КЕЙС-МЕТОД У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт і предмет проаналізовано, теоретико-методологічні засади й методи дослідження, подано джерельну базу, розкрито наукову новизну, практичну значущість, відображено результати апробації дисертаційної роботи.

У першому розділі – «Передумови створення європейського простору вищої школи» – охарактеризовано основні тенденції розвитку системи педагогічної освіти у країнах Західної Європи в умовах формування загальноєвропейського освітнього простору, досліджено основні етапи розвитку сучасної системи професійної педагогічної підготовки у Великій Британії, проаналізовано зміст та технології підготовки майбутніх учителів у британській системі освіти.

На основі вивчення офіційних документів та законодавчих актів у галузі освіти виявлено основні тенденції розвитку професійної підготовки майбутніх учителів у країнах Західної Європи на сучасному етапі, зокрема: підвищення вимог до рівня професіоналізму вчителя; створення сучасної системи професійного відбору майбутніх фахівців; удосконалення і розвиток існуючої системи безперервної педагогічної освіти; тісна взаємодія педагогічної теорії й практики професійної підготовки тощо.

З’ясовано, що останнім часом у Європі активно здійснюється міжнародне співробітництво в освітній галузі, накопичено значний досвід щодо участі навчальних закладів країн Євросоюзу у транс’європейських програмах ЕРАЗМУС (ERASMUS) і СОКРАТЕС (SOCRATES). Головна їх мета – сприяти розширенню обміну студентами між вищими навчальними закладами країн-членів Європейського співтовариства, стимулювати різнобічну співпрацю у цій галузі.

У результаті аналізу структури, змісту, принципів побудови Національного стандарту кваліфікованого вчителя визначено основні напрями стандартизації педагогічної освіти Великої Британії. З’ясовано, що Стандарт кваліфікованого вчителя є головним державним документом підготовки майбутніх фахівців на сучасному етапі, який спрямований на забезпечення суб’єктної позиції майбутніх учителів у сфері саморозвитку й моделювання власної професійної діяльності. Виявлено, що Національний стандарт кваліфікованого вчителя Великої Британії 2007 р. включає три розділи: професійні якості (Professional attributes); професійні знання (Professional knowledge and understanding); професійні навички (Professional skills), що передбачають формування професійних цінностей.

Результати аналізу науково-педагогічних джерел засвідчують, що Велика Британія відрізняється дуалізмом у системі підготовки вчителів: у педагогічних коледжах готують учителів для початкової школи, в університетах – для середньої школи. Для системи педагогічної освіти Великої Британії характерні дві основні моделі підготовки вчителів: паралельна і послідовна. Паралельна передбачає три роки навчання і набуття статусу кваліфікованого вчителя й академічного ступеня бакалавра педагогіки. Навчальна програма охоплює вивчення психолого-педагогічних дисциплін, методики навчання предмета спеціалізації та педагогічну практику. Для послідовної моделі характерні чотири роки навчання в інститутах чи на факультетах при університетах. Після успішного завершення курсу навчання випускники отримують відповідний сертифікат у галузі освіти та статус кваліфікованого вчителя.

Визначено, що в англійських університетах педагогічна освіта передбачає три етапи: І етап – теоретична і практична підготовка впродовж двох-трьох років (по закінченні видається диплом бакалавра освіти (Bachelor of Education); II етап – один рік, професійно-педагогічна підготовка для тих, хто бажає стати вчителем (після завершення навчання видається диплом про професійну придатність); III етап – підготовка через науково-дослідну діяльність учителя вищої кваліфікації – «магістра освіти» (Magister of Education).

У дослідженні проаналізовано діяльність курсів підвищення кваліфікації для майбутніх фахівців у Великій Британії: довготривалі (очні, заочні та вечірні) і короткотривалі. Довготривалі курси забезпечують учителеві можливість отримати ступінь бакалавра або магістра освіти і передбачають поділ на три типи. Перший з них включає два види: вручення диплома, що надає право на подальше навчання на ступінь магістра освіти та отримання сертифіката про певний рівень кваліфікації педагога. Другий – завершується отриманням диплома. Третій тип довготривалих курсів передбачає присвоєння ступеня магістра освіти. Такий вид курсів використовується для підготовки викладачів на заздалегідь визначені посади (наприклад, директора школи).

Навчання на короткотривалих курсах здійснюється у вечірній час або під час вихідних днів в учительському коледжі, університеті чи центрі.

На основі аналізу літературних джерел з’ясовано, що британські кваліфікації, особливо в галузі освіти, визнаються в усіх країнах світу. Тому професійні кваліфікації є важливою складовою британської освіти і поділяються на: 1) загальні освітні кваліфікації (General Education Qualifications-GEQ), що передбачають загальний атестат про середню освіту; 2) загальні національні професійні кваліфікації (General National Vocational Qualifications – GNVQs), пов’язані з формуванням умінь і навичок; 3) національні професійні кваліфікації (National Vocational Qualifications – NVQs), які передбачають засвоєння знань і формування вмінь, необхідних для майбутньої практичної діяльності.

Встановлено, що структура навчальних планів педагогічних коледжів містить такі компоненти: курс основного предмета, спрямований на вдосконалення педагогічної освіти майбутнього вчителя; програмний курс, орієнтований на шкільні навчальні плани; педагогічний курс, що передбачає професійне навчання та вивчення психолого-педагогічного циклу дисциплін; педагогічна практика в школі, яка є важливим і обов'язковим компонентом професійно-педагогічної освіти.

Обґрунтовано думку, що на сучасному етапі розвитку педагогічної освіти у Великій Британії виникла необхідність упровадження у навчальний процес новітніх педагогічних технологій, які визнаються важливим джерелом прогресу у підготовці спеціалістів (індивідуалізація навчання, персоналізоване, проблемне, тьюторське навчання, робота в малих групах, сучасні інформаційні технології навчання тощо). В освіті дорослих інтенсивно розвивається дистанційне навчання з використанням телебачення, електронної пошти, комп’ютерних програм тощо.

З’ясовано, що однією з перспективних методик навчання в останні роки є технологія кейс-стаді (case-study) – проблемно-пошуковий метод, який базується на конкретних прикладах чи ситуаціях і дозволяє застосовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань. Кейс являє собою реальну ситуацію, яка може виникнути у певній галузі діяльності, зокрема педагогічній, і над якою викладачу і студентам необхідно працювати спільно, щоб знайти обґрунтоване рішення.

Доведено, що кейс-метод сприяє розвитку у студентів самостійності мислення, поєднує теорію і практику, передбачає вивчення реальних ситуацій з практичної діяльності школи. Цей метод визначається ефективним способом навчання спеціалістів, що передбачає вдосконалення навичок вирішення типових проблем, і являє собою альтернативу лекційно-семінарській системі навчання.

У другому розділі – «Особливості кейс–методу та його застосування в професійній підготовці вчителя у Великій Британії» – проаналізовано основні поняття дослідження (портфоліо, кейс, кейс-метод тощо); визначено концептуальні основи кейс-методу, досліджено організаційні засади та різновиди методики застосування кейсів у професійній підготовці вчителя у Великій Британії.

На основі аналізу наукових джерел та здійсненого контент-аналізу базових понять дослідження визначено, що кейс-метод у професійній підготовці вчителя – це технологія навчання, яка використовує опис (демонстрацію) та аналіз реальних педагогічних ситуацій з метою формування у майбутнього вчителя певного досвіду вирішення проблем у професійно-педагогічній діяльності. Доведено, що категорії кейс-метод і портфоліо взаємопов’язані і мають безпосереднє відношення до професійної підготовки вчителя. При цьому кейс-метод сприяє створенню портфоліо (професійного портфеля вчителя), оскільки характеризує процес набуття знань і досвіду, а портфоліо виступає способом фіксації його результатів, тобто є формою контролю та оцінки досягнень студента. Окреслено співвідношення кейс-методу і ситуаційної методики навчання. Доведено, що кейс являє собою ситуацію; визначено головні поняття, якими оперує ситуаційна методика навчання.

З’ясовано, що поняття ситуація являє собою певний стан процесу, що передбачає наявність протиріччя. З точки зору ситуативного підходу поняття ситуація тлумачиться як система зовнішніх відносно суб’єкта умов, що спонукають та опосередковують його активність. У педагогіці поняття ситуація розглядається як динамічна система взаємовідношень вчителя і учня (викладача і студента), відображена у свідомості людини, що породжує її особистісну потребу у цілеспрямованих ігрових діях і підвищує пізнавальну діяльність кожного студента/слухача.

У дослідженні проаналізовано сучасні наукові підходи до класифікації кейсів, які можуть бути згруповані відповідно до цілей і завдань процесу навчання. Запропоновано класифікацію кейсів, характерну і для ВНЗ Великобританії: 1) структуровані кейси (highly structured); 2) «маленькі начерки» (short vignetts); 3) великі неструктуровані кейси (long unstructured cases); 4) нестандартні кейси (ground breaking cases).

Досліджено різні варіанти структурування кейсу, що дозволило визначити загальну структуру кейс-методу: 1) ознайомлення з його змістом; 2) опис реальної ситуації відповідно до обраних параметрів; 3) визначення проблеми (виявлення стану об’єкта); 4) аналіз існуючої ситуації, який передбачає порівняння реального і бажаного станів; 5) практична реалізація (навчально-методичне забезпечення).

Доведено, що одним із популярних методів, які використовуються у навчальному процесі ВНЗ Великої Британії є інтерактивна лекція на основі кейс-методу. Аналіз методів і прийомів навчання, які застосовуються в освітній системі Великої Британії у контексті інтерактивного навчання (інтерактивні лекції на основі кейс-методу, аналіз конкретних ситуацій, ситуаційні завдання, метод ситуативних рольових ігор, методичні презентації, мікровикладання тощо) дає підстави для висновку про рефлексивний характер навчання у британських педагогічних закладах освіти. Велика увага приділяється розвитку критичного мислення майбутніх учителів та самостійній роботі студентів. У підготовці педагогів широко використовуються такі методи, як метод демонстрації педагогічних відеофільмів, моделювання, міні-курси, презентації проектів тощо

Виявлено, що навчання у співпраці розглядається в англійській педагогіці як успішна альтернатива традиційним методам. Цікавими варіантами технології навчання у співпраці на основі кейс-методу у Великій Британії є навчання у команді (Student Team Lea
ing, STL), навчання у співпраці (Cooperative Lea
ing, CL), методика «навчаємося разом» (Lea
ing Together, Lt), дослідницька робота студентів у групах тощо.

З’ясовано, що у системі професійної підготовки вчителя у Великій Британії дистанційне навчання передбачає застосування не тільки модульної, але й кейс та Інтернет – технологій. Особливе значення надається прийому модерації, який додатково підвищує ефективність кейс-методу. Доведено, що мозковий штурм, морфологічний аналіз, синектичний аналіз та інші методи навчання, які сприяють розвитку креативності майбутніх учителів, успішно застосовуються у кейс-технологіях.

Визначено, що провідний підхід у професійній підготовці вчителя полягає у використанні сучасних мультимедіа та гіпермедіа – технологій, які є ефективними і багатофункціональними засобами, що інтегрують в собі великі освітні ресурси, і можуть забезпечити середовище для формування ключових компетенцій майбутнього вчителя, до яких, перш за все, належать інформаційна і комунікативна. Реалізація проектних технологій сприяє співпраці учасників навчального процесу, вимагає від студентів відповідних знань та володіння методами дослідження (аналіз літератури, збір та обробка інформації, обґрунтування отриманих результатів), уміння самостійно працювати з метою вирішення поставлених у проекті завдань, організовувати, планувати та керувати власною діяльністю.

У дослідженні проаналізовано типові кейси, які застосовуються у професійній підготовці майбутніх учителів у Великій Британії: 1) пояснювальні кейси; 2) описові або розповідні кейси; 3) міні кейси; 4) навчальні (керовані) кейси; 5) одиничні кейси; 6) питальні (тестові кейси). Представлено технологію роботи над кейсом, яка охоплює кілька етапів: І етап – попередня робота викладача, що включає постановку навчальних цілей та завдань курсу, визначення структури навчального процесу, вибір виду діяльності залежно від кількісного складу групи; ІІ етап – підготовка студентів до роботи з кейсом; ІІІ етап – створення кейсу та планування основних етапів заняття, що передбачає початкове ознайомлення з кейсом, аналіз ситуації, структури навчального кейсу; ІV етап – оцінювання роботи студентів.

Аналіз досвіду роботи щодо використання методики аналізу ситуацій (кейсів) засвідчив, що реалізація колективної навчальної діяльності, яка моделює майбутню професійну діяльність студентів, забезпечує позитивну мотивацію до здобуття інформації, вдосконалення практичних навичок, оскільки навчання за таких умов сприяє мимовільному засвоєнню матеріалу. Завдяки використанню інтерактивних форм навчання покращуються взаємини в студентській групі, розвивається активність, партнерство і співпраця, а авторитет викладача як керівника, комунікатора й активного учасника пізнавального колективного процесу зростає. Таким чином, методика аналізу ситуацій має високий навчальний і розвивальний потенціал. Її застосування дозволяє створити умови для реалізації творчого потенціалу студентів і викладача.

У третьому розділі – «Перспективи застосування кейс-методу в професійній підготовці вчителя в Україні» – проаналізовано концептуальні підходи до застосування кейс-методу у професійній підготовці майбутнього вчителя в Україні, представлено технологію його реалізації у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу.

У результаті проведеного дослідження виявлено позитивні аспекти досвіду використання кейс-методу у підготовці вчителів у Великій Британії, які можна творчо використати з метою вдосконалення системи підготовки педагогічних кадрів в Україні.

Обґрунтовано думку, що використання кейс-методу в нашій країні передбачає значні проблеми (політичні, психологічні, педагогічні, культурологічні та методичні), проаналізовано можливі напрями їх подолання.

Визначено головні концептуальні підходи до застосування кейс-методу у підготовці майбутнього вчителя: задачний, ситуативний, особистісно рієнтований, інтерактивний, компетентнісний та діяльнісний.

Аналіз сучасних наукових підходів щодо сутності понять педагогічна задача і кейс-метод дозволив визначити подібні та відмінні ознаки між задачею і кейсом. Доведено, що застосування кейс-методу спрямовується на розвиток необхідних компетенцій майбутнього вчителя, який аналізує ситуації, оцінює альтернативи, обирає оптимальний варіант і складає план його реалізації. Якщо протягом навчального циклу такий підхід використовується багаторазово, то у майбутніх учителів формуються професійні вміння й удосконалюються стійкі навички вирішення практичних задач.

У ході дослідження розроблено технологію застосування кейс-методу у професійній підготовці вчителя в Україні. Виділено її основні компоненти: 1) цільовий відображає мету (загальну і конкретну), включає мисленнєве передбачення кінцевого результату процесу навчання; 2) змістовий охоплює зміст навчального матеріалу, відображений у різноманітних кейсах, розподілених за тематикою занять; 3) організаційний включає алгоритм і доцільні способи розв`язання конкретних ситуацій у практичній діяльності; 4) діяльнісний визначається формами і методами навчання, розвитком студентів; діяльністю викладача з управління навчально-виховним процесом, тобто власне технологічним процесом; 5) оцінно-результативний пов’язується з досягнутими результатами у процесі навчання, що є важливим стимулом навчання.