Замовити дисертацію ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ ЗАСОБАМИ МУЛЬТИМЕДІА :

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено мету, об’єкт, предмет, сформульовано гіпотезу і завдання дослідження, розкриті наукова новизна, теоретичне й практичне значення, представлені відомості про апробацію та впровадження основних положень дослідження.

У першому розділі – “Формування професійної компетентності майбутніх учителів фізики як педагогічна проблема” - викладено результати аналізу вітчизняної, зарубіжної педагогічної і психологічної літератури; розглянуто проблему підготовки майбутніх учителів засобами мультимедіа в педагогіці; окреслене коло професійних якостей та знань, котрими мають оволодіти студенти в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя фізики; визначено ключові компетенції, що складають професійну компетентність майбутніх учителів фізики в умовах інформатизації суспільства, можливості педагогічних програмних засобів у подоланні недосконалості підручників і посібників, здійснено аналіз феномену засобів мультимедіа та їх можливостей в інтенсифікації навчального процесу.

Обґрунтовано, що перспективними засобами для формування професійної компетентності майбутніх учителів є засоби мультимедіа. Під мультимедіа розуміємо комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачу працювати в діалоговому режимі з різнорідними даними (графікою, текстом, звуком, відео), котрі організовані у вигляді інформаційного освітнього середовища. Застосування засобів мультимедіа в навчально-виховному процесі ВНЗ дозволяє якісно змінити зміст, методи та організаційні форми навчання, що, в свою чергу, створює передумови для максимальної інтенсифікації й індивідуалізації процесу навчання, підсилює інтелектуальні можливості студента, впливаючи на його пам’ять, емоції, мотиви, інтереси, створює умови для перебудови структури його пізнавальної діяльності.

Вища професійна освіта нині вимагає вдосконалення технології навчання та виховання, що базується на використанні засобів мультимедіа, спеціального програмного, інформаційного та методичного забезпечення. Стрімкий розвиток ІКТ безперечно впливає і на систему підготовки майбутніх учителів фізики. Так, нині все більше ПВНЗ запроваджують електронну інформаційну навчальну систему як складову нових освітніх технологій у навчальному процесі. Така система має суттєві переваги перед традиційними засобами навчання студентів: забезпечує контроль за результатами засвоєння навчального матеріалу; автоматизує процеси інформаційно-пошукової діяльності викладача та студентів; демонструє на екрані в потрібному темпі перебіг фізичних процесів; засобом соціальної, професійної та пізнавальної мотивації студентів; здійснює комп’ютерну візуалізацію об’єктів та процесів у навчанні; забезпечує самоконтроль студентів за результатами своєї навчальної діяльності з подальшим коригуванням навчання; забезпечує взаємодію студентів з ІКТ у режимі інтерактивного діалогу чи звичайного діалогового обміну текстовими командами; інтегрує освітню діяльність та практичну спрямованість навчання шляхом роботи з комп’ютером (виконання вправ і практичних завдань), пошуком необхідного навчального матеріалу в мережі Інтернет, інтерактивним діалогом із викладачем.

Згадані переваги електронної інформаційної навчальної системи переконливо засвідчують її високу ефективність для формування професійної компетентності фахівця – майбутнього вчителя фізики.

Застосування ІКТ у підготовці майбутніх фахівців сприяє підвищенню рівня пізнавальної самостійності, високому ступеню наочності й безперервному самоконтролю, формуванню необхідної професійної компетентності. Сучасні педагогічні програмні засоби дають можливість втілювати в практику індивідуалізацію професійного навчання. Використання на заняттях засобів мультимедіа сприяє підвищенню якості професійної підготовки за рахунок поєднання всіх можливих одночасних впливів на студентів: графіки, тексту, звуку та зображення.

Слід зазначити, що перелік можливостей застосування ІКТ у навчанні, що підлягали й підлягають дослідженням, – далеко неповний. Проте навіть він дає підстави стверджувати, що на даному етапі вже накопичено достатній практичний і теоретичний досвід стосовно загальних психолого-педагогічних особливостей використання комп’ютерної техніки в навчанні, котрий у сукупності складає досить глибоку та фундаментально відпрацьовану концепцію комп’ютеризації навчання. Детальний аналіз цієї концепції не є метою цієї роботи, тому зазначимо лише основні концептуальні положення, що покладені в основу нашого дослідження:

– уведення комп’ютера у навчальний процес значно розширює можливості представлення навчальної інформації, дає змогу зробити її більш насиченою, наочною і доступною за рахунок застосування кольору, графіки, анімації, звуку, відеоряду тощо. Новий технічний засіб дає можливість оперативно, переконливо й наочно ілюструвати той навчальний матеріал, розуміння якого є важкодоступним в умовах традиційного навчання, встановлювати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки між поняттями та темами курсу, допомагає проводити більш цікаві та переконливі заняття;

– застосування комп’ютерної техніки виступає одним з ефективних засобів підвищення мотивації навчальної діяльності, створює сприятливі умови для інтенсифікації, диференціації та індивідуалізації навчання, сприяє зростанню активності та пізнавальної самостійності, розвитку творчих здібностей студентів;

– застосування комп’ютера в навчальному процесі створює умови для якомога повнішого використання психофізіологічних особливостей сприйняття, дає змогу активніше залучати майбутніх учителів до інтенсивної творчої діяльності, до оволодіння методами наукового пізнання, вчить їх самостійно здобувати знання, стимулює їхню розумову та пізнавальну діяльність;

– використання комп’ютерної техніки як засобу тренування, самопідготовки й самоосвіти дає змогу ефективно реалізовувати особистісно орієнтоване навчання, значно підвищувати ефективність самостійної роботи студентів;

– вибір індивідуального темпу навчання та методики представлення навчального матеріалу, адаптація системи до вихідного рівня знань студента, організація оперативного контролю та самоконтролю знань, а також аналіз причин помилок на основі систематичного зворотного зв’язку і заснованої на ньому коригування процесу навчання дають змогу проводити заняття з урахуванням індивідуальних особливостей студентів, їх запитів, нахилів і здібностей;

– можливість звернення за довідкою, допомогою та поясненням без зайвих побоювань виявити свій рівень некомпетентності перед товаришами та викладачем, відсутність категоричної негативної оцінки власної діяльності сприяють формуванню позитивного ставлення студентів до навчання, дають змогу стимулювати позитивні емоції;

– необхідність встановлення оптимальних пропорцій між навчанням у середовищі ІКТ і традиційним навчанням.

Центральною ланкою цього процесу є пошук нових форм і методів організації навчальної роботи, необхідність якого пов’язана з несумісністю обсягу знань, якими має оволодіти фахівець та переважно пасивними формами пізнавальної діяльності, що традиційно використовуються в ньому. Інформатизація освіти відкриває нові перспективи в галузі навчання, науки й управління, створює підвалини для розвитку критичного мислення, вміння розв’язувати складні проблеми, узагальнювати та робити висновки зі значної кількості фактичних даних.

У другому розділі – “Педагогічні умови застосування мультимедіа в професійній підготовці майбутніх учителів фізики” – обґрунтовано педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів фізики засобами мультимедіа.

На основі опрацювання наукових літературних джерел проведено сутнісно логічний аналіз дефініцій “компетенція”, “компетентність”, що дає можливість визначати компетенцію як властивість, а компетентність розглядається як володіння цією властивістю, що проявляється під час професійної діяльності.

У цьому контексті виділено професійну компетентнсть майбутнього вчителя фізики як систему знань та вмінь, оволодіння якими дозволить розв’язувати професійні завдання, а також проблеми, що виникають у його педагогічній діяльності як учителя-предметника, здатність учителя до професійного й особистісного зростання.

У процесі дисертаційного дослідження було розроблено модель формування професійної компетентності майбутніх учителів фізики засобами мультимедіа, в основу якої покладено педагогічні умови та особливості формування основних складових професійної компетентності майбутніх фахівців засобами мультимедіа (рис.1).

Завдяки застосуванню засобів мультимедіа формуються педагогічні умови для організації й управління пізнавальною діяльністю студентів, що забезпечують розвиток самостійності, інформаційної культури, відповідальності, критичного мислення, здатності до прийняття рішень, забезпечення успішності в діяльності, емоційну комфортність. Використання засобів мультимедіа забезпечує скорочення часу на пояснення навчального матеріалу, збільшення інформативної ємності занять та підвищення інтересу майбутніх фахівців до вивчення фізики.

У процесі дослідження з’ясовано, що розробка та створення електронних навчально-методичних комплексів (ЕНМК) в освітньому процесі – одне з головних завдань підвищення рівня професійної освіти.

У дисертації розглянуто можливості засобів мультимедіа та розробленого нами ЕНМК, що об’єднують лекції з презентаційним теоретичним матеріалом, мультимедійні лабораторні, практичні роботи, та систему перевірки знань, яка є прикладом застосування мультимедійних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів фізики. Доведено, що використання ЕНМК, розробленого в процесі дослідницької роботи, дозволяє представити для вивчення теоретичний матеріал, організувати апробацію, тренування та творчу самостійну роботу студентів, допомагає студентам і викладачеві оцінити рівень знань з певної теми, а також містить необхідну довідкову інформацію. Поєднання в ЕНМК креативних технологій (навчальних систем, мультимедіа, гіпертексту) дає вагомі дидактичні переваги ЕНМК порівняно з традиційною методикою представлення навчального матеріалу: технологія мультимедіа створює інформаційно освітнє середовище з яскравою і наочною презентацією навчальної інформації, що особливо приваблює; здійснюється інтеграція значних обсягів інформації на єдиному носієві;