Замовити дисертацію Формування творчого потенціалу майбутніх учителів технологій у процесі фахової підготовки :

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання; схарактеризовано методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичну значущість дисертації; подано дані щодо апробації і структури роботи, впровадження одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади формування творчого потенціалу майбутніх учителів технологій у процесі фахової підготовки» визначено й науково обґрунтовано сутність поняття «творчий потенціал майбутнього вчителя технологій», виявлено зміст і компонентну структуру сформованості означеної особистісно-професійної якості, її критерії і показники; визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність процесу формування творчого потенціалу в майбутніх учителів технологій на етапі університетської освіти.

Аналіз праць філософів, психологів та педагогів дозволив з’ясувати, що поняття «творчий потенціал особистості» розглядається дослідниками як: рівень інтелектуальних, емоційних, вольових, фізичних можливостей, трудових практичних навичок та вмінь (В.Моляко); сфера позитивної динаміки всіх властивостей особистості (В.Овчинников); величина, що характеризує потенційну енергію суб’єкта творчості, його силу, міць (О.Клепіков, І.Кучерявий); діяльність, у якій відображається характер взаємозв’язку всіх здібностей людини (П.Кравчук); інтегративний вияв різноманітних параметрів і властивостей особистості, що має багаторівневу та ієрарховану структуру (Р.Пономарьов); вроджену схильність, задатки, здібності, які проявляються за сприятливих соціальних умов (К.Ушинський).

Зауважимо, що в основі освітньої галузі «Технологія» лежить предметно-перетворювальна діяльність особистості в матеріальному світі, спрямована на створення навчального середовища, розкриття і розвиток у школярів здібностей до проектування та виготовлення виробів, ознайомлення в процесі роботи з різними матеріалами та іншими ресурсами. Змістовими лініями галузі є: людина в технічному середовищі, технологічна діяльність людини, соціально-професійне орієнтування на ринку праці, графічна, інформаційна та проектна діяльність у сфері матеріальної та інтелектуальної культури. Відповідно до вимог сучасного розвитку суспільства «Технологія» є інтегративною освітньою галуззю, яка синтезує наукові знання здебільшого з математики, фізики, хімії, біології, екології, безпеки життєдіяльності, дизайну, економіки, основ правознавства і висвітлює їх прояв у роботі промисловості, сільського господарства, енергетики, транспорту, зв'язку, будівництва, сфери надання послуг, ведення домашнього господарства, культури побуту й інших напрямів життєдіяльності сучасної людини.

Поняття «фахова підготовка» у психолого-педагогічній літературі здебільшого розуміється як цілеспрямовано організований процес, котрий дозволяє здійснювати підготовку особистості до професійної діяльності. У контексті нашого дослідження розумілось, що саме у цьому процесі у майбутніх учителів технологій формуються технолого-педагогічні вміння і навички роботи з учнями основної школи з метою збагачення їхнього творчого потенціалу в процесі експлуатації машин, практичної технології обробки матеріалів при вивченні навчального предмета «Технології». Відтак, перед учителем технологій постає завдання не лише навчити кожного учня сукупності трудових операцій та прийомів, а й сформувати технічно освічену особистість, здатну швидко адаптуватися до стрімких змін у сучасному техногенному середовищі.

На основі аналізу феномена «творчий потенціал» як об’єкта наукових досліджень визначено сутність поняття «творчий потенціал майбутнього вчителя технологій», як складної інтегративної особистісно-професійної якості, що сприяє розкриттю прихованих технолого-педагогічних здібностей та професійно важливих властивостей студента і виявляється у фаховій спрямованості на креативну педагогічну діяльність.

У структурі творчого потенціалу майбутніх учителів технологій виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивно-креативний та рефлексивно-діяльнісний компоненти. Так, до складу мотиваційно-ціннісного компонента входить система педагогічних цінностей, орієнтацій і переконань, включених у цілісний навчально-пізнавальний процес; фахова позиція студента; мотивація на творчу педагогічну діяльність. Критеріями його сформованості та показниками їх вияву було виокремлено такі: позитивно-активне ставлення до обраної спеціальності (емоційна привабливість та позитивна мотивація фахової діяльності) і фахова спрямованість (ціннісні орієнтації, схильність до типу професій «людина-людина»).

Зважаючи на те, що провідну роль у формуванні досліджуваної особистісно-професійної якості відіграє творче застосування набутих знань, умінь і навичок, наступним компонентом творчого потенціалу майбутнього вчителя технологій було визнано когнітивно-креативний, критеріями сформованості та показниками вияву якого було визначено: обсяг технолого-педагогічних знань, умінь і навичок (зі збагачення творчого потенціалу учнів, з розв’язання нестандартних педагогічних ситуацій) і своєрідність вияву творчих здібностей (творче технічне мислення та уява).

У структурі творчого потенціалу майбутнього вчителя технологій виокремлено ще й рефлексивно-діяльнісний компонент, адже діяльність слугує засобом самореалізації майбутнього фахівця в особистому та суспільному житті. Відзначимо, що саме діяльнісна складова творчого потенціалу є наскрізною, має тісний взаємозв’язок з іншими компонентами творчого потенціалу майбутнього вчителя технологій, оскільки саме через неї формується позитивна мотивація щодо майбутньої фахової діяльності, виявляються творчі здібності, формується когнітивна складова. Критеріями сформованості та показниками вияву означеного компонента було визнано: результативність особистісно-професійного впливу (адекватність самооцінки, стиль самоактуалізації) та професійно важливі якості (вольова саморегуляція, творча активність).

У дослідженні визначено та обґрунтовано педагогічні умови, за якими у бакалавраті відбувається продуктивний процес формування творчого потенціалу студентів, а саме: актуалізація творчого потенціалу студентів у процесі вивчення фахових навчальних дисциплін; організація креативно-діалогового навчання, спрямованого на формування творчого потенціалу студентів; педагогічно доцільне насичення процесу фахової підготовки спеціаліста інноваційними технологіями; стимулювання активності майбутнього вчителя технологій щодо вияву набутих умінь і навичок творчої роботи в процесі педагогічної практики.

У другому розділі «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування творчого потенціалу майбутніх учителів технологій у вищій педагогічній школі» висвітлено методику діагностики й схарактеризовано рівні сформованості творчого потенціалу майбутніх фахівців; подано результати діагностувального, констатувального, формувального і прикінцевого етапів педагогічного експерименту.

Метою констатувального етапу було виявлення вихідного рівня сформованості творчого потенціалу майбутніх учителів технологій в експериментальних і контрольних групах.

Задля отримання даних щодо розвитку відповідних компонентів творчого потенціалу майбутнього вчителя технологій – мотиваційно-ціннісного, когнітивно-креативного та рефлексивно-діяльнісного – було схарактеризовано рівні сформованості досліджуваного феномена.

Високий рівень сформованості творчого потенціалу майбутніх учителів технологій передбачає наявність у студентів системних і фундаментальних фахових знань та вмінь; володіння прийомами організації творчої діяльності, наявність міцних знань про закони творчості й винахідництва; стабільну спрямованість особистості на майбутню фахову діяльність; сформованість адекватної самооцінки, прагнення до самоактуалізації; критичний підхід до результатів своєї діяльності, незалежність і обґрунтованість поглядів і міркувань; наявність високого рівня розвитку творчого технічного мислення та уяви; студенти мають яскраво виражену фахову спрямованість на тип професій «людина-людина». Їхня навчально-пізнавальна діяльність має творчий характер. Такі студенти вирізняються цілеспрямованістю, наполегливістю у досягненні мети, сформованими вольовими якостями, їм притаманна творча активність, зацікавленість в ефективній фаховій підготовці до майбутньої діяльності. Вони характеризуються наявністю широкого спектру творчих можливостей, який зростає при стабільно позитивному ставленні майбутнього педагога до вияву творчості в технолого-педагогічній діяльності інших, віри в себе та власні можливості.

Середній рівень сформованості творчого потенціалу характеризується позитивно-пасивним ставленням студента до розвитку власного творчого потенціалу; системним засвоєнням теоретико-практичних знань із майбутньої фахової діяльності, зумовлене продуктивністю педагогічного стимулювання, настановою на інтуїтивне розв’язання творчої технічної або навчально-педагогічної задачі. Їм властива помірна здатність доводити свої судження засобами наукової аргументації; нестабільність спрямованості на творчу діяльність і самореалізацію в ній. Студенти, яких було віднесено до цього рівня, сумлінні, ставлять перед собою цілі, прагнуть їх досягти, але не надто наполегливі в досягненні мети. Навчально-пізнавальна діяльність таких студентів має, здебільшого, конструктивний характер, проте фіксується певна невідповідність між здобутими теоретичними знаннями про науково-технічну творчість та вміннями і навичками їх застосування у практичній роботі. Майбутні вчителі цієї групи виявляють допитливість у розв’язанні завдань здебільшого за наявності інтересу до конкретної проблеми, але їх лякає й зупиняє на шляху до творчості підвищена складність діяльності. Незважаючи на домінування адекватного рівня самооцінки, коригування власної поведінки і творчої діяльності відбувається епізодично. Таким студентам властиві якості, що спонукають їх до творчості, водночас у них наявні проблеми, що гальмують процес вияву творчої індивідуальності.

Низький рівень творчого потенціалу майбутнього вчителя технологій властивий тим студентам, у яких спостерігається індиферентне ставлення до розвитку власних творчих якостей; відсутність прагнення до самоактуалізації. Студенти цієї групи, здебільшого, старанні і сумлінні, проте невпевнені в собі, не здатні самостійно подолати перешкоди, мають несформовані особистісно-вольові якості, не виявляють наполегливості в досягненні поставленої мети. Фахові вміння такі студенти демонструють неохоче, не виявляють бажання брати участь в інтерактивних засобах вияву творчої індивідуальності, віддають перевагу традиційним прийомам у навчанні, яке, здебільшого, має репродуктивний характер. Майбутні педагоги цього рівня майже не вміють організовувати власну навчально-професійну діяльність, недооцінюють власні можливості у впровадженні нового засобу або підходу до вирішення завдання, їхня самооцінка або сильно завищена, або, навпаки, занижена. Такі студенти здебільшого не вірять у доцільність творчого акту або навіть не замислюються про таку можливість, виявляють нездатність дійти оригінального засобу вирішення технолого-педагогічних ситуацій, а тільки слідують уже знайомим маршрутом, є емоційно неврівноваженими.

Результати констатувального етапу засвідчили, що більшість студентів виявили низький (ЕГ – 56,7%, КГ – 53,3%) і середній (ЕГ – 36,6%, КГ – 38,3%) рівні сформованості досліджуваної особистісно-професійної якості. На високому рівні знаходилося 6,7% студентів ЕГ та 8,4% - КГ. Такі дані на початок формувального етапу педагогічного експериментального дослідження певним чином відобразили домінування низького вихідного рівня сформованості творчого потенціалу респондентів.

Метою формувального етапу педагогічного експерименту був випереджувальний розвиток творчого потенціалу майбутніх учителів технологій через упровадження визначених педагогічних умов, а завданням – розвиток творчих умінь і навичок на основі систематизації набутих теоретико-практичних знань.

Відповідно до першої педагогічної умови – актуалізація творчого потенціалу студентів у процесі вивчення фахових дисциплін – на основі аналізу чинних навчальних планів деяких ВНЗ, а також освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямом 6.010103 «Технологічна освіта» було встановлено, що у змісті навчання закладено певні можливості для актуалізації творчого потенціалу майбутніх учителів технологій. Однак вони не реалізуються повною мірою через недосконалість процесуального аспекту реалізації вимог навчальних програм у змісті гуманітарної та соціально-економічної, математичної та природничо-наукової, професійної та практичної підготовки. Стає цілком зрозуміло, що за умов утворення взаємозв’язку поданих навчальних курсів, а також запровадження в цю систему розробленого елективного курсу, що передбачає більш цілеспрямовану і змістовну науково обґрунтовану підготовку студентів з означеного напряму, стає можливим максимально ефективно спрямувати процес формування творчого потенціалу майбутніх учителів технологій.

У дослідженні було розроблено елективний курс «Педагогічні засоби формування творчого потенціалу майбутнього вчителя технологій як чинника актуалізації творчої особистості учня», який ознайомлював студентів з теоретичними положеннями щодо творчого потенціалу як стрижневого фахового утворення сучасного вчителя технологій, сприяв вияву творчих здібностей студентів, мав потужний ресурс творчого збагачення педагогічного процесу. Елективний курс за умов модульного навчання розрахований на 1,5 кредити: 36 годин – лекційно-практичних занять, 9 годин – індивідуальної роботи та 9 годин – самостійної роботи студентів.

Основною формою організації теоретичної частини елективного курсу були проблемні лекції, на яких основна увага приділялася настанові на те, що творчий потенціал є провідною особистісно-професійною якістю майбутнього вчителя технологій, тому доцільним є цілеспрямований вплив на процес його формування. Постановка на лекціях проблемних запитань ставила за мету усвідомлення майбутніми вчителями технологій актуальності проблеми формування їхнього творчого потенціалу. Означене сприяло розвитку у студентів творчого мислення, інтересу до предмета, прагнення до пошуку нових знань, умінь вести дискусію, вільно і аргументовано висловлювати свої думки. На лекціях студенти ознайомлювались із сутністю, структурою та методами діагностики творчого потенціалу учнів, їхньої адекватної самооцінки; із розвитком сучасних інноваційних технологій навчання для подальшого використання у фаховій діяльності. Отже, реалізація першої педагогічної умови була спрямована переважно на формування показників мотиваційно-ціннісного й когнітивно-креативного компонентів творчого потенціалу майбутніх учителів технологій.

Друга педагогічна умова – організація креативно-діалогового навчання, спрямованого на формування творчого потенціалу, – реалізовувалась шляхом переструктурування навчальних модулів практичних занять з елективного курсу, а також залучення ресурсів навчальних дисциплін професійно-педагогічного циклу фахової підготовки майбутніх учителів технологій. На практичних заняттях переважно організовувалося креативно-діалогове навчання у підсистемах «викладач-студент» та «вчитель-учні» під час мікровикладання, яке проводилося не більше 15-20 хв, а його аналіз тривав 5-7 хв. Педагогічна взаємодія під час мікровикладання надавала можливість виявити власну індивідуальність, сприяла самопізнанню, самоствердженню себе як майбутнього вчителя технологій; дозволяла не тільки систематизувати фахові знання, сформувати та вдосконалити вміння та навички, але й виступала джерелом вмотивованості навчально-професійної діяльності, розвивала педагогічні здібності.

Поступово у процес мікровикладання вводилися окремі «навчальні проблеми»: студенти одержували інструкції з описом певної стратегії поведінки, якої вони повинні дотримуватися на занятті, лише перед його початком, що виключало можливість попередньої підготовки «вчителя». Ускладнюючи у такий спосіб заняття, видавалось за можливе сформувати у студентів передусім особистісно-професійні якості (наполегливість, творчу активність), творчі здібності (мислення, уява), а також підвищити рівень фахової спрямованості та інтерес до типу професій «людина-людина».

Імітаційні види робіт, що застосовувалися під час мікровикладання, удосконалювали фахові вміння і навички студентів: конструктивно-моделюючі (планувати і розробляти зміст роботи), організаційні (організовувати навчальний процес, стимулюючи творчу активність учнів), комунікативні (чітко і доступно пояснювати навчальний матеріал), гностичні (уміння оптимально добирати навчальний матеріал для певної вікової та типологічної групи), а також уміння і навички розвивати творчий потенціал учнів (поділяти на групи, диференційовано застосовувати відповідні творчі різнорівневі завдання). Результатом такої роботи стало опанування майбутніми вчителями технології збагачення особистісного досвіду щодо формування в учнів творчого потенціалу.

На семінарських заняттях з навчальної дисципліни «Педагогіка» студенти розв’язували різнорівневі навчально-дослідні завдання, які розвивали творчу ініціативу і самостійність, що необхідні вчителю технологій у його фаховій діяльності. Особливістю представленого блоку завдань був аналіз їх виконання за певним педагогічним алгоритмом, що дозволяло студентам здійснити рефлексію (самоаналіз, самооцінку) і тим самим включитись у процес саморозвитку творчого потенціалу.

Розв’язання технічних завдань творчого характеру реалізовувалося здебільшого при викладанні навчальної дисципліни «Основи техніки і технології». Студентам пропонувалися творчі технічні завдання типу: зробити навпаки; змінити агрегатний стан речовини; застосувати прийоми «виконай наперед», «матрьошки» (розмістити один предмет усередині іншого); об’єднати в одну систему; розділити на частини; додати феромагнітний порошок і подіяти магнітним полем; використати теплове розширення; перейти через точку Кюрі для автоматичного виключення і включення електричних пристроїв та ін.

Отже, реалізація другої педагогічної умови сприяла формуванню у студентів творчого потенціалу не лише за когнітивно-креативним компонентом, а й позитивно впливала на показники рефлексивно-діяльнісного компонента творчого потенціалу.

Реалізація третьої педагогічної умови – педагогічно доцільне насичення процесу фахової підготовки інноваційними технологіями – відбувалася впродовж викладання навчальних предметів циклу професійної науково-предметної підготовки, що передбачало активізацію діяльності студентів, спрямованої на застосування педагогічних можливостей інноваційних технологій (інтерактивних, комп’ютерних і проектних). Провідними видами експериментальної роботи були: психолого-педагогічний тренінг «Від творчості вчителя технологій – до творчості учня», створення і презентація портфоліо, розробка й апробація проекту «Я – майбутній учитель технологій». Так, психолого-педагогічний тренінг сприяв усвідомленню студентами себе як суб'єкта майбутньої фахової діяльності, розвитку адекватної самооцінки, самоактуалізації, розвитку наполегливості, творчої активності, формуванню у майбутніх учителів технологій вмінь і навичок спілкування (наприклад, уміння бути учасником або керівником дискусії, правильно будувати ділову бесіду, вислухати і зрозуміти співрозмовника, встановити з ним контакт, скоригувати стосунки в ході бесіди тощо).

У межах тренінгу студенти готували портфоліо, який став інструментом самооцінки та самоактуалізації майбутнього фахівця, а відтак, – ефективним засобом оцінки самооцінки навчальних досягнень. Студенти демонстрували наявний творчий потенціал у процесі презентації та захисту власного портфоліо, використовуючи різні засоби: доповіді, наочні прилади, мультимедійні технології, комп’ютерні презентації різних форматів, відеофільм, фотоальбом тощо.

Проектна діяльність студентів передбачала розв’язання таких ключових завдань: визначення складових проектного дослідження, прогнозування практичної цінності та можливостей подальшого використання, обговорення шляхів вивчення окреслених проблем, планування етапів дослідження, визначення результатів обговорення. Це сприяло розвитку в студентів проблемного бачення педагогічних явищ, критичного мислення, орієнтації на майбутній фах, виробленню у майбутніх учителів творчого стилю педагогічної діяльності, ознайомленню з інтерактивними методами та формами навчання технологій, формуванню комунікативних, дидактичних, дослідницьких і технічних здібностей та вмінь. Оцінювання проектів «Я – майбутній учитель технологій» відбувалося за модифікованою картою О. Антонової. При цьому враховувалося, що використання ресурсів комп’ютерної техніки в процесі проектно-технологічної діяльності має важливе значення.

Упровадження четвертої педагогічної умови – стимулювання активності майбутнього вчителя технологій щодо вияву набутих умінь і навичок творчої роботи в процесі педагогічної практики – здійснювалося під час проходження студентами педагогічної (виробничої) практики. Майбутні вчителі технологій отримували диференційовані завдання, що мали різнорівневий характер і узгоджувалися з наявним у студентів творчим потенціалом. При цьому застосовувалися такі види робіт: розв’язання індивідуально-творчих завдань у практико-орієнтованому навчанні (ведення «Щоденника педагогічних спостережень», аналіз уроку технологій, проведення показових навчальних занять із педагогічно доцільним використанням комп’ютерних програм, розробка творчого технічного проекту на довільно обрану навчальну тему шкільної програми, здійснення профорієнтаційної роботи з учнями старшої школи).

У «Щоденнику педагогічних спостережень» за відповідними методичними орієнтирами студенти-практиканти фіксували аналіз досвіду роботи творчо працюючих учителів технологій (зокрема, бралися до уваги такі питання, як учитель пояснює та перевіряє новий навчальний матеріал, на яких аспектах зосереджує увагу, чи педагогічно доцільно застосовує інноваційні педагогічні технології). У такий спосіб спрямовувалася робота студентів з аналізу уроків, проведених учителем технологій та однокурсниками-практикантами. При цьому студентам пропонувалося активно застосовувати комп’ютерну техніку, що надавала можливість майбутньому вчителеві технологій підготувати креслення та технологічні картки не тільки якісно, але й з мінімальною витратою часу. Використовуючи МS Word, студенти готували відповідний дидактичний та методичний матеріал з елементами креслень.