У вступі обґрунтовано актуальність теми; вказано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету та завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження; викладено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі – «»– зроблено теоретичний аналіз проблеми підготовки до професійної діяльності майбутніх менеджерів; здійснено теоретичний аналіз базових понять дослідження; розкрито сутність інформаційних технологій як засобу підвищення ефективності професійної діяльності менеджера; подано характеристику практики підготовки фахівців до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності.
Огляд філософської, психологічної, педагогічної наукової літератури дав змогу зробити дефінітивний аналіз понятійного ряду: діяльність – професійна діяльність – професійна діяльність менеджера організацій – підготовка – підготовка до професійної діяльності – готовність – готовність до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності. На підставі цього з’ясовано, що професійна діяльність визначається як складна сукупність, у якій інтегруючим компонентом є суб’єкт праці, що забезпечує взаємодію всіх складників системи в послідовності: потреба, мотив, мета, дії, засоби, результат, рефлексія.
Розкрито основні сутнісні характеристики фаху (зміст та функції професійної діяльності, уміння менеджера). З’ясовано, що зміст професійної діяльність менеджера складається з основних напрямів: організаційно-управлінського, адміністративно-господарського та інформаційно-аналітичного. Завдяки проведеному порівняльному аналізу професійної діяльності менеджера за різними джерелами (ОКХ, ОПП, П. Друкер, Н. Замкова, М. Мескон, В. Сладкевич, С. Тарасова, А. Файоль, Г. Щокін) зроблено узагальнення функцій управління. Зазначене дало можливість уточнити зміст поняття «професійна діяльність менеджера організацій» і подати його таким чином: це процес управління підприємством і його працівниками за допомогою функцій планування, організації, координування, мотивації та контролю з метою оперативного отримання якісних результатів виробництва.
Теоретичний аналіз стану дослідження сучасних напрацювань педагогічної науки з професійної підготовки майбутніх фахівців з управління у вищому навчальному закладі дав змогу виокремити три основні методологічні підходи: компетентнісний (Ю. Атаманчук, О. Куліш, Л. Сікорська, О. Чеснова та ін.), діяльнісний (Л. Бондарєва, Л. Влодарска-Зола, Ю. Комар, С. Тарасова та ін.) і системний (Н. Логутіна, Н. Мельченкова, М. Опольська та ін.). Зокрема, з’ясовано, що майбутній фахівець з менеджменту організацій (МО) у ході діяльнісної підготовки оволодіває управлінською, економічною, комунікативною та інформаційною компетентностями, які забезпечують йому можливість успішно виконувати професійну діяльність.
У ході послідовного вивчення дефініцій «підготовка» й «готовність» розкрито зв’язок між ними та виявлено, що підготовка – це процес, результатом якого є готовність до професійної діяльності. Доведено, що готовність виявляється на професійному й особистісному рівнях, які характеризуються наявністю знань, умінь, навичок і досвіду та розвитком професійно важливих якостей, а також здібностями, бажанням творчо здійснювати професійну діяльність і виконувати її самоаналіз. Досягнення належного рівня готовності можливе за умови компетентнісного, діяльнісного та системного підходів до процесу підготовки менеджера організацій, який ґрунтується на змістових характеристиках професійної діяльності.
Аналіз наукових публікацій (Т. Золотарьова, М. Мескон, В. Святненко, А. Тривайло) засвідчив, що предметом і результатом роботи менеджера організацій є інформація, для швидкої та якісної обробки якої фахівцю з МО необхідно застосовувати спеціальні засоби – інформаційні технології, які надають можливість підвищити ефективність професійної діяльності. З’ясовано, що інформаційні технології поєднують апаратне, програмне та інтелектуальне забезпечення. Вивчення різноманітних класифікацій цих технологій підтвердило наявність класу ІТ за ступенем охоплення завдань управління. Зважаючи на важливість комунікації в професійній діяльності менеджера, до цього класу були додані ІТ мережного зв’язку. На підставі цього було виявлено інформаційні технології, які сприяють ефективному управлінню; до них належать: ІТ автоматизованої обробки даних (системи обробки фінансово-економічної інформації, системи статистичної та математичної обробки даних); ІТ автоматизації управління (корпоративні інформаційні системи, системи управління проектами); електронний офіс; ІТ підтримки прийняття рішень (інформаційно-довідкові й експертні системи) та ІТ мережного зв’язку (пошукові системи, системи електронного зв’язку, системи розробки Web-документів). Дослідження сутності функцій управління та призначення класів ІТ дало змогу пов’язати професійну діяльність менеджера із системами реалізації ІТ. У результаті розроблено функціональну структуру застосування інформаційних технологій у професійній діяльності фахівця з МО, яка складається з таких блоків: «Функції управління», «Професійнівміння», «Класи ІТ управлінської діяльності» та «Системи реалізації ІТ». На основі цієї структури визначено важливі для професійної діяльності менеджера системи, які входять до електронного офісу, тому їх засвоєнню необхідно приділити найбільшу увагу в процесі підготовки фахівця з менеджменту організацій. Доведено, що в процесі підготовки майбутніх управлінців необхідно зважати на сучасні досягнення в галузі ІТ, які забезпечують повноту та своєчасність інформаційного відображення процесів управління, можливість їх моделювання, аналізу й прогнозування.
Виявлено, що соціально-економічні перетворення в державі, процеси євроінтеграції та інформатизації суспільства, підписання Україною Болонської декларації й запровадження кредитно-модульної системи навчання у вищій школі визначають нові пріоритети професійної підготовки майбутніх фахівців, одним з яких є застосування інформаційних технологій. Аналіз публікацій стосовно підготовки майбутнього фахівця до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності показав висвітлення декількох аспектів дослідження цієї проблеми, а саме: оволодіння готовністю до використання ІТ, формування інформаційної компетентності та культури (вчителів, економістів, юристів, менеджерів-економістів). Встановлено необхідність теоретико-експериментального обґрунтування змісту підготовки до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності саме менеджерів організацій. Найбільш перспективними для успішного оволодіння студентами ІТ є доповнення та оновлення змісту природничо-наукових і професійно орієнтованих дисциплін (Т. Коваль, М. Коляда, Л. Петухова, О. Смілянець, О. Снігур), упровадження в практику закладу освіти інформаційного навчального середовища (В. Биков, Г. Генсерук, М. Кадемія, М. Шерман та ін.) і використання активних методів навчання (Г. Генсерук, О. Нікулочкіна, Л. Петухова, О. Снігур та ін.).
У другому розділі –«» – визначено сутність і структуру готовності майбутнього менеджера організацій до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності; розроблено діагностичний апарат (критерії, показники, рівні готовності); подано результати діагностики рівнів готовності майбутніх управлінців до застосування інформаційних технологій; розроблено модель формування готовності майбутніх фахівців з МО до використання ІТ у професійній діяльності.
