ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ КОКСОХІМІЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано її мету, завдання, предмет і об’єкт, визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, апробацію.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти стратегічних компетенцій підприємства» – визначено сутність та змістовні характеристики стратегічних компетенцій підприємства, обґрунтовано їх типологічні форми.

Аналіз напрямів економічних досліджень, які оперують поняттям «компетенція», показав, що дослідники пов’язують його з «повноваженнями органів управління, а також окремих індивідів, що закріплені законодавчо», «здатністю використовувати знання, вміння в професійній діяльності», «найбільш ефективним здійсненням певного виду діяльності», «сукупністю конкурентних переваг організації». При цьому, особлива увага приділяється стратегічним компетенціям підприємства, сутність яких визначають стратегічні орієнтири, бачення, логіка та послідовність їхньої реалізації, управлінські знання та технології для забезпечення ефективності бізнес-процесів підприємства та закріплення його успіху на ринку. Виходячи з цього, у роботі поняття «стратегічні компетенції підприємства» розглядається як напрями діяльності, пов’язані із стратегічним управлінням підприємством, що проявляються у економічних результатах та конкурентних перевагах підприємства завдяки колективним здатностям ключових суб’єктів управління. Змістовними елементами компетенції підприємства виступають його поведінка на ринку, конкурентні переваги, економічні продукти, як результат використання управлінських знань, мотивів, досвіду.

У дисертації представлено, що теоретичним підґрунтям формування та використання стратегічних компетенцій підприємства виступають інституціональний, ресурсний та поведінковий підходи. Застосування зазначених підходів спрямовано на вивчення умов зовнішнього середовища, внутрішніх інститутів влади, власності, прийняття стратегічних рішень, партнерства, поведінки підприємства на ринку, стратегічних можливостей підприємства та компетенцій ключових органів стратегічного управління ним.

У рамках динамізації ресурсного підходу загальновизнаною є концепція ключових компетенцій Г. Хемела та К. Прахалада, де здатності, навички та вміння підприємства дозволяють досягати конкурентних вигід. З позицій поведінкового підходу концепція стратегічної компетентності Дж. Ходкінсона та П. Сперроу акцентує увагу на управлінських здатностях до розробки та реалізації стратегічних рішень для досягнення успіху підприємства на ринку. Виокремлення даних концепцій дозволило сформувати предметну область дослідження стратегічних компетенцій підприємства