ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ У СИСТЕМІ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ШКОЛИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теоретико-експериментального дослідження обраної проблеми; проаналізовано ступінь її розробленості; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, методи науково-дослідної роботи, зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами; висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про апробацію та упровадження результатів дослідно-експериментальної роботи.

У першому розділі – “Теоретичні засади підготовки вчителів до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи” – проаналізовано філософські, соціологічні, психологічні та педагогічні підходи до визначення технологій естетичного виховання учнів як виду педагогічних технологій, висвітлено зміст і структуру підготовки вчителів до їх використання, розкрито основні форми і вимоги щодо організації професійної підготовки вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи.

Аналіз літератури з проблеми освітніх, педагогічних технологій, технологій естетичного виховання дозволив з’ясувати, що вчені розуміють це поняття як: процедурні втілення компонентів педагогічної праці через систему дій (О. Глузман, Ю. Городецька, М. Губанова, І. Дичківська, Н. Клокар); циклічний алгоритм дії вчителя та учнів (О. Зубченко, М. Кларін, В. Лозова); спосіб реалізації конкретного педагогічного процесу через розчленування його на систему послідовних взаємозв’язаних операцій (О. Пєхота, С. Сисоєва, Г. Селевко) та ін. З кінця минулого століття предметом наукової уваги вчених (М. Лещенко, Л. Шиян, Т. Чабанова, Н. Фоломєєва та ін.) стали технології естетичного виховання, які забезпечують усвідомленість, цілеспрямованість та організованість процесу формування в учнів естетичного ставлення до дійсності й мистецтва. Складовими технологій естетичного виховання є: мета, завдання, зміст, форми, методи, засоби, умови виховної роботи, алгоритм взаємопов’язаних дій вихователя і вихованців, а також виховний результат.

Вивчення досвіду підготовки вчителів до використання технологій естетичного виховання учнів зумовило висновок, що в сучасній освітній практиці ця підготовка здійснюється переважно у системі методичної роботи школи, яка спрямована на допомогу вчителю в удосконаленні педагогічної майстерності, активізації творчого потенціалу, формуванні здатності застосовувати у професійній діяльності інноваційні технології виховання, вивченні передового педагогічного досвіду їх використання, підтримці в учителів прагнення до самоосвіти, саморозвитку і самовдосконалення.

Методична робота школи розглядається у дослідженні як цілісна система взаємопов’язаних дій і методичних заходів, що базуються на досягненнях сучасної психологічної і педагогічної науки, передового педагогічного досвіду і передбачають застосування традиційних і нетрадиційних колективних, групових, та індивідуальних форм методичної роботи, які забезпечують підготовку учителів до використання технологій естетичного виховання учнів основної школи.

Підготовка вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи є складною, цілісною системою. Вона функціонує відповідно до соціального замовлення суспільства на вчителя, здатного ефективно використовувати виховні технології, передбачає цілеспрямовану, педагогічно доцільну організацію й підпорядковується меті формування готовності вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів основної школи з досягненням у цьому процесі високих педагогічних результатів.

У розділі визначено педагогічні умови підготовки вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи, під якими розуміються необхідні обставини, рушійна сила цього процесу. Основними педагогічними умовами підготовки вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи визначено: формування в нього спрямованості на використання означених технологій у навчально-виховному процесі основної школи, а також на професійно-творчий саморозвиток і самореалізацію на основі застосування цих технологій; розвиток творчого ставлення вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів; вивчення передового педагогічного досвіду використання технологій естетичного виховання учнів; упровадження моделі підготовки вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи; дотримання професійної етики на всіх рівнях спілкування вчителя з учнями основної школи, як у навчальній, так і в позаурочній роботі. Виокремлені педагогічні умови є, з одного боку, відносно самостійними, з іншого – взаємопов’язаними і взаємодоповнюють одна одну.

У другому розділі – “Педагогічна діагностика підготовки вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи загальноосвітнього навчального закладу” – досліджено сучасний стан підготовки вчителя до цієї діяльності; обґрунтовано критерії, показники та рівні готовності вчителів до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи; викладено хід і результати констатувального експерименту з педагогічної діагностики рівнів означеної готовності. Аналіз наукових праць з проблеми готовності вчителя до різних видів педагогічної діяльності та узагальнення практичного досвіду застосування вчителями загальноосвітніх шкіл технологій естетичного виховання уможливили визначення готовності вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів як складної інтегрованої професійної якості, що характеризується емоційно-ціннісним ставленням та стійкою спрямованістю на оволодіння цими технологіями і застосування їх у навчально-виховній роботі з учнями основної школи, наявністю необхідних для цього психолого-педагогічних знань, умінь і навичок; прагненням до постійної самоосвіти та вивчення передового педагогічного досвіду застосування означених технологій.

Структура готовності педагогічних працівників до використання технологій естетичного виховання учнів охоплює мотиваційний, теоретичний і практичний компоненти. З метою їх педагогічної діагностики обґрунтовано відповідні критерії (мотиваційний, змістовий, праксеологічний) та визначено їх показники. Показниками мотиваційного критерію є: емоційно-ціннісне ставлення до використання технологій естетичного виховання учнів; сформованість потреби та інтересу до цієї діяльності; переконаність у виховній ефективності технологій естетичного виховання; усвідомлення необхідності використання технологій естетичного виховання у навчально-виховній роботі з учнями основної школи; прагнення здійснювати педагогічний пошук та впровадження цих технологій. До показників змістового критерію належать: знання з теорії і методики організації виховної роботи в школі; знання форм і методів естетичного виховання учнів, знання сучасних технологій естетичного виховання, знання індивідуальних та вікових особливостей учнів основної школи. Праксеологічний критерій конкретизується за допомогою показників: уміння діагностувати рівень естетичної вихованості учнів; уміння здійснювати педагогічний пошук технологій естетичного виховання; уміння аналізувати та систематизувати технології естетичного виховання; уміння творчо використовувати технології естетичного виховання у навчально-виховній роботі з учнями основної школи; уміння враховувати індивідуальні та вікові особливості школярів при використанні технологій естетичного виховання; уміння проектувати авторські технології естетичного виховання. Критеріальні характеристики готовності вчителів до використання технологій естетичного виховання учнів основної школи дозволили визначити та описати високий, середній і низький рівні цієї готовності.

З метою педагогічної діагностики підготовки вчителів до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи було проведено констатувальний експеримент, який охоплював два етапи.

Метою першого етапу експериментальної роботи був аналіз сучасного стану підготовки вчителя до застосування технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи. Для цього здійснювалося вивчення навчальної та методичної документації загальноосвітніх навчальних закладів, а також проводилося педагогічне спостереження за навчально-виховною діяльністю викладачів різних навчальних дисциплін. Результати аналізу та узагальнення змісту чинних річних планів, планів методичної роботи, а також роботи методичних рад і предметних комісій загальноосвітніх навчальних закладів засвідчили, що питання формування готовності вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів основної школи не знайшли у них належного відображення. Щоправда, деякі можливості для організації виховної й методичної роботи вчителів з використанням технологій естетичного виховання та заохочення їх до оволодіння цими технологіями містять розділ річного плану «Виховна робота» й навчальні програми з гуманітарних та мистецьких дисциплін, які мають потужне естетичне поле й передбачають естетичне виховання учнів у процесі їх вивчення.

Педагогічне спостереження за навчально-виховною діяльністю та позаурочною роботою вчителів різних предметів, а також експертна оцінка її якості дозволили дійти висновку, що вчителі нерідко неусвідомлено використовують у роботі з учнями основної школи елементи технологій естетичного виховання. Найчастіше їх застосовують викладачі мистецьких і філологічних дисциплін, а також художньої культури, у процесі ж викладання природничо-математичних дисциплін елементи означених технологій використовують лише вчителі-ентузіасти, здійснюючи це на інтуїтивному рівні. У ході бесід, усних і письмових опитувань учителів, педагогів-організаторів, директорів шкіл та їхніх заступників встановлено, що 69 % з них не знають про існування технологій естетичного виховання, 56 % не виявляють інтересу до цих технологій і не усвідомлюють необхідності їх використання, 71 % педагогів позитивно ставиться до інформації про технології естетичного виховання учнів основної школи, але не вважає за необхідне впроваджувати їх у власну практичну педагогічну діяльність. Серед причин пасивного ставлення вчителів та керівників навчальних закладів до використання технологій естетичного виховання у навчально-виховній роботі з учнями основної школи, як правило, називається непідготовленість їх до цієї діяльності.

На другому етапі констатувального експерименту здійснювалася педагогічна діагностика рівнів сформованості компонентів готовності вчителів до використання технологій естетичного виховання учнів основної школи. Для з’ясування рівня сформованості мотиваційного компонента готовності було застосовано методи анкетування, інтерв’ювання, бесіди, письмового опитування. Виявлення рівня сформованості теоретичного компонента готовності учителів до використання технологій естетичного виховання учнів передбачало виконання ними письмових робіт, тестів та педагогічних завдань на визначення якості теоретичних знань про технології естетичного виховання. Рівень сформованості практичного компонента діагностованої готовності виявлявся на основі виконання вчителями системи творчих практичних завдань та розв’язання педагогічних ситуацій виховного характеру, які передбачали застосування елементів технологій естетичного виховання. Отримані результати було піддано аналізу, проведено кількісну обробку відповідей, визначено коефіцієнт повноти виконання завдань (К_пз), в результаті чого виявлено переважаючий низький рівень сформованості в учителів компонентів готовності до використання технологій естетичного виховання учнів основної школи (теоретичний – 69 %, практичний – 72 %). Мотиваційний компонент, хоча й виявився сформованим на достатньому рівні (71 % – середній рівень, 24 % – високий рівень), проте не може слугувати підставою для загальної оцінки готовності як задовільної, оскільки істотно не змінює відсоткового співвідношення її рівнів і не підвищує її в цілому.

Таким чином, узагальнення результатів педагогічної діагностики готовності вчителів до використання технологій естетичного виховання учнів основної школи засвідчило, що хоча вони й застосовують елементи цих технологій у навчально-виховній роботі, але в цілому не володіють ними.

У третьому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності підготовки вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи” – розроблено та експериментально перевірено модель підготовки вчителя до використання технологій естетичного виховання учнів у системі методичної роботи школи; здійснено опис ходу та результатів формувальної дослідно-експериментальної роботи.