Замовити дисертацію ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ МАС-МЕДІА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ДЕРЖАВНИХ ІНСПЕКТОРІВ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ :

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь розробленості проблеми, її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, наведені відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Сутність професійної підготовки майбутніх державних інспекторів з пожежної безпеки засобами мас-медіа» – розкрито специфіку професійної підготовки майбутніх державних інспекторів з пожежної безпеки; визначено сутність масово-роз’яснювальної роботи як напряму професійної підготовки майбутніх державних інспекторів з пожежної безпеки; охарактеризовано мас-медіа як засоби навчання.

З’ясовано, що проблеми професійної підготовки курсантів в умовах профільного вищого навчального закладу аналізували Ю. Антошків, В. Бут, В. Вареник, Г. Грибенюк, А. Капля, М. Коваль, М. Козяр, О. Парубок, В. Покалюк, Ю. Приходько та ін. У своїх працях автори зосереджували увагу на підготовці до виконання обов’язків на посадах фахівців оперативно-рятувальної служби (рятівників). Утім, педагогічні умови формування готовності до виконання службових обов’язків державними інспекторами з пожежної безпеки, які також здобувають професійну підготовку в умовах профільного вищого навчального закладу за спеціальністю «Пожежна безпека», не стали предметом спеціальних досліджень, що зумовило актуальність вказаної проблеми у зазначеному руслі.

Професійна підготовка фахівців у галузі пожежної безпеки здійснюється за трьома циклами (природничо-наукова, професійно-практична, гуманітарна і соціально-економічна підготовка) та охоплює, окрім науково-теоретичного та практичного компонентів, психологічну підготовку та соціалізацію. Перелічені компоненти змісту професійної підготовки у комплексі із організаційно-педагогічними умовами створюють освітньо-виховне середовище, в якому формується професійна компетентність, яка складається із природничо-наукової, медіа-, комунікативної, психолого-педагогічної та інших компетентностей.

З’ясовано, що основними напрямами діяльності державного інспектора з пожежної безпеки є: пожежно-технічне обстеження об’єктів, нормативно-технічна робота, адміністративно-правова практика; дізнання (перевірка) за фактом пожежі; організація та проведення занять з пожежно-технічного мінімуму; занять з членами протипожежних формувань, масово-роз’яснювальна робота. Вказані напрями визначають її специфіку, яка полягає у дефіциті часу на підготовку до проведення пожежно-технічного обстеження і оформлення результатів перевірки; наявності у закріплених районах об’єктів та приміщень різноманітного призначення в межах одного об’єкта; високих вимогах до рівня теоретичної підготовки, що зумовлює потребу в постійному відстеженні змін та нововведень у нормативно-технічній документації; відповідальності за повноту запропонованих заходів щодо забезпечення пожежної безпеки; необхідності у спілкуванні з різними категоріями посадових осіб, спеціалістів на об’єктах; потребі проведення масово-роз’яснювальної роботи серед різних категорій персоналу на об’єктах, а також серед населення.

Аналіз наукової літератури та нормативної документації дав можливість встановити, що найменш розроблені у цих джерелах питання пов’язані з масово-роз’яснювальною роботою. Опитуванням державних інспекторів з пожежної безпеки встановлено, що у 95,7 % випадків інспектори виконують означений вид діяльності в межах посадових обов’язків і лише 4,2 % – не виконують. Серед труднощів, які ускладнюють організацію масово-роз’яснювальної роботи 78,2 % державних інспекторів вказали на брак підготовки та досвіду роботи із засобами мас-медіа.

Масово-роз’яснювальну роботу визначено як комплекс заходів, який організовується з метою інформування та просвітництва заздалегідь визначених груп населення й орієнтований на вирішення перспективних завдань, пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки. На підставі з’ясованого предмета масово-роз’яснювальної роботи встановлено, що організація та проведення інформаційних заходів (виступи, лекції, заняття, поширення інформації в засобах масової інформації) є основними складниками означеного напряму діяльності, які потребують володіння державними інспекторами з пожежної безпеки спеціальними знаннями, уміннями та навичками (знання у сфері пожежної безпеки, психолого-педагогічна підготовка: уміння та навички правильно та ефективно презентувати необхідну інформацію, комунікативні знання, уміння та навички як засоби трансляції роз’яснювальної інформації, вміння аналізувати і створювати медіа-тексти для поширення в засобах масової інформації, уміння та навички прогностично-аналітичної діяльності з метою визначення пріоритетних тем для масово-роз’яснювальної роботи). Професійна підготовка курсантів ВНЗ МНС України до організації та проведення масово-роз’яснювальної роботи передбачає формування медіа-компетентності як готовності до використання засобів мас-медіа у професійній діяльності.

Аналіз наукових джерел показав, що найширшого вжитку в реаліях української освіти набула практика використання матеріалів засобів мас-медіа з метою вивчення іноземної мови, професійної підготовки педагогічних працівників, а також як виховного засобу в загальноосвітній школі. Проте мас-медіа як засоби навчання у підготовці майбутніх державних інспекторів з пожежної безпеки, педагогічні умови їх застосування досі спеціально не досліджувалися, що пояснює брак практики їх використання у ВНЗ МНС України.

Доведено, що засоби мас-медіа є потужними потенційними засобами навчання, які доцільно застосовувати у професійній підготовці майбутніх державних інспекторів з пожежної безпеки за всіма напрямами професійної діяльності, що робить актуальним дослідження сутності процесу підготовки майбутніх спеціалістів за допомогою означених засобів в умовах навчально-виховного середовища та виокремлення педагогічних умов їх застосування. Педагогічні умови використання будь-яких засобів мас-медіа у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу залежать від класифікації навчальних засобів мас-медіа, тобто засобів, які використовують з навчальною метою як джерело знань, інформації з різноманітних галузей, а також спосіб зв’язку з населенням з метою просвітництва.

Встановлено, що навчальні засоби мас-медіа – це матеріали, виокремлені із загального інформаційного потоку та спеціально підібрані педагогом відповідно до конкретних навчальних потреб, на які покладаються певні дидактичні завдання. Здійснено класифікацію навчальних засобів мас-медіа залежно від:

- виду задіяних аналізаторів (зорові (візуальні), слухові (аудіальні), писемні (вербальні), синкретичні (слухозорові (аудіовізуальні), слухозорописемні);

- виду засобу масової комунікації, що слугував джерелом медіа-тексту (газетні, журнальні, радійні, телевізійні, взяті з Інтернету, кінематографічні);

- способу організації навчання (аудиторні (з якими працюють безпосередньо в аудиторії, перше знайомство відбувається під час заняття); позааудиторні (перше знайомство відбувається під час безпосереднього контакту із засобами масової інформації до заняття або після (завдання для самопідготовки);

- походження засобу мас-медіа (автентичні (похідні від медіа-текстів); штучні (створені спеціально для потреб навчально-виховного процесу, до моменту використання не оприлюднені в засобах масової інформації);

- кількості осіб, задіяних у роботі із засобами навчання (індивідуальні, парні, групові);

- дидактичних завдань (наочні, інтеграційні (забезпечують міжпредметні зв’язки), соціалізувальні, професійно-практичного спрямування, систематизувальні, індивідуалізаційні, активізувальні) тощо.

У другому розділі – «Теоретичне обґрунтування педагогічних умов застосування засобів мас-медіа у професійній підготовці майбутніх державних інспекторів з пожежної безпеки» – розкрито сутність медіа-компетентності як результату професійної підготовки державних інспекторів з пожежної безпеки засобами мас-медіа; обґрунтовано етапи процесу формування медіа-компетентності та педагогічні умови застосування засобів мас-медіа у професійній підготовці державних інспекторів з пожежної безпеки.

Медіа-компетентність майбутніх державних інспекторів з пожежної безпеки розглядається нами як результат медіа-освіти, сукупність теоретичних знань з галузі медіа-культури та практичних умінь, навичок користування засобами мас-медіа з метою задоволення особистісних потреб, самоосвіти, самовиховання, взаємодії з навколишнім світом у процесі професійної діяльності.

Аналіз науково-педагогічних досліджень дав змогу визначити критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний) та показники рівнів (базовий, достатній, високий) сформованості медіа-компетентності майбутніх державних інспекторів з пожежної безпеки (табл. 1).

На етапі констатувального експерименту відповідно до виокремлених критеріїв та показників рівнів сформованості медіа-компетентності було визначено стан сформованості означеного утворення у майбутніх державних інспекторів з пожежної безпеки. Результати констатації засвідчили, що високий рівень за трьома критеріями (мотиваційно-ціннісним, когнітивним, операційно-діяльнісним) відповідно мали 12,0 %, 17,5 %, 15 % курсантів, достатній – 34,0 %, 32,5 %, 25,5 %, базовий – 54,0 %, 50,0 %, 59,5 %.