Замовити дисертацію РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ :

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, подано дані про структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти розвитку творчого потенціалу майбутніх соціальних педагогів у процесі соціально-педагогічної практики» – проаналізовано наукові джерела з проблем професійної підготовки соціальних педагогів, розвитку творчого потенціалу особистості; розкрито основні дефініції («розвиток творчого потенціалу», «соціально-педагогічна практика»); визначено роль соціально-педагогічної практики у професійному становленні майбутніх фахівців, розвитку їх творчого потенціалу; узагальнено наукові підходи до розробки системи критеріїв розвитку творчого потенціалу особистості в різних умовах педагогічної діяльності.

Міждисциплінарний аналіз наукової літератури дав змогу визначити поняття «творчий потенціал» як інтегрований прояв різноманітних якостей особистості (П. Енгельмейєр, Н.Посталюк); складне особистісно-діяльнісне утворення, яке сприяє появі нестандартних, оригінальних рішень (І. Драч); результат природної й соціальної активності особистості,що стимулюється певними умовами і зовнішньо проявляється у праці або доцільній діяльності (С. Хмельковська); інтегративну якість, що визначає міру можливостей сутнісної творчої сили особистості, реалізує наявну та можливу діяльність у формі праці, пізнання і спілкування, висуває та вирішує нові завдання (О. Клепіков, І. Кучерявий, П. Кравчук, В. Овчинніков).

З’ясовано, що поняття «творчий потенціал особистості» в науковій психологічній і педагогічній літературі співвідноситься, а в окремих випадках і повністю ідентифікується, з поняттями «обдарованість», «талант», «творча особистість» (Д. Богоявленська, В. Моляко, С. Сисоєва). До структури творчого потенціалу належать характеристики творчої особистості, творчого мислення, творчих здібностей (О. Лук, П. Кравчук, Н. Посталюк). Визначення сутності потенціалу ускладнюється й багатоплановою системою взаємозалежних характеристик: активності, волі, мети, стилю діяльності, здібностей, мотивів тощо.

Спільним для проаналізованих наукових праць є розуміння творчого потенціалу як результату природної і соціальної активності, відображення суттєвих характеристик творчої особистості суб’єкта дослідження, врахування як особистісної (спрямованість особистості на творчу діяльність, творчі здібності, індивідуальні особливості психічних процесів та ін.), так і діяльнісної (досвід творчої діяльності, творчі вміння, характерологічні особливості та ін.) складових.

Зважаючи на викладене, поняття «творчий потенціал особистості» трактуємо як відносно самостійну, динамічну систему, інтегральну властивість майбутнього соціального педагога, що відображає його спрямованість на творчу діяльність, характерологічні особливості, творчі уміння, індивідуальні особливості психічних процесів, які виявляються як здатність інтегрувати його дії для цілеспрямованого перетворення життєвих і професійних ситуацій та забезпечують розвивальну взаємодію з соціальною дійсністю.

Нормативні документи з організації та проведення неперервної практичної підготовки студентів вищих навчальних закладів визначають потребу у формуванні творчої особистості. Відповідно до цього розглядаємо соціально-педагогічну практику як засіб розвитку творчого потенціалу майбутніх соціальних педагогів, що знайшло відображення в меті, завданнях, змісті кожного виду практики.

Соціально-педагогічна практика є інтегрованим базовим компонентом особистісно-професійного становлення майбутнього соціального педагога, процесом взаємозв’язку теоретичного навчання із самостійною роботою у закладах соціально-педагогічної та соціальної сфери, оволодіння різноманітними видами професійної діяльності, що забезпечує цілеспрямоване створення умов для самопізнання, самовизначення, самоствердження, розвитку творчого потенціалу студента, формування потреби самовдосконалення.

Основними завданнями соціально-педагогічної практики є: ознайомлення з організаційною структурою системи соціального захисту населення України; змістом, основними напрямами діяльності, професійними обов’язками соціального педагога; ознайомлення та практичне застосування методик і технологій соціально-педагогічної діяльності; проектування власної соціально-педагогічної діяльності для вирішення конкретних соціально-педагогічних проблем; формування позитивної мотивації соціально-педагогічної діяльності, професійно значущих особистісних якостей; розвиток творчого потенціалу студентів.

Зміст діяльності студентів у процесі кожного виду соціально-педагогічної практики (ознайомлювальної, волонтерської, профілактично-виховної, організаційно-дозвіллєвої, стажерської, навчально-технологічної, переддипломної) орієнтований на розвиток їх творчого потенціалу в контексті реалізації основних функцій соціального педагога.

Теоретико-методологічною основою для проведення соціально-педагогічної практики, спрямованої на розвиток творчого потенціалу студентів, є системний, комплексний, програмно-варіативний, індивідуально-творчий, особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний підходи.

Розвиток творчого потенціалу майбутніх соціальних педагогів зумовлюється принципами: цілеспрямованості кожного виду соціально-педагогічної практики на забезпечення розвитку творчого потенціалу особистості; стимулювання активності, ініціативності, самостійності практикантів, формування позитивної мотивації до саморозвитку; системності та комплексності, що зумовлює взаємозв’язок складових творчого потенціалу (спрямованість на творчу діяльність, характерологічні особливості особистості, творчі вміння, індивідуальні особливості психічних процесів), забезпечує інтегративність і цілісність результату; оптимальності як характеристики творчої взаємодії суб’єктів соціально-педагогічної практики для забезпечення позитивної динаміки розвитку творчого потенціалу практикантів у конкретних умовах соціально-педагогічної діяльності; креативності, що визначає процес і результат творчої взаємодії її суб’єктів; фасилітації як процесу стимулювання і підтримки потреби студентів у продуктивній діяльності, закріплення позитивного досвіду суб’єктної поведінки і вільного творчого самовираження; варіативності, що виражає урізноманітнення видів діяльності практикантів, у тому числі виконання індивідуальних творчих завдань, з урахуванням їх інтересів, потреб, здібностей, рівня розвитку творчого потенціалу; самоорганізації як узгодження управління розвитком творчого потенціалу майбутніх соціальних педагогів з власними тенденціями особистісного розвитку.

З метою визначення основних критеріїв розвитку творчого потенціалу майбутніх соціальних педагогів в умовах практики проаналізовано ряд продуктивних підходів до розробки системи критеріїв, що визначають рівень професіоналізму педагога (Ю. Бабанський, Н. Гузій, А. Маркова); результативності творчої педагогічної діяльності (О. Виговська, В. Загвязинський, Н. Кузьміна, С. Сисоєва); творчого стилю діяльності (Л. Мільто, Л. Манчуленко, І. Цар); творчого розвитку і саморозвитку особистості (В. Андрєєв, Д. Богоявленська, Р. Вайнола, П. Вайнцвайг, Н. Кічук, В. Моляко, О. Павленко, О. Слободян); розвитку творчого потенціалу педагога у різних умовах професійної діяльності (І. Драч, П. Кравчук, В. Рибалка, Н. Устинова, С. Хмельковська). Автори вказують на взаємозв’язок і взаємообумовленість критеріїв. При цьому визначення рівнів та критеріїв розвитку/формування вирізняється великою варіативністю якісних характеристик та кількісних показників.

У другому розділі – «Педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх соціальних педагогів у процесі соціально-педагогічної практики» – теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель розвитку творчого потенціалу майбутніх соціальних педагогів у процесі соціально-педагогічної практики, визначено та експериментально перевірено педагогічні умови його розвитку; розроблено факторно-критеріальну технологію оцінювання прояву основних компонентів творчого потенціалу студентів; упроваджено навчально-методичні матеріали з його розвитку у процесі практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів; представлено процес аналізу, узагальнення та інтерпретації результатів дослідження.