ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ У СЛІПИХ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ РЕЛЬЄФНОГО МАЛЮВАННЯ

ОСТАННІ НОВИНИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ОСТАННІ ВІДГУКИ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Назва:
ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ У СЛІПИХ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ РЕЛЬЄФНОГО МАЛЮВАННЯ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об’єкт, предмет, завдання, теоретико-методологічні засади дослідження, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, подано відомості про апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі дисертації – «Проблема розвитку сприймання навколишнього світу у сліпих молодших школярів» – проаналізовано стан розробленості проблеми, що досліджувалась, у загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі; з’ясовано особливості уявлень сліпих молодших школярів про живу природу; визначено їх відмінності від уявлень дітей з нормальним зором; визначено особливості фазової динаміки формування уявлень сліпих та дітей з нормальним зором; охарактеризовано рівні розвитку уявлень дітей з нормальним зором, відзначено взаємозалежність фаз формування й рівнів розвитку уявлень, на основі чого виділено п’ять умовних рівнів сформованості уявлень сліпих молодших школярів; проаналізовано шляхи формування уявлень про живу природу у сліпих дітей молодшого шкільного віку та визначено можливість використання рельєфного малювання як засобу формування уявлень сліпих молодших школярів про навколишній світ, насамперед про об’єкти живої природи; теоретично обґрунтовано зміст, методи та прийоми комплексу уроків з образотворчого мистецтва, спрямованих на формування уявлень сліпих молодших школярів про живу природу та її зображення засобами рельєфного малювання; визначено технологію інтенсифікації формування уявлень сліпих дітей про живу природу, в тому числі на основі прийомів «сомографічного відтворення», розроблених Б. Коваленко, введено термін «сомопедія» й обґрунтовано використання відповідної технології.

Уявлення дітей з глибокими порушеннями зору мають кількісні та якісні особливості. Зокрема, у сліпих спостерігається загальне зменшення кількості уявлень, збільшення кількісного відношення на користь уявлень інших видів (заснованих на збережених аналізаторах), насамперед тактильних. Якісні особливості виявляються у фрагментарності, вербалізмі, низькому рівні узагальнення (генералізованості) та схематичності сформованих уявлень (В. Акімушкін, М. Земцова, І. Єрмаков, Н. Малюхова, І. Моргуліс, О. Литвак, М. Нікуленко, Є. Синьова та ін.). Не є винятком і уявлення сліпих дітей про живу природу, які потребують цілеспрямованої роботи з їх формування та розвитку (О. Вайсбутене, Н. Васильєв, Л. Назарова, В. Ніколаєва, Р. Серодєєва, О. Солодянкіна, Б. Тупоногов, Н. Царик та ін.).

Проаналізовано дослідження, присвячені фазовій динаміці формування уявлень сліпих учнів (Б. Ананьєв, Е. Букіна, Л. Виготський, О. Запорожець, А. Зотов, Х. Гафуров, О. Литвак, О. Леонтьєв, О. Лурія, І. Сеченов, І. Павлов, В. Феоктистова та ін.), що засвідчили наявність у цієї категорії дітей специфічної нульової фази (відсутність уявлень). Спираючись на дослідження фазової динаміки формування уявлень і рівні їх розвитку, з метою подальшого формування були виділені й описані п’ять рівнів сформованості уявлень у сліпих молодших школярів:

1) рівень відсутності уявлень, який умовно відповідає нульовій фазі – уявлення про об’єкт повністю відсутні;

2) рівень часткового уявлення про об’єкт умовно відповідає першій і другій фазам – уявлення про предмет чи явище недиференційовані або містять видові ознаки об’єктів;

3) рівень впізнавання та пасивного відтворення. Цей рівень умовно відповідає третій фазі формування уявлень та першому і другому рівням їх розвитку уявлення про предмет чи явище збережене на рівні впізнавання та його пасивного відтворення в незмінній формі;

4) рівень вільного використання уявлення. Умовно відповідає третьому рівневі розвитку уявлення осмислене його використання, варіативність відповідно до нових вимог (зміна масштабу, розміру, положення на аркуші тощо);

5) рівень творчого відтворення. Цей рівень умовно відповідає четвертому рівневі розвитку уявлення здатність розділити образ, відокремивши його частини та поєднавши їх в довільному порядку (відповідно до задуму), створити новий зразок.

Вітчизняні та зарубіжні дослідники відзначають вагоме значення рельєфного малювання як компенсаторного засобу розвитку сліпих дітей, звертають увагу на особливості цього виду діяльності для дітей з глибокими порушеннями зору та потребу цілеспрямованого навчання сліпих дітей малювання та використання спеціальних прийомів викладання цієї дисципліни у спеціальній школі (Л. Гладких, В. Єрмаков, О. Єгорова, М. Земцова, Дж. Кеннеді, М. Семевський та ін.). Особлива увага у дослідженнях зосереджена на дидактичних принципах та засадах організації навчання сліпих молодших школярів, насамперед образотворчої діяльності (рельєфного малювання) (С. Бричкуте, Л. Гладких, К. Довгопола, Т. Єпіфанцева, В. Єрмаков, О. Єгорова, М. Земцова, Дж. Кеннеді, Б. Коваленко, Ю. Кулагін, Ю. Нашивочніков, Л. Плаксіна, Л.  Полякова, С. Покутнєва, В. Потапов, В. Сверлов, М. Семевський, Л. Солнцева, К. Топтиго, В. Феоктістова, Ю. Турашвілі та ін.), які були нами враховані під час розробки комплексу уроків з образотворчого мистецтва та проведення корекційно-розвиваючого навчання.

Особливе місце в процесі розробки проблеми нашого дослідження займала праця Б. Коваленко, присвячена прийомам «сомографічного відтворення» на основі яких нами була науково обґрунтована та розроблена оригінальна технологія для інтенсифікації формування уявлень сліпих молодших школярів про об’єкти живої природи та їх зображення, а також введено авторський термін – «сомопедія» (від грец. «somo» – тіло та «paideia» – навчання).

У другому розділі – «Стан сформованості уявлень сліпих молодших школярів про живу природу на уроках образотворчого мистецтва» – обґрунтовано методику констатувального експерименту, подано її змістове наповнення та результати дослідження стану сформованості в учнів молодших класів шкіл сліпих уявлень про об’єкти живої природи та їх зображення на уроках образотворчого мистецтва; описано еталони рівнів сформованості уявлень про об’єкти живої природи.

Метою констатувального експерименту було експериментальне дослідження та виявлення стану сформованості уявлень учнів молодших класів шкіл сліпих про об’єкти живої природи, а саме – уявлень про рослину та хребетних тварин класу птахів (Aves) та надкласу чотириногих (Tetrapoda – наземні щелепні хребетні тварини, загальною ознакою яких є чотири кінцівки).

Відповідно до мети окреслено наступні завдання:

– розробити методику дослідження стану сформованості уявлень сліпих молодших школярів про рослину, птаха та чотириногу тварину та їх зображення;

– виявити стан сформованості уявлень учнів 1–4 класів про вказані об’єкти та їх зображення в умовах існуючої практики навчання спеціальної школи.

Дослідженням було охоплено 106 учнів 1–4 класів (Київської спеціальної школи-інтернату І–ІІІ ступенів № 5 для дітей з вадами зору, Харківської обласної спеціальної гімназії для сліпих дітей імені В.Г. Короленка та Слов’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для сліпих та слабозорих дітей
І–ІІІ ступенів): 46 дітей під час констатувального дослідження та 60 незрячих учнів під час формувального етапу дослідження, оскільки під час формувального етапу дослідження проводилося констатування рівня сформованості уявлень про об’єкти живої природи на початку кожного уроку з розробленого комплексу (без корекційного впливу), а запропоновані завдання було узгоджено із завданнями констатувального експерименту. Дослідження проводилося наприкінці навчального року.

Перший етап констатувального дослідження був спрямований на вивчення стану сформованості уявлень дітей про рослину, птаха та чотириногу тварину та їх зображення. Під час цього етапу дітям пропонували виконати три серії завдань, ідентичних завданням, запропонованим учням відповідного віку на початку кожного уроку з розробленого комплексу уроків з образотворчого мистецтва, апробація яких відбувалася під час формувального етапу дослідження. Завдання були обрані відповідно до вимог програм з рельєфного малювання та курсу «Я і Україна» (природознавство).

Перша серія передбачала виявлення стану сформованості уявлень сліпих учнів про рослину відповідно до віку дітей (дітям 1-го класу пропонували намалювати трав’янисту рослину (траву), 2-го – трав’янисту рослину та кущ, 3-го – трав’янисту рослину, кущ і дерево, 4-го – трав’янисту рослину, кущ, дерево і уявну рослину). Друга – виявлення стану сформованості уявлень сліпих учнів про птаха (учням 1-го класу пропонували намалювати голову птаха, 2-го класу – виконати зображення голови птаха і схематичне зображення птаха, 3-го класу – зобразити голову птаха, схематичного птаха і пінгвіна, 4-го класу – зобразити голову птаха, схематичного птаха, пінгвіна та намалювати уявного птаха). Третя серія містила завдання із зображення чотириногої тварини (учням 1-го класу пропонували намалювати голову кота, 2-го класу – голову кота і схематично зобразити кота, 3-го класу – зобразити голову кота, схематично зобразити кота, намалювати жирафа, а 4-го класу – зобразити голову кота, схематично зобразити кота, намалювати жирафа та уявну тварину). Під час усіх серій малюнки виконувалися по пам’яті, так як діти уявляють об’єкт, без уточнення вигляду об’єктів, їх значущих елементів і потреби їх відобразити.

Виконані малюнки були проаналізовані відповідно до еталонів рівнів сформованості уявлень про об’єкти живої природи та їх зображення, які були визначені на основі вимог програм для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня для сліпих дітей та дітей зі зниженим зором з рельєфного малювання (укладачі І. Гудим та Н. Маценко) та з предмету «Я і Україна» (укладач С. Покутнєва), рекомендованих Міністерством освіти та науки України листи № 1/11 -3321 від 23.06.2005 та № 1/11-1986 від 16.05.2006 та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з порушеннями зору відповідно віку дітей з урахуванням їх особливостей і можливостей тифлографічного зображення об’єктів.

Отримані результати було зведено в 11 таблиць відповідно до віку дітей, об’єктів, що зображувалися, та проілюстровані у 10 діаграмах.

Було з’ясовано, що уявлення сліпих молодших школярів про об’єкти живої природи та їх зображення поступово вдосконалюються у процесі практики навчання і, як наслідок, – з віком дітей поліпшується стан їх сформованості. Проте, рівень сформованості уявлень про рослину та хребетних тварин класу птахів (Aves) та надкласу чотириногих (Tetrapoda) навіть в 4-му класі недостатній, а подекуди (як у випадку із зображенням пінгвіна та жирафа) – низький, та потребує цілеспрямованого корекційного впливу. Виконання сліпими школярами завдань упродовж констатувального експерименту виявило найвищий рівень сформованості уявлення про рослини та їх зображення, який у 42,9 % учнів був продемонстрований під час зображення трав’янистих рослин (трави), як найбільш легкого для розуміння і зображення об’єкта.

Водночас, стан сформованості уявлень про птаха і чотириногу тварину та їх зображення був низьким. Навіть учні 4-го класу, як залученої до експерименту найстаршої вікової групи, продемонстрували досить низькі рівні сформованості уявлень під час зображення голови птаха (рис. 1) та кота (рис. 2) (4-й рівень «вільного використання уявлення» – у 3,6 % та 0 % учнів, 5-й рівень «творчого відтворення» – у 7,1 % та 7,2 % учнів), схематичного зображення птаха (відповідних рівнів – у 3,6 % та 0 % учнів) та кота (відповідно – у 0 % та 0 % учнів), а також виконання малюнків пінгвіна та жирафа (відповідних рівнів – у 0 %, 0 % та у 0 %, 0 % учнів).

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины