ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ОВОЧІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання. Відображено наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі – “Теоретичні та методичні засади дослідження ринку овочевої продукції” – розглядаються суть ринку продовольства, особливості ринку овочів та овочевого підкомплексу, методичні підходи до дослідження.

На ринку продовольчих ресурсів овочі й овочеві продукти займають вагоме місце. Значущість овочевого підкомплексу пояснюється важливістю та незамінністю овочів у харчовому раціоні, що пов’язано з їх високою харчовою поживністю, наявністю вітамінів тощо. Овочі належать до пріоритетних товарів у споживчому кошику громадян більшості країн світу.

Овочі як продукти харчування та сировина для переробки мають низку особливих рис, які вносять суттєві корективи у формування ринку продукції, його інфраструктури та стратегії діяльності їх виробників. До основних із них належать: овочі можуть бути спожиті як у сирому, так і в переробленому вигляді, харчове й оздоровче їх значення залежить від смакових якостей та наявності важливих і необхідних складників, зокрема вітамінів; вони не є основною їжею, і споживачі не купують їх, якщо ціна надто висока, отже, рівень споживання овочів значною мірою залежить від ціни й рівня доходів споживачів; продаж багатьох овочевих продуктів можливий лише в невеликих кількостях, що накладає певні обмеження на параметри ринку овочів; овочі швидко псуються, тому запізнення з продажем знижує їх якість, а відповідно й вартість; овочі достатньо легко піддаються операціям, результатом яких є збільшення доданої вартості товарної продукції; існування багатьох різних видів овочів зумовлює їх субституції для споживачів; ціна на овочі практично не контролюється, а диктується лише попитом і пропозицією; вирощування овочів вимагає значних затрат праці порівняно з іншими галузями рослинництва; більшість овочів відносяться до продуктів, які погано переносять механічний і гідротехнічний вплив, що з метою стримування біологічних процесів потребує ізоляції зібраного урожаю від навколишнього середовища; високий рівень насиченості овочів вологою вимагає особливих умов зберігання; овочі дуже вимогливі до умов навколишнього середовища.

Зважаючи на формування ринкових стратегій, зокрема організацію збутової діяльності, можливі канали реалізації овочів та їх використання, доцільно звернути увагу на те, що окремі з них є основними і важливими складниками дієти, інші купуються з огляду на доступність (низькі ціни), ще інші – для смаку в невеликих кількостях. Вказані особливості мають велике значення для виробників, оскільки формують ціни на овочеву продукцію та визначають можливості й напрями її збуту.

Сучасний вітчизняний ринок овочевої продукції характеризується слаборозвиненістю, розбалансованістю, відсутністю вираженої конкуренції серед вітчизняних виробників. Водночас значну конкуренцію вітчизняним виробникам створює імпортована продукція. Задоволення споживчих потреб населення потребує розширення асортименту овочів.

Ринок овочевої продукції має специфічні особливості, пов’язані з її мало-транспортабельністю та непридатністю в більшості випадків до тривалого зберігання. Це створює труднощі з організацією стабільної системи збуту для виробників протягом усього року, гарантованого надходження продукції до споживачів.

Овочевому підкомплексу притаманна деяка локальна монополізація, особливо в переробці, якої навряд чи вдасться уникнути. Вона існує, оскільки переробка й надалі зосереджена на великих підприємствах. Нові переробні підприємства фактично не створюються, організація збуту не вдосконалюється, виробництво овочів технічно найвідсталіше серед усіх галузей сільського господарства.

У відносинах між суб’єктами ринку овочів індивідуальні інтереси превалюють над загальносистемними. Зокрема, виробники прагнуть виробляти і збувати ті овочі, які їм вигідно вирощувати, посередники намагаються закупити продукцію за якомога нижчою ціною, а реалізувати – за максимальною. У такому ланцюгу потерпають всі його учасники. Проблема узгодженості дій усіх учасників ринку залишається вкрай актуальною.

Залежно від рівня товарності виробництва продукції різними категоріями господарств формується ринковий попит на овочеву продукцію та її пропозиція. У взаємодії попиту й пропозиції формується просування продукції в межах овочевого ринку