1972 р.), злочинної діяльності

(А.В. Дулов, 1976 р.), а також у системі загальнотеоретичних положень криміналістики (О.О. Ейсман, 1978 р.).

Визначено сучасні фактори становлення поняття «технологія» в криміналістиці: науково-технічний розвиток; кібернетизація практики боротьби із злочинністю; ускладнення структури злочинної діяльності; ускладнення процесів управління та організації в діяльності з розслідування злочинів; алгоритмізація та програмування процесу розслідування в цілому, а також щодо вирішення окремих завдань. Зазначено, що становлення поняття технології в криміналістиці обумовлено виокремленням нових аспектів інформаційно-пізнавальних та організаційно-управлінських процесів розслідування, визначення яких не охоплюється традиційною системою понять криміналістики.

Враховуючи сучасну тенденцію технологізації в криміналістиці, визначено основні напрямки криміналістичних досліджень щодо: впровадження технології в понятійно-категоріальний апарат криміналістики, формування технологічного підходу до експертної діяльності, процесу розслідування злочинів та вирішення окремих криміналістичних завдань, а також дослідження технологій злочинної діяльності. Зазначено, що розвиток технологічного підходу в криміналістиці зумовлений якісними перетвореннями інформаційно-пізнавальних та організаційно-управлінських процесів діяльності з розслідування злочинів.

У підрозділі 1.2. «Сутність криміналістичних технологій та їх значення» розкрито зміст поняття «криміналістична технологія» та сформульовано його авторське визначення.

З позицій системного аналізу криміналістична технологія розглянута як підсистема системи загального рівня – соціальної технології, що виступає її родовим поняттям. Визначена наступність криміналістичної технології до основних сутнісних ознак поняття технології в соціальній сфері, а саме: активна форма діяльності суб’єкту, цілеспрямований характер та послідовність реалізації певного процесу. Шляхом співвідношення суміжних понять у загальному науковому та криміналістичному розумінні виокремлено найбільш суттєві ознаки криміналістичної технології: системність, комплексність та послідовність. Визначено підходи до розуміння криміналістичної технології на теоретичному та практичному рівнях як системи теоретичних положень щодо основоположних засад практичної реалізації послідовних процесів у експертній та слідчій діяльності, що знаходить своє відображення в системі загально-теоретичних положень криміналістики, а також загальних положень криміналістичної техніки та експертних досліджень, криміналістичної тактики та криміналістичної методики.

На підставі дослідження загальних наукових положень технології та аналізу окремих аспектів її розуміння в системі понять криміналістики, криміналістична технологія визначена як науково обумовлена система практичних дій та процедур, що підлягають послідовній реалізації в процесі проведення експертної діяльності, застосування техніко-криміналістичних засобів, вирішення тактичних та стратегічних завдань розслідування. Визначено основні функції криміналістичної технології: системоутворююча, пізнавальна, управлінська, прогностична.

В практичному аспекті криміналістична технологія реалізується через процес послідовного запровадження комплексу дій та процедур у інформаційно-пізнавальній та організаційно-управлінській сферах експертної та слідчої діяльності. Основоположними засадами практичної реалізації криміналістичних технологій визначено систему загальних принципів: законності, науковості, практичної необхідності та спеціальних принципів: ефективності, комплексності, індивідуальності, ситуаційності, варіативності, етапності, цілісності, цілеспрямованості, послідовності.

Основними напрямками дослідження технологій у криміналістиці є злочинна діяльність (технології злочинної діяльності) та діяльність з розслідування злочинів (криміналістичні технології). Здійснено класифікацію криміналістичних технологій за сферою криміналістичної діяльності: експертна технологія та слідча технологія. Остання класифікована за характером слідчої діяльності: технологія застосування техніко-криміналістичних засобів, технологія слідчих дій, технологія розслідування злочинів.

Досліджено та критично оцінено ідею О.О. Ексархопуло щодо визначення криміналістичної технології як узагальнюючого розділу наукових знань криміналістики. Вбачається правильним досліджувати технологічний аспект у системі загальнотеоретичних, техніко-криміналістичних, тактичних та методичних положень криміналістики як площину розуміння закономірностей щодо реалізації послідовних та взаємопов’язаних процесів щодо застосування техніко-криміналістичних засобів, проведення окремих слідчих дій та розслідування злочинів у цілому. Обґрунтовано, що криміналістична технологія не може виступати як самостійний елемент системи криміналістики, враховуючи її сутність та практичне призначення, що полягає у забезпеченні оптимального та ефективного вирішення слідчих та експертних завдань.

Визначено окремі напрямки формування понятійно-категоріального апарату криміналістики та окреслено основні проблеми, що постають на цьому шляху. Відзначено особливе теоретичне та практичне значення криміналістичної технології як наукової категорії, що входить до понятійно-категоріального апарату криміналістики. Підтверджено її особливу

методологічну роль, про що свідчить активний розвиток технологічного підходу в криміналістиці.

У підрозділі 1.3. «Технологічний підхід в системі загально-теоретичних положень криміналістики» дослідження спрямоване на визначення сутності технологічного підходу, а також його теоретичного та практичного значення. Обґрунтовано історичну обумовленість технологічного підходу в криміналістиці, виникнення якого відповідає загальним законам та пріоритетним напрямкам розвитку науки.

З позицій технологічного підходу визначено напрямок дослідження об’єкта криміналістики як якісно нової форми наукового пізнання та функціонування складних систем – злочинної діяльності та діяльності з розслідування злочинів.

Досліджуючи сутність технологічного підходу, виявлено його споріднені ознаки із загальними рисами пізнавального підходу. Технологічний підхід визначено як напрямок дослідження закономірностей щодо реалізації комплексів взаємопов’язаних дій та процедур, що застосовуються в певній послідовності, з метою досягнення необхідного результату в практиці злочинної, а також криміналістичної діяльності.

На підставі аналізу різних підходів технологічний підхід обґрунтовано як різновид діяльнісного підходу, що зумовлено природою діяльності як динамічного процесу, реалізація якого відбувається у формі цілеспрямованих, послідовних дій. Обґрунтовується, що технологічний підхід відображує послідовні процеси двох протилежних типів: злочинної діяльності та діяльності з розслідування злочинів. Наголошується на технологічному підході до процесу розслідування злочинів, що полягає у послідовному виконанні комплексу інформаційно-пізнавальних та організаційно-управлінських дій. Практична реалізація технологічного підходу відбувається шляхом застосування наступних методів: планування, моделювання, програмування та евристичного методу. Технологічний підхід методологічно орієнтований на послідовну реалізацію системи визначених дій, враховує динамічну структуру діяльності з розслідування злочинів.

Розділ 2 «Криміналістичні технології в системі техніко-криміналістичних, тактичних, методичних положень криміналістики» складається з трьох підрозділів, у яких розкривається сутність слідчих технологій щодо використання технічних засобів, проведення окремих слідчих дій та їх застосування в процесі розслідування злочинів, а також досліджуються основні сутнісні ознаки поняття експертної технології.

У підрозділі 2.1. «Технологічний аспект криміналістичної техніки та експертних досліджень» обґрунтовується, що основними напрямками розвитку криміналістичної техніки є розробка сучасних технічних засобів та технологій їх ефективного застосування.

Запровадження поняття «технологія» в систему понять криміналістичної техніки пов’язується з розвитком інформаційних технологій та необхідністю комплексного застосування техніко-криміналістичних засобів. Зазначене положення ґрунтується на результатах анкетування слідчих МВС та прокуратури України, згідно з якими 95% опитаних вважає за необхідне розробляти технології використання техніко-криміналістичних засобів.

Визначено криміналістичний зміст понять техніки та технології в їх взаємозв’язку. Звернено увагу на те, що технічні засоби криміналістики впроваджуються у слідчу діяльність шляхом їх практичної реалізації у формі послідовного процесу. Сутність технології полягає в комплексній реалізації системи дій, прийомів та правил щодо застосування техніко-криміналістичних засобів.

Практичне значення технології у криміналістичній техніці – забезпечення ефективного застосування техніко-криміналістичних засобів у процесі проведення окремих слідчих дій. Обґрунтовано, що комплексна реалізація техніко-криміналістичних та тактичних положень криміналістики у слідчій діяльності відбувається на технологічному рівні.

Основними напрямками подальшого запровадження технологій застосування технічних засобів у діяльність з розслідування злочинів є: розробка нових та вдосконалення існуючих засобів криміналістичної техніки, формування сучасних техніко-криміналістичних комплексів (наборів, комплектів), розвиток інформаційних технологій, а також їх запровадження у слідчу та експертну практику.

Відзначено, що розвиток сучасної системи експертної діяльності відбувається в напрямі її технологізації. На підставі аналізу наукових визначень поняття експертної технології виокремлено основні підходи до його розуміння. Автор дисертаційного дослідження підтримує позицію тих науковців, які застосовують діяльнісний підхід до розуміння експертної технології як системи взаємопов’язаних дій та процедур, що виконуються у певній послідовності з метою ефективного вирішення експертних завдань. Сутність експертної технології відповідає основним ознакам родового поняття «криміналістична технологія».

Видається можливим визначити експертну технологію як засіб оптимізації діяльності в межах експертного дослідження та розглядати у взаємозв’язку із слідчою технологією як єдиний технологічний процес, що включає підготовку, призначення, проведення судової експертизи, оцінку та використання даних висновку експерта. Визначено, що експертна технологія є похідною від слідчої технології щодо призначення експертизи, відібрання зразків для порівняльного дослідження та проведення інших слідчих дій, що спрямовані на отримання матеріалів для експертного дослідження.

Вирішення експертних завдань підпорядковано кінцевій меті розслідування – встановленню об’єктивної істини у кримінальній справі.

У підрозділі 2.2. «Технологічний аспект криміналістичної тактики» обґрунтовується доцільність використання поняття технології поряд із тактикою слідчих дій. Розмежовується поняття «технологія слідчих дій» із окремими поняттями даного розділу криміналістики, зокрема, «тактичний прийом» та «тактична комбінація». Основним критерієм їх розмежування визначено психологічний зміст, що не властивий технологічним процесам слідчої діяльності. Констатується необхідність досліджувати та розробляти технології проведення окремих слідчих дій, що підтверджується результатами анкетування слідчих працівників МВС та прокуратури України (79 %).

Визначено сутнісні риси технології підготовки та проведення слідчих дій, що полягають у комплексному та послідовному виконанні організаційних і планувальних дій та процедур. Підкреслено технологічний характер окремих слідчих дій (накладання арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів зв’язку, призначення експертизи). Технологія їх підготовки та проведення полягає у планомірному та послідовному виконанні комплексу взаємообумовлених дій, що не потребують застосування тактичних прийомів та їх комплексів. Виокремлено технологічний аспект окремих слідчих дій, що полягає в послідовності реалізації комплексу дій з підготовки, планування та проведення, зокрема, огляду місця події, обшуку, виїмки, відтворення обстановки та обставин події. Наголошується на тому, що окремі слідчі дії мають різний ступінь технологічного вмісту, що обумовлено специфікою джерел доказової інформації.

Технологія слідчих дій розглядається у двох значеннях: як самостійний засіб криміналістичної тактики щодо проведення слідчих дій технологічного характеру та ефективний засіб оптимізації окремих слідчих дій щодо комплексної підготовки, планування та їх організаційного супроводження. Основним засобом реалізації технологій слідчих дій є розробка програм вирішення окремих завдань розслідування.

Визначено, що складною формою втілення технології слідчих дій є реалізація тактичних операцій, що забезпечує найбільш раціональну послідовність проведення слідчих дій, оперативно-розшукових заходів та організаційних дій та процедур. Технологічною ознакою тактичної операції є системність.

У підрозділі 2.3. «Технологічний аспект криміналістичної методики» досліджується сутність та місце технології розслідування в системі методичних положень криміналістики. Встановлено, що розвиток у криміналістиці концепції алгоритмізації зумовив формування технологічного підходу до процесу розслідування злочинів. Технологія розслідування досліджується в системі споріднених понять алгоритму та програми.

Обґрунтовується, що технологія розслідування складається із сукупності алгоритмів та реалізується у формі певних програм вирішення стратегічних завдань. Важливе значення програмування процесу розслідування окремих категорій злочинів підтверджується даними анкетування слідчих МВС та прокуратури України, що засвідчують необхідність викладення методичних рекомендацій у вигляді програм розслідування (65%).

Інформаційним відображенням сучасної тенденції технологізації злочинної діяльності у структурі окремих методик розслідування злочинів є визначення технології злочинної діяльності як елементу криміналістичної характеристики щодо окремих категорій злочинів.

Засновуючись на теоретичних положеннях криміналістичної методики, обґрунтовано застосування технологічного підходу до побудови типових програм розслідування та їх реалізації у процесі розслідування конкретних злочинів. Визначено, що технологічний підхід до процесу розслідування злочинів забезпечується такими принципами: ситуаційності, етапності та планомірності.

Ситуаційність розслідування полягає в розробці типових слідчих ситуацій, що виступають основою технологізації процесу розслідування – виділення відповідних завдань та програм. Звертається увага на основоположну єдність ситуаційного та технологічного підходів у методиці розслідування злочинів.

Періодизація процесу розслідування передбачає його розподілення на систему взаємопов’язаних дій, спрямованих на вирішення комплексу завдань на певних його етапах. Зміст технології розслідування визначається в інформаційно-пізнавальному та організаційно-управлінському аспектах діяльності з розслідування злочинів на початковому та наступному етапах.

Планомірність забезпечує впорядкування діяльності з розслідування злочинів, визначення її тактичних та стратегічних завдань, а також найбільш ефективних та оптимальних шляхів їх вирішення.