МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методи, методологічні й теоретичні основи, розкрито наукову новизну та практичне значення, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – „Вивчення військово-технічних дисциплін майбутніми офіцерами як педагогічна проблема” – визначено стан розробленості проблеми дослідження у педагогічній науці та практиці, встановлено цілі та завдання військово-технічної підготовки, визначені засоби їх досягнення, визначено стан розвиненості дистанційної освіти (ДО) та ДН та можливості їх використання у цій підготовці майбутніх офіцерів, обґрунтовано основні напрями застосування засобів ДН у військово-технічній підготовці курсантів ВВНЗ.

Аналіз стану розробленості проблеми дослідження у педагогічній науці та практиці дозволив констатувати, що не розроблені педагогічні умови оптимального використання засобів ДН для вивчення ВТД у підготовці МВФТП та зробити такі висновки: не обґрунтовані цілі, завдання, принципи, методи і форми застосування засобів ДН у процесі вивчення ними цих дисциплін; недостатньо розроблені основні технології і методики цілеспрямованого застосування засобів ДН у процесі проведення основних видів технічних занять у ВВНЗ; недостатньо стимулюється їх творча навчальна діяльність із використанням засобів ДН; відсутня організаційно-інформаційна підтримка ДН та методичне його забезпечення.

Аналіз психолого-педагогічних джерел, проведений у дисертації, дозволяє дійти висновку про теоретичну доцільність використання компетентнісного підходу до підготовки МВФТП. Їх військово-професійна компетентність виявляється через військово-професійну готовність до виконання специфічних обов’язків (О. Бойко, О. Барабанщиков, Л. Кандибович, М. Нещадим та ін.). Суттєвим для нас є формування такого фахівця за допомогою технологій і засобів ДН. Нами визначені три компонента військово-професійної готовності МВФТП до професійної діяльності: мотиваційно-ціннісний, змістовно-практичний, регулятивно-комунікативний.

Компетентнісний підхід нами доповнений суб’єктно-діяльнісним підходом, коли сама навчальна діяльність має моделювати майбутню військово-професійну діяльність МВФТП. На нашу думку, засоби ДН є найбільш ефективними засобами зазначеного процесу моделювання.

На основі аналізу літературних джерел (А. Андрєєв, В. Биков, Г. Козлакова, П. Стефаненко та ін.) було уточнено зміст понять „дистанційна освіта” та „дистанційне навчання”, визначено можливості їх використання у військово-технічній підготовці МВФТП.

Отже, під ДО ми розуміємо систему механізмів створення умов для освітньої діяльності на визначеній відстані, яку треба розуміти як відстань не обов’язково територіальну, а можливо, часову та духовну. Вона є такою сутністю, яка охоплює усі нині відомі характеристики освіти з точки зору педагогічної теорії, носить характер прогресивної сили, яка, на нашу думку, буде чи не найпріоритетнішою у майбутньому. Вона виступає як система, що поєднує у собі всі наявні в звичайній освіті (у широкому розумінню цього слова) особливості, а також особливості нового характеру, що відносяться до інформаційних і комп’ютерних технологій. Поняття „дистанційна освіта” дуже тісно пов’язане з поняттям „інформаційне суспільство” перехід до якого багато вчених очікують і дають велику ймовірність його приходу.

ДН – це, на нашу думку, система спеціальних інформаційних технологій, завдяки яким ДО реалізується як цілісна освітня система, в якій її суб’єкти знаходяться на певній відстані один від одного, при цьому маючи змогу у будь-який час здійснити комунікацію, а в разі потреби є можливість у спілкуванні у неактивному режимі.

Провідним чинником розвитку дидактичних систем ДО і ДН є інформаційний простір. Для підготовки або перепідготовки і підвищення кваліфікації військових фахівців ЗСУ доцільно створити інформаційно-освітнє середовище на базі інформаційних освітніх ресурсів ВВНЗ, Національної академії оборони України, Міністерства оборони України. Локальні мережі даних установ доцільно об’єднати в єдину корпоративну мережу, використовуючи телекомунікаційну мережу АСУ ЗСУ „Дніпро”. У результаті з’явиться можливість визначати в даній мережі будь-яку кількість серверів і проглядати зміст їхніх сторінок за допомогою браузерів інших комп’ютерів цієї мережі. В даній мережі немає доступу до інформації для зовнішніх користувачів, що до неї не належать. А до певних видів інформації можуть не мати доступу навіть деякі її локальні користувачі. Це дозволить впорядкувати доступ до конфіденційної інформації, яка є основою для підготовки військового фахівця, та захистити її від несанкціонованого доступу.

Основою інформаційно-освітнього середовища є інформаційний ресурс (портал). Студенти (курсанти) ВВНЗ, які входять до складу цивільних ВНЗ, можуть використовувати в процесі навчання ресурси (портали) даних ВНЗ. Спеціалізоване інформаційно-освітнє середовище, створене на базі інформаційних просторів ВВНЗ, Національної академії оборони України, Міністерства оборони України, є одним із засобів досягнення цілей і завдань ВТП майбутніх офіцерів.

Обґрунтовані основні напрями застосування засобів ДН у військово-технічній підготовці курсантів (студентів) ВВНЗ.

У другому розділі – „Теоретико-методичні основи застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення військово-технічних дисциплін майбутніми офіцерами технічного профілю” – обґрунтовано цілі ДН у процесі викладання військово-технічних дисциплін, визначено завдання, засоби, моделі, функції системи ДН, а також шляхи застосування засобів ДН у процесі ВТП.

З’ясовано, що цілі завдання, засоби та система ДН у навчальному процесі інтегруються у такі його технології: кейс-технологія; TV-технологія; мережні технології. Найсучаснішим і перспективним засобом ДН є inte
et-технологія із сполученням з CD-ROM-засобами, яка складає основу нової технології – Web-CD технології, що є найбільш перспективною для технічної підтримки ДО. Розглянуті технології використовують такі засоби роботи з інформацією: гіпертекст, мульти- та гіпермедіа. Гіпертекст, як правило, використовується у ДО, як довідковий, консультуючий матеріал, тренажерні системи, електронні підручники тощо. Вперше з появою гіпертекстових засобів у педагогів з'являється реальна можливість персоніфікувати процес передачі знань.

Використання технології мультимедіа у ВТП дає такі можливості: організації інтерактивного діалогу (взаємодії курсантів (студентів) з засобом ДН); підвищити ефективність навчання шляхом стимуляції пізнавальної, мотиваційної та емоційної сфер психіки курсантів (студентів); збереження у комп’ютерній пам'яті величезних обсягів різноманітної інформації, що сприяє створенню прикладних мультимедіа-систем, призначених для інформаційної підтримки різних форм їх дистанційної навчальної діяльності.

Ефективність використання в процесі ВТП технологій ДН значною мірою залежить від його засобів, які представляють друковані матеріали, технічні засоби навчання, комп’ютерні навчальні системи, інформаційні комунікаційні технології Вони співставляють у собі звуковий і графічний вплив на аудиторію, мають кореляцію навчального матеріалу після оцінювання засвоєних знань, забезпечують наявність зворотного зв’язку тих, хто навчаються, з педагогами, адміністрацією та між собою, доступність до ресурсів за допомогою телекомунікацій, різні форми представлення навчального матеріалу – на паперових носіях; електронне представлення матеріалу без переробки вмісту; статистичний гіпертекстовий матеріал; мультимедійний матеріал; матеріал з інтерактивними фрагментами та елементами штучного інтелекту.

Обґрунтовано цілі, завдання, принципи застосування засобів ДН у процесі вивчення військово-технічних дисциплін МВФТП.

Визначені такі шляхи застосування засобів ДН у процесі вивчення військово-технічних дисциплін курсантами (студентами) ВВНЗ: для підготовки і проведення педагогами усіх видів і форм занять; для самостійного вивчення курсантами (студентами) навчальних тем та їх підготовки до занять; для здійснення поточного і підсумкового контролю за їх успішністю; для отримання ними консультації або допомоги з боку педагогів під час їх самостійної роботи; для моделювання їх майбутньої військово-професійної діяльності.

Усього дослідженням було охоплено 256 курсантів (студентів), 125 курсантів (студентів) експериментальної групи (ЕГ) та 131 курсант (студент) контрольної групи (КГ). У ході констатувального експерименту, який проводився у ВІКНУ, вирішувались завдання щодо визначення та виміру основних параметрів ВТП майбутніх офіцерів, які ми умовно поділили на 3 групи (аспекти) – змістовно-практичний, мотиваційно-ціннісний, регулятивно-комунікативний. Як свідчить аналіз рівнів актуалізації змістовно-практичного аспекту ВТП майбутніх офіцерів РТВ, у КГ та ЕГ не спостерігається істотної відмінності щодо діагностованих параметрів навчальної успішності − близько половини курсантів (студентів) обох груп (56% курсантів (студентів) КГ і 53% ЕГ) виявили низький рівень навчальної успішності і низький рівень (68% ЕГ і 76% КГ) загальнотехнічних знань, що засвідчує про недостатню обізнаність курсантів (студентів) обох груп щодо фактів і реалій загальнотехнічного характеру. Дослідження рівня розвиненості інформаційних умінь майбутніх офіцерів РТВ виявило більш позитивний стан, коли більше половини респондентів обох груп (65% ЕГ і 67% КГ) виявили високий і середній рівень розвиненості інформаційних умінь. Проте близько третини опитуваних (35% ЕГ і 33% КГ) виявили низький рівень розвиненості інформаційних умінь, що засвідчує про незадовільний стан розвиненості інформаційної культури МВФТП, що негативно позначається на рівні їх навчальної успішності.

Дослідження рівня актуалізації мотиваційно-ціннісного та регулятивно- комунікативного аспектів ВТП проводилось на основі діагностування рівня творчого потенціалу та дослідження локусу контролю майбутніх офіцерів. Діагностовані показники обох груп мало відрізняються (33% КГ і 34% ЕГ) показали високий і середній рівень щодо дослідження творчого потенціалу і (25% КГ і 24% ЕГ) щодо дослідження локусу контролю.

Статистичний аналіз, проведений за критеріем Пірсона, виявив достовірність і рівносильність поділу нами курсантів (студентів) на КГ та ЕГ.

Отже, отримані результати дозволяють дійти до висновку про недостатнє використання засобів ДН у навчальній діяльності МВФТП і нагальну необхідність більш повного їх впровадження у навчальний процес ВВНЗ.

У третьому розділі – „Експериментальна перевірка ефективності застосування засобів дистанційного навчання у процесі вивчення військово-технічних дисциплін” – обґрунтовано ефективність запропонованої методики застосування засобів ДН у процесі вивчення військово-технічних дисциплін МВФТП, експериментально спроектовано дистанційний навчальний курс з дисципліни „Основи побудови АСУ РТВ ПС”, здійснено дослідження рівнів актуалізації трьох аспектів ВТП майбутніх військових фахівців технічного профілю.

Нами був розроблений дистанційний навчальний курс „Основи побудови АСУ РТВ ПС”, при створенні якого ми використовували технологію педагогічного проектування. При його розробці була використана модель створення курсу у вигляді web-сайту з використанням мов програмування HTML i Java Script. Цю мультимедійну модель можна використовувати не тільки як локальний інформаційний ресурс, а й як ресурс глобальної мережі Інтернет, а також у платформах ДН (Lea
ing Space, ILIAS, Прометей та ін.), які забезпечують середовища для здійснення навчання як у глобальних, так і локальних комп’ютерних мережах.

Під час проектування дистанційного навчального курсу ми використовували засоби репрезентації навчальних матеріалів за допомогою опорних сигналів. Принцип опорності ми доповнили принципом інформаційної асиметричності, коли інформація репрезентується у відповідності до особливостей сприйняття інформації півкулями головного мозку людини, коли поряд з наочним аспектом навчальної інформації застосовується й абстрактний аспект її репрезентації. Це відповідає функціональним особливостям обробки інформації людиною та сприяє синхронізації півкульових функцій, що, як показують результати нашого дослідження, значно інтенсифікує процес навчання у системі ДО.

Також на заняттях у військово-наукових гуртках студентами (курсантами) ЕГ під нашим керівництвом були розроблені навчальні програми, які імітують роботу КЗА 86Ж6, РЛС 19Ж6, моделюючі, розрахункові та тестові програми. Розроблено також й електронний посібник „Експлуатація та ремонт КЗА 86Ж6”.

Дистанційний навчальний курс, електронний посібник, навчальні програми складають навчальний ресурс (портал), який розміщений на сервері інституту. У процесі розроблення майбутніми офіцерами зазначених програмних продуктів ми використовували такі елементи творчої діяльності: метод контрольних запитань для активізації їх творчого процесу; впровадження творчих завдань з метою оптимізації вивчення певних ВТД, які отримали дистанційну проекцію.

Психолого-педагогічними умовами ефективного застосування засобів ДН у військово-технічній підготовці МВФТП є такі: комплексність використання різних засобів ДН у різноманітних видах навчальної діяльності; індивідуалізація навчальної діяльності; створення системи ДН з оптимальним використанням сучасних інформаційних технологій навчання, як важливих засобів ДН; формування у них інформаційно зорієнтованого світогляду, комунікативної культури; формування технічного мислення; використання методик розвивального та інтерактивного навчання на основі застосування засобів ДН; наявність трьох аспектів ВТП майбутніх військових фахівців технічного профілю; формування у них інформаційної культури та інформаційної компетентності.

На формувальному етапі експерименту, який проводився на базі ВІКНУ (2004-2006 рр.) взяло участь 125 курсантів (студентів) ЕГ і 131 курсант (студент) КГ. Його методика реалізовувалась за такими напрямами роботи з курсантами (студентами) ЕГ: залучення до роботи зі створення електронних програмних продуктів ДН, які потім використовувалися ними у процесі їх навчальної діяльності; широке використання наявних ресурсних можливостей ДН взагалі та його засобів зокрема; використання глобальних комп’ютерних мереж, зокрема Inte
et; упровадження розроблених навчальних продуктів у навчальний процес ЕГ для поточного та підсумкового контролю їх знань, навичок і вмінь.