ВАКАНСІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу; охарактеризовано використані методи; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження; висвітлено дані щодо впровадження та апробації результатів; подано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі – “Підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання в теорії і практиці” – на основі системного вивчення праць вітчизняних і зарубіжних авторів висвітлено ступінь наукової розробленості проблеми, розглянуто теоретичні основи професійної підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання, вивчено та обґрунтовано сучасний стан їх підготовки в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО); відібрано та проаналізовано законодавчу та нормативно-правову базу профільного навчання. Це дало змогу розробити структуру організації профільного навчання та визначити зміст підготовки керівників ЗНЗ за його складовими.

На основі теоретичного аналізу цієї проблеми в роботі розкрито зміст базових понять дослідження, зокрема, таких як: “підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження профільного навчання”, “профільне навчання”.

У дисертації з’ясовано, що в сучасній психолого-педагогічній літературі всебічно висвітлено теоретичні проблеми підготовки управлінських кадрів ЗНЗ у системі підвищення кваліфікації, здійснено наукові пошуки щодо професійної підготовки педагогічних працівників до профільної школи. Зокрема, формування професійної підготовки педагогічних працівників до впровадження профільного навчання досліджували Н.О. Аніскіна, І.П. Ареф’єв, В.І. Блінов, С.Є. Вольянська, М.М. Гриньова, В.В. Дивак, І.Г. Єрмаков, В.Е. Лунячек, О.І. Овчарук, В.О. Огнев’юк, Є.М. Павлютенков, М.А. Пайкуш, Л.Д. Покроєва, В.В. Потєха, П.І. Сікорський, М.І. Сметанський, Е.М. Соф’янц, Л.Г. Чернікова, Н.І. Шиян та ін.

Значущість проблеми підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання висвітлена російськими науковцями: Л.Т. Воронкіною, Г.Ч. Тахтамишевою, О.П. Тонконогою, С.В. Чистяковою та ін.

Узагальнюючи теоретичні підходи, в роботі зазначено, що підготовка керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання в ІППО є цілісною педагогічною системою модульної диференціації змісту й технології навчання, яка спрямована на розвиток їх професійних знань і вмінь з основ освітнього менеджменту та профільного навчання.

Результатом такої підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання є модернізація змісту, форм і методів підвищення кваліфікації, яка сприяє розвитку:

– професійних знань та вмінь щодо інформаційної, орієнтаційної, діагностичної, консультативної та координаційної діяльності;

– мотивації управління;

– особистісних і ділових якостей;

– досвіду управлінської діяльності.

З’ясовано, що в сучасній психолого-педагогічній літературі проблеми профільного навчання досліджували в різних аспектах: сутність і особливості організації профільного навчання (Л.Д. Березівська, О.В. Курбатов, Т.П. Колісник, Л.А. Липова, І.Л. Лікарчук, В.К. Сидоренко, Д.О. Тхоржевський та ін.); науково-методичний супровід (Н.М. Бібік, М.І. Бурда, Р.П. Вдовиченко та ін.); зміст та організація навчально-виховного процесу (Г.О. Балл, Ю.В. Вороніна, М.П. Гузик, В.І. Доротюк, О.К. Корсакова, А.П. Самодрин, А.О. Сологуб, С.Н. Чистякова та ін.); методичне і програмне забезпечення (О.О. Васько, Ю.О. Дорошенко, В.І. Кизенко, П.С. Лернер та ін.).

Аналіз досліджень з основ профільного навчання, законодавчих та нормативно-правових документів свідчить, що немає єдиного підходу до визначення поняття “профільне навчання”. Відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі дане поняття в дисертації розглядається як складова навчально-виховного процесу, спрямована на розвиток особистісних якостей, здібностей і можливостей старшокласників щодо вибору ними профілю навчання в умовах реалізації сучасної законодавчої та нормативно-правової бази системи загальної середньої освіти.

Базуючись на концептуальному підході, в роботі обґрунтовано структуру організації профільного навчання, яка включає профільну інформованість учнів, їх профорієнтацію щодо вибору профілю навчання в старшій школі, профільне психолого-педагогічне діагностування, консультування та координування; визначено зміст підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання за даною структурою та його основні компоненти.

Зокрема, зміст підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання розкривається через основи освітнього менеджменту та профільного навчання, а саме: профільна інформованість учнів розкривається через вивчення основ інформаційного менеджменту; профільна орієнтація – інноваційного, стратегічного та фінансового менеджментів; профільне психолого-педагогічне діагностування – психології управління та моніторингу якості знань з профільних освітніх галузей; профільне консультування – основ маркетингу освіти та культури організації; профільне координування вибору старшокласниками профілю навчання – теорію управління персоналом.

Основними компонентами підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання визначено: мотиваційно-цільовий (сформованість мотивів, інтересів і потреб у впровадженні профільного навчання); інформаційно-змістовий (професійні знання і вміння з основ освітнього менеджменту та теорії профільного навчання); операційно-діяльнісний (наявність особистісних і ділових якостей, досвіду щодо впровадження профільного навчання). Перевірено рівень їх підготовки за розробленими статистичною та кваліметричною технологіями.

На констатувальному етапі експерименту за статистичною технологією перевірено рівні підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання за методикою В.А. Семиченко (перевірено рівні їх мотивів, інтересів і потреб); за методиками В.І. Андрєєва та А.Г. Шмельова (рівні сформованості творчих здібностей, особистісних і ділових якостей); за методиками Л.І. Даниленко, Л.І. Карамушки (рівні фахових знань і вмінь відповідно до Базового стандарту діяльності директора школи).

Методика Б. Блума застосовувалась для складання матриці тесту, за допомогою якої визначено узагальнений рівень підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання за кожним з компонентів та критерії їх оцінювання: високий, достатній, низький / недостатній. Встановлено, що високому рівню підготовки керівників ЗНЗ відповідає показник, який знаходиться в інтервалі від 0,67 до 1,0; достатньому – від 0,34 до 0,66; низькому – від 0 до 0,33.

Одержані результати проведеного емпіричного дослідження свідчать, що рівень підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання за мотиваційно-цільовим компонентом виявився низьким (0,33); за інформаційно-змістовим – низьким (0,29); за операційно-діяльнісним – недостатнім. Найнижчими виявилися показники за такими складовими організації профільного навчання: профільне інформування учнів – 0,25; профільне консультування – 0,28; профільне координування – 0,28.

Це свідчать про те, що більшість керівників ЗНЗ – слухачів курсів підвищення кваліфікації ІППО – недостатньо підготовлені з теорії інформаційного менеджменту, маркетингу освіти, культури організації, теорії управління персоналом; 51% респондентів не мають досвіду з упровадження профільного навчання; слабко вираженими є особистісні та ділові якості керівників ЗНЗ, такі як: цілеспрямованість (10,5%), здатність до наукової діяльності (10,3%), послідовність (8,0%), комунікативність (2,1%), світоглядність, волевиявленість, інноваційність, самостійність (по 1,2%).

Низький стан підготовки керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання підтверджено розробленою кваліметричною технологією визначення його рівня, в основі якої лежать методики Г.В. Єльникової (факторно-критеріальне моделювання) і Дельфи (комплексна експрес-оцінка). Рівень підготовки керівників ЗНЗ з даної проблеми становить 0,32 і також є низьким.

Результати здійсненого контекстного аналізу навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО та анкетування викладачів, керівників відділів освіти, методичних кабінетів та ЗНЗ, вчителів, старшокласників та їх батьків підтверджують відсутність цільової підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання. Зокрема:

– у змісті варіативної частини функціональної складової навчально-тематичних планів не представлено навчальні модулі, спецкурси, спецсемінари, тренінги й інші види занять з основ освітнього менеджменту та профільного навчання;

– переважають лекційні форми навчання над індивідуальними: 38% змісту навчання становлять лекції; 34% – семінарські заняття; 27% – практичні заняття;

– не дотримуються вимоги Державного стандарту вищої освіти: практична складова підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в середньому становить 36%, замість 60%, рекомендованих Болонським процесом.

Проведений аналіз сучасного стану підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання як однієї із складових їх професійної підготовки засвідчує необхідність розробки якісно нової моделі.

У другому розділі – “Модель підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів в інститутах післядипломної педагогічної освіти до впровадження профільного навчання” – виявлено та теоретично обґрунтовано мету, завдання, наукові підходи та принципи підготовки керівників ЗНЗ на курсах підвищення кваліфікації в ІППО із цієї проблеми; розроблено модульний навчально-тематичний план підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ до впровадження профільного навчання, який доповнено спецкурсом, навчальними вправами з розвитку їх управлінської компетентності, навчально-методичними матеріалами.

Представлена в роботі модель є цілеспрямованою й цілісною, розкриває мету, зміст, форми та методи підготовки керівників ЗНЗ в ІППО до впровадження профільного навчання, її складові є взаємопов’язаними і взаємозумовленими. Пропонована модель включає концептуальну, змістову, технологічну, результативно-оцінювальну складові (рис. 1).