ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СПОЖИВЧОГО РИНКУ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи функціонування національного споживчого ринку продовольчих товарів» обґрунтовано сутність та функціональний зміст національного споживчого ринку продовольчих товарів, систематизовано методичні підходи до формування споживчої політики та її впливу на споживчий ринок, досліджено теоретичні аспекти розробки соціальних стандартів як елементів споживчого ринку продовольчих товарів.

Національний споживчий ринок продовольчих товарів – це органічний елемент загальних ринкових відносин у вигляді системи економіко-соціальних взаємовідносин між виробниками, посередниками та домогосподарствами, що виникають з приводу руху, купівлі-продажу і кінцевого споживання товарів і послуг, за умов збігання можливостей попиту і прагнень пропозиції на відокремленій за певними ознаками території.

Національний споживчий ринок продовольчих товарів виконує функції, які мають багато спільного із загальними функціями ринку, але характеризуються певними специфічними особливостями, що обумовлені його визначенням. До основних функцій національного споживчого ринку продовольчих товарів доцільно віднести: задоволення особистих потреб споживачів, що мешкають на території країни;- взаємодія з елементами національного ринкового середовища, тобто ринком грошей, праці, ресурсів для створення цілісної системи ринкового господарства; формування пропорцій між виробництвом, споживанням і заощадженнями, створення сприятливого середовища для взаємодії виробників, посередників і споживачів; встановлення і підтримка рівноваги між можливостями попиту і прагненнями пропозиції, формування ринкових цін; сприяння здорової конкуренції виробників і боротьбі за споживача, що стимулює підвищенню ефективності виробництва, якості товарів і послуг, зниженню їх собівартості, раціоналізації використання ресурсів у виробництві; участь у формуванні бюджету країни, сприяння розвитку соціальної сфери і системи соціального захисту населення.

Формування національного споживчого ринку продовольчих товарів відбувається під впливом комплексу різноманітних факторів. Доцільним представляється групування цих факторів наступним чином:рівень і динаміка доходів населення; наповнення споживчого ринку; рівень споживання; розвиток торгівельної сфери.

У загальному сенсі політика являє собою усвідомлені управлінські дії, спрямовані на досягнення певної мети. Таке визначення політики дозволяє використовувати його як з точки зору державної політики, так і політики на рівні підприємств, установ, організацій, тобто на різних рівнях управління.

На авторську думку, під споживчою політикою щодо продовольчих товарів варто розуміти цілеспрямовану діяльність державних і недержавних соціальних органів, спрямовану на розробку нормативно-правової бази функціонування споживчого ринку, досягнення його збалансованого стану, забезпечення достатнього рівня споживання і захист прав споживачів.

У загальному розумінні метою споживчої політики стосовно продовольчих товарів є створення сприятливих умов для насичення споживчого ринку якісними та безпечними продуктами харчування, підвищення рівня захисту здоров’я та безпеки споживачів, удосконалення законодавства України з захисту прав споживачів, його адаптація до законодавства ЄС. Якщо конкретизувати, то мета споживчої політики полягає в узгодженні інтересів держави і учасників споживчого ринку продовольчих товарів, досягненні його збалансованості і задоволенні соціальних потреб та інтересів.

У другому розділі «Сучасний стан механізму функціонування споживчого ринку продовольчих товарів України» здійснено комплексний аналіз сучасного стану споживчого ринку продовольчих товарів в Україні, виявлено основні механізми діагностики функціонування споживчого ринку продовольчих товарів, систематизовано аналітичні підсистеми індикаторів споживчого ринку продовольчих товарів.

Суттєвим недоліком існуючих досліджень представляється відсутність єдиної комплексної методики проведення всебічної діагностики стану і розвитку споживчого ринку продовольчих товарів. Досліджуючи споживчий ринок продовольчих товарів як системне утворювання, що передбачає наявність прямих і зворотних зв’язків із зовнішнім середовищем, а також тісних взаємозв’язків між його суб’єктами, передбачається доцільним розширити систему показників, що описують його стан і розвиток, а також систематизувати їх в єдину комплексну систему діагностики споживчого ринку продовольчих товарів.

Інформація, отримана в процесі економічної діагностики, стає підґрунтям для виявлення стратегічних напрямів діяльності як для окремих підприємств, так і для регіональних і муніципальних органів управління, допомагає забезпечити повне використання наявних ресурсів, максимальне задоволення потреб споживачів. Враховуючи специфіку національного споживчого ринку продовольчих товарів, існуючу систему державної статистики його дослідження представляється доцільним на макрорівні і на мезорівні, що повинно знайти своє відображення в методиці.

Метою розробки механізму діагностики функціонування національного споживчого ринку продовольчих товарів є формування комплексної моделі оцінки споживчого ринку з можливістю визначення впливу чинників, що обумовлюють зміни його стану.

Результатом діагностики регіонального споживчого ринку продовольчих товарів є інтегрований показник, що характеризує зміни стану споживчого ринку в межах аналізованого періоду. Таким показником пропонується вважати інтегральний вектор споживчого ринку продовольчих товарів.

У загальному вигляді, інтегрований показник, що характеризує зміни стану споживчого ринку, тобто інтегральний вектор споживчого ринку продовольчих товарів може бути розрахований за формулою:

І ср = Ід*Інср*Іс*Іто                               (1)

де Іср – інтегральний вектор споживчого ринку;

Ід – індикатор рівня доходів;

Інср – індикатор наповнення регіонального споживчого ринку;

Іс – індикатор споживання;

Іто – індикатор товарообігу.

Розроблені автором моделі дають змогу розрахувати основні індикатори другого порядку, на підставі яких за допомогою формули (1) може бути розрахований інтегральний вектор споживчого ринку продовольчих товарів. Універсальність запропонованої моделі інтегрального вектору споживчого ринку продовольчих товарів полягає у можливості її застосування як відносно споживчого ринку країни в цілому, так і споживчого ринку окремого регіону.

Кризові явища, що були характерними для української економіки, призвели до практично повного зруйнування споживчого ринку у сучасному його розумінні. Аналізованим періодом у дисертаційному дослідженні вибраний проміжок часу з 2004 по 2010 рік.

В цілому за аналізований період зміни у стані споживчого ринку правомірно охарактеризувати як позитивні, проте у деякі роки відмічається погіршення його стану