Замовити дисертацію ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ПІДТРИМКИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ :

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження; визначено наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового пошуку, подано відомості про їх апробацію та впровадження.

У першому розділі — «Ступінь досліджуваності проблеми використання Інтернет-технологій у навчальному процесі в психолого-педагогічній літературі» — на підставі теоретичного аналізу психолого-педагогічних джерел схарактеризовано основні напрями і результати раніше проведених наукових досліджень за розв’язуваною проблемою, визначено питання, що залишилися невирішеними.

Проведений аналіз науково-педагогічної літератури засвідчив, що проблема застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі досліджується в таких аспектах, як розробка теоретико-методологічних засад модернізації освіти в умовах запровадження Інтернет-технологій (А. А. Андрєєв, В. Ю. Биков, М. Ю. Бухаркіна, В. В. Гриншкун, М. І. Жалдак, М. В. Моісєєва, Н. В. Морзе, О. В. Овчарук, Є. С. Полат, В. І. Солдаткін, О. В. Співаковський, В. П. Тихомиров, О. М. Тихонов, А. Ю. Уваров, С. О. Христочевський, А. В. Хуторський та інші), висвітлення шляхів їх застосування у практиці навчання (Н. Р. Балик, Л. В. Брескіна, Н. П. Дементієвська, Г. В. Жабєєв, М. Ю. Кадемія, С. Г. Литвинова, П. М. Маланюк, Є. Д. Патаракін, І. М. Сокол, Г. В. Стеценко, В. В. Осадчий, О. М. Шимон, Л. О. Флегантов та інші). Багатьма дослідниками наголошується, що доступ до глобальної мережі суттєво змінює умови шкільного навчального процесу: відбувається перехід від обмеженого інформаційно-навчального середовища до практично необмеженого за рахунок доступу до світових освітніх ресурсів; традиційний педагогічний інструментарій заміщується високотехнологічним, що розкриває можливості для оновлення форм і методів навчання. Науковці підкреслюють, що застосування Інтернет-технологій у навчальному процесі школи є вимогою сьогодення: сучасне покоління учнів, народжене в епоху масового поширення цифрових технологій, потребує нових способів подання інформації і зорієнтоване на роботу з комп’ютером і в Інтернеті, проте запровадження новітніх технологій у навчання гальмує недостатня готовність вчителя до роботи в умовах інтернетизованої школи.

Питання підготовки вчителя до використання Інтернет-технологій розглядалися в ракурсі предметної і методичної підготовки вчителя інформатики у вищих педагогічних закладах освіти (Н. Р. Балик, М. М. Німатулаєв, В. П. Олексюк, В. М. Франчук та інші), вчителя історії (Л. В. Женіна, Л. І. Корницька та інші), учителів філологічних спеціальностей (Т. О. Петрова, О. Г. Проніна, Н. Ю. Фоміних та інші), підготовки випускників педагогічних коледжів (С. М. Ісакова, Г. Г. Науменко, О. М. Науменко та інші), курсової підготовки працюючих учителів (Г. В. Макотрова, Є. П. Романов, О. А. Чернікова та інші) тощо. Разом із тим бракує досліджень, спрямованих на з’ясування сутності і шляхів підготовки майбутнього вчителя, зокрема вчителя природничо-математичних дисциплін, до комплексної реалізації потенціалу Інтернет-технологій у практиці навчання; залишилися невирішеними питання щодо теоретичного обґрунтування й розробки технології зазначеної підготовки в навчальному процесі вищого педагогічного закладу освіти.

У другому розділі дисертації — «Теоретичні питання підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до використання Інтернет-підтримки у процесі навчання старшокласників» — на основі проведеного наукового аналізу висвітлено сутність поняття «Інтернет-підтримка», уточнено напрями її використання в процесі навчання природничо-математичних дисциплін учнів старших класів, теоретично обґрунтовано технологію підготовки майбутнього вчителя до такої діяльності.

Утвердження в суспільстві абсолютної пріоритетності людини виводить на перший план гуманістичний вимір процесів інформатизації освіти (В. Г. Кремень). Гуманізм як основа діяльності і кредо педагога знайшла своє відображення в концепції педагогічної підтримки (Т. В. Анохіна, В. П. Бедерханова, О. С. Газман, Н. М. Михайлова, І. Д. Фрумін, З. М. Юсфін, І. С. Якиманська та інші). Акцентування на гуманістичному потенціалі інформаційно-комунікаційних технологій відбилось у поняттях «комп’ютерна підтримка», «Інтернет-підтримка». Аналіз досліджень, присвячених пошуку статусу Інтернет-підтримки як педагогічної категорії, доводить, що існують суттєві розбіжності в позиціях різних авторів. Інтернет-підтримку трактують як: мережні ресурси, що передбачають чітко визначену технологію їхнього використання в навчальному процесі школи (О. В. Могильов); сукупність заходів щодо адміністрування та моніторингу навчального процесу, здійснюваних на основі використання мережі Інтернет (М. В. Моісеєва); інформаційно-навчальне середовище з певними характерними ознаками, утворюване з використанням Інтернет (Д. В. Баядін, В. І. Магойченков); засіб досягнення визначеної педагогічної цілі (А. В. Мосіна, О. С. Лещенко); систему спільної діяльності суб’єктів навчального процесу з використанням Інтернет (І. Н. Нахметов); систему Інтернет-супроводу професійної діяльності і розвитку педагога (Т. О. Полілова, В. Є. Подольський, М. М. Краснянський); сукупність сервісів для підтримки діяльності педагога і учнів Є. Д. Патаракін, Н. Ю. Фоміних).

На основі порівняльного аналізу наведених тлумачень і проведеного наукового пошуку визначено сутність поняття «Інтернет-підтримка» навчального процесу як педагогічно зумовленого і спроектованого вчителем використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет (культурних, енциклопедичних, довідкових, навчальних тощо), педагогічного Інтернет-інструментарію (загального спрямування — віртуальні електронні дошки, ментальні карти, блоги тощо, спеціалізованого — геосервіси, віртуальні мікроскопи, телескопи, дослідницькі середовища тощо) і засобів Інтернет-комунікацій (для міжсуб’єктного і колективного спілкування за допомогою голосового, відеозв’язку, обміну текстовими повідомленнями, файлами тощо) з метою гуманізації і підвищення ефективності навчання.

Специфіка навчання природничо-математичних дисциплін у старших класах (складність навчального матеріалу, для усвідомлення якого потрібні засоби унаочнення; необхідність організації експериментально-дослідної роботи учнів для неформального засвоєння ними причиново-наслідкових зв’язків явищ і процесів; швидке застарівання змісту підручників, спричинене високими темпами розвитку відповідних наукових галузей; наявність соціального запиту на підвищення якості природничо-математичної підготовки випускників шкіл) зумовлює доцільність застосування Інтернет-підтримки в таких напрямах: забезпечення науковості і разом з тим доступності змісту навчання, розкриття його зв’язків із реаліями сучасного світу, активізація пізнавального інтересу учнів, збільшення частки їх експериментально-дослідної роботи в навчальному процесі, урізноманітнення форм організації навчальної діяльності, надання учневі підтримки в навчанні, адекватної його індивідуальним потребам.

У результаті наукового пошуку було теоретично обґрунтовано технологію підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до використання Інтернет-підтримки в процесі навчання старшокласників, за якою здійснюється поетапне формування позитивних мотивів, знань, умінь, особистісних якостей студентів, потрібних для такої діяльності.

Розроблена технологія схематично представлена на рис.1.

Перший — базовий — етап технології є підготовчим для реалізації наступних етапів. Попри потенційну загальнодоступність усіх ресурсів глобальної мережі Інтернет, обсяг освітніх ресурсів, що є реально доступними майбутньому вчителю, залежить від його знань основ фізичної та логічної будови Інтернету, обізнаності зі структурою освітнього сегменту мережі, володіння ефективними стратегіями та різноманітними інструментами пошуку в Інтернеті. Інформаційні ресурси мережі створюються її користувачами для різних цілей і не проходять попередньої експертизи, тому застосування таких ресурсів у навчальному процесі неможливе без аналізу надійності джерела, актуальності й достовірності представленої інформації. Різномовність, різнотипність, різноформатність ресурсів глобальної мережі потребує наявності вмінь застосовувати спеціалізовані технологічні засоби для роботи з ними. Отже, базовий етап технології спрямовується на те, щоб, спираючись на загальноосвітню підготовку студентів з Інтернет-технологій, систематизувати й поглибити їх знання, розвинути інформаційно-пошукові, інформаційно-аналітичні, інформаційно-технологічні вміння, які є ключовими для роботи з Інтернет-ресурсами.