МЕХАНІЗМ МАРКЕТИНГОВОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Короткий зміст

Основний ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи управління екологічними ризиками промислового підприємства» досліджено теоретичні основи понять «ризик» та «екологічний ризик»; виконано аналіз та оцінку екологічних ризиків як складових процесу управління; розглянуто методи маркетингового управління екологічними ризиками на промисловому підприємстві.

У результаті дослідження сутності поняття ризику доведено, що ризик являє собою будь-яку несприятливу подію, яка має негативний характер наслідків та певну ймовірність настання. Серед усіх видів ризиків на особливу увагу заслуговує екологічний, який має специфічну природу та повинен розглядатися на всіх рівнях управління, бо під його впливом перебувають усі об’єкти господарювання, процеси виробничої діяльності та суспільство.

Розглянуто екологічні ризики різних класифікацій залежно від: ступеня впливу та наслідків; джерела небезпеки; характеру забруднення; за ознаками локалізації несприятливих подій; за нормативними рівнями. Проаналізовано екологічні ризики, пов’язані з діяльністю людей; ризики забруднення середовища при виробництві, зберіганні та використанні забруднюючих речовин; ризики від промислової діяльності, аварій і катастроф.

Ринкові перетворення потребують, щоб маркетингова діяльність була не просто паралельним елементом господарської діяльності, а під її кутом зору розглядалося б управління всіма сферами діяльності підприємства.

У діяльності промислових підприємств не завжди застосовуються методики, норми врахування якісних характеристик забруднення навколишнього середовища. Якщо забруднення природи закладено в технологію виробництва, то при всьому розумінні екологічних наслідків діяльності відмовитися від виробництва неможливо. Ситуація може змінюватися лише в міру перетворення системи планування, застосування безвідходних технологій, удосконалення маркетингового цілеполягання.

У результаті аналізу значення основних термінів, які використовуються в роботі, розроблено схему взаємозв’язків основних категорій, що надало можливість сформулювати авторське поняття «маркетингове управління екологічними ризиками» як діяльність, спрямовану на максимальне задоволення індивідуальних та суспільних еколого-орієнтованих потреб шляхом втілення на практиці певних дій у визначеній послідовності, що мають на меті попередження настання екологічного ризику та зменшення негативного впливу в разі несприятливої події (рис. 1). Управління екологічними ризиками відповідно до принципів маркетингу дозволяє мінімізувати небезпечні наслідки за умови досягнення поставлених цілей