Замовити дисертацію ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕСТЕТИЧНОМУ ВИХОВАННІ ШКОЛЯРІВ :

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність вивчення наукової проблеми, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість, наведено дані про апробацію та впровадження одержаних результатів, їх достовірність.

У першому розділі – «Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій в естетичному вихованні школярів» – розглянуто особливості професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти; обґрунтовано теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя початкової школи до організації естетичного виховання школярів; визначено сутність та структуру інноваційних технологій виховання; розроблено класифікацію технологій естетичного виховання.

У дослідженні розглянуто багатоваріантність освітніх парадигм, що є позитивною тенденцією та засвідчує необхідність реорганізації процесу виховання молодших школярів та підготовки педагогічних кадрів: особистісно-орієнтована – І. Бех, В. Моляко, О. Пєхота, С. Подмазін, В. Рибалка, О. Савченко, С. Сисоєва, І. Шапошнікова, І. Якиманська та ін.; культурологічна – Б. Брилін, І. Зязюн, Г. Локарєва, Л. Руденко, Г. Падалка, Т. Рейзенкінд, О. Рудницька, Г. Тарасенко, та ін.; аксіологічна – Г. Васянович, О. Вишневський, О. Сухомлинська та ін.; компетентнісна – А. Андрєєва, Н. Бібік, В. Болотов, О. Пометун та ін. У контексті означених парадигм майбутній учитель повинен реалізовувати соціально-виховну, ціннісно-орієнтаційну, компетентнісну і технологічну функції педагогічної діяльності: вміти забезпечувати оптимальні умови естетичного сприймання учнями краси та мистецтва, збагачувати спектр естетичних уподобань. Освітні парадигми визначили основні підходи до організації дослідження: компетентнісний, культурологічний, аксіологічний, особистісно-орієнтований і технологічний.

На основі аналізу досліджень таких науковців як С. Жупанін, М. Кіященко, Л. Коваль, О. Комаровська, Г. Локарєва, Л. Масол, С. Мельничук, Н. Миропольська, О. Отич, О. Рудницька, Г. Тарасенко, Г. Шевченко, А. Щербо та ін. встановлено, що процес естетичного виховання можна розглядати як у вузькому, так і широкому значеннях. Естетичне виховання в широкому значенні сприяє всебічному духовному збагаченню молоді. Естетичне виховання розвиває духовні здібності людини, що необхідні у найрізноманітніших ділянках творчості. У вузькому значенні естетичне виховання – один із напрямів розвитку особистості, який, разом з іншими видами виховання, вирішує специфічні завдання за допомогою особливих педагогічних засобів. У процесі естетичного виховання молодших школярів відбувається накопичення запасу знань, емоційних переживань, залучення учнів до різноманітних видів естетичної діяльності, що допомагає формуванню естетичних властивостей і якостей особистості, естетичного ставлення до дійсності. Естетичний розвиток дітей передбачає поетапні якісні зміни, які ускладнюються відповідно до їх віку й індивідуальних особливостей. Саме у цей період доречним є використання інноваційних технологій естетичного виховання, які завжди продуктивні і дають високий позитивний результат.

Розглянуто сутність та структуру технологій виховання, інноваційних технологій естетичного виховання, запропоновано класифікацію та визначено особливості їх використання в практиці роботи вищої школи. Аналіз сучасної наукової літератури доводить, що сутність поняття «технологія виховання» недостатньо з’ясована. У нашому дослідженні дана дефініція розглядається як сукупність і послідовність реалізації форм, системи методів і прийомів виховання, що дозволяють гарантовано досягти поставленої виховної мети. За умови, що спирається на відповідне наукове моделювання (проектування), зберігається можливість об’єктивних поетапних вимірювань й оцінки сформованості готовності до реалізації виховних технологій з урахуванням особистісних властивостей та якостей людини на конкретному етапі її особистісного розвитку (вдосконалення).

У дослідженні зроблена спроба класифікації технологій виховання і технологій естетичного виховання за ознакою – масштаб перетворення на системні, модульні і локальні. До системних технологій виховання віднесено: гуманістична технологія виховання (К. Роджерс), технологія колективного виховання (А. Макаренко), технологія гуманного колективного виховання (В. Сухомлинський); модульні: технологія вирішення винахідницьких задач (С. Альтшуллер), особистісна технологія (Ш. Амонашвілі), технологія колективного творчого виховання (І. Іванов); локальні: технологія гуманно-індивідуального рефлексивного самовиховання (О. Анісімов, П. Щедровицький), технологія індивідуальної педагогічної підтримки у вихованні (О. Газман), технології виховання (Л. Новікова, В. Караковський, Н. Селіванова) тощо.

Інноваційні технології естетичного виховання існують як система художніх засобів і естетичних методів впливу на свідомість студентів із метою формування в них особистісних цінностей у контексті із загальнолюдськими. До системних технологій естетичного виховання відносимо такі технології: «Вальдорфська педагогіка» (Р. Штайнер), «Школа успіху і радості» (С. Френе), особистісно орієнтовані технології виховання (І. Бех) та ін.; до модульних технологій естетичного виховання: програма особистісного естетичного розвитку «ФОМ» (кер. Л. Масол); технології ігрової діяльності у виховному процесі та інтерактивні технології; «Школа майбутнього» (О. Захаренка) та ін.; до локальних технологій естетичного виховання: «Основи художнього конструювання» технологія (Г. Сотської), «Технологія підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів» (Н. Колесник) та ін.

Зроблено висновок, що одним із найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації освіти є забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців на рівні міжнародних стандартів. Вирішення цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик і впровадження інноваційних технологій естетичного виховання в практику роботи сучасної школи.

У другому розділі – «Моделювання професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій в естетичному вихованні школярів» – розроблено й обґрунтовано педагогічні умови та модель формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій естетичного виховання

З’ясовано, що педагогічні умови підвищення ефективності процесу підготовки студентів до використання інноваційних технологій в естетичному вихованні молодших школярів сприяють реалізації творчого підходу до розв’язання проблем естетичного виховання школярів, активізації естетичного потенціалу особистості майбутніх учителів початкових класів, забезпеченню позиції активних суб’єктів діяльності, гармонійному пізнанню навколишньої дійсності. Серед умов були виділені наступні:

1. Естетизація навчально-виховного процесу у професійній підготовці майбутніх учителів, що забезпечує створення культурного освітнього середовища та залучення студентів до прекрасного.

2. Ознайомлення майбутніх учителів із інноваційними технологіями естетичного виховання, опора на життєвий і навчальний досвід – використання знань, здобутих власним досвідом та під час вивчення фахових дисциплін.

3. Розвиток творчого мислення студентів у процесі естетичної підготовки, практична спрямованість і міждисциплінарний характер завдань – орієнтація на майбутню практичну творчу діяльність; організація самостійної пошуково-дослідної діяльності – самостійне ознайомлення з науковими дослідженнями, практичним педагогічним досвідом та методичними розробками в галузі естетичного виховання.

4. Практичне застосування технологічного підходу при формуванні естетичного досвіду школярів під час педагогічної практики, інформаційне забезпечення – розробка програми навчального курсу з підготовки вчителів до використання інноваційних технологій в естетичному вихованні школярів та наповнення його відповідним змістом, створення інформаційної бази тощо.

Відповідно до теоретичних засад дослідження та окреслених педагогічних умов запроваджено педагогічну модель, що розкриває особливості змісту та структури, послідовність, взаємозв’язок усіх складових процесу підготовки, у результаті якої формується готовність до використання технологій в майбутній практичній діяльності (рис. 1).

Під готовністю майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій у естетичному вихованні школярів розуміємо інтегральну якість особистості, яка характеризується наявністю та певним рівнем сформованості мотиваційно-емоційного, когнітивно-технологічного і рефлексивно-прогностичного компонентів у їх єдності, що проявляється в прагненні до інноваційної діяльності і в підготовці до її здійснення на професійному рівні.

Педагогічні умови підвищення ефективності формування готовності майбутніх учителів початкових класів до естетичного виховання школярів можна реалізувати в процесі використання технології, яка передбачає системну і послідовну роботу з ознайомлення з естетичними знаннями, та практичного використання досвіду естетичної діяльності.

Готовність майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій в естетичному вихованні школярів розглядаємо як сукупність таких взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-емоційного – мотивація професійної діяльності; емоційна спрямованість, інтерес до мистецтва; ставлення до використання інноваційних технологій в естетичному вихованні; когнітивно-технологічного – рівень знань інноваційної педагогіки; технологічна грамотність; рефлексивно-прогностичного – естетична оцінка творів мистецтва та власної діяльності, готовність до саморозвитку. Виділені показники обумовлюють рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до використання інноваційних технологій естетичного виховання – інтуїтивний, репродуктивний та творчий.

Інтуїтивний (низький) рівень готовності до використання інноваційних технологій в естетичному вихованні характеризується негативною мотивацією професійної діяльності, несформованістю здатності до естетичних переживань, відсутністю інтересу до творів мистецтва, нестійким ставленням до використання інноваційних технологій в естетичному вихованні. Система знань інноваційної педагогіки і готовність до їхнього використання в необхідних ситуаціях естетичної діяльності відсутня. У майбутніх педагогів не сформовані вміння аналізу власної виховної діяльності та творів мистецтва, вони не можуть самостійно визначити труднощі, власні помилки, не прагнуть до саморозвитку.