ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МЕНТАЛІТЕТУ МАЙБУТНІХ ВОКАЛІСТІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження; схарактеризовано методи роботи; розкрито наукову новизну, практичну значущість дисертації; подано дані щодо апробації, впровадження одержаних результатів і структури роботи.

У першому розділі – „Теоретичні засади формування професійного менталітету майбутніх вокалістів у процесі фахової підготовки” –визначено ступінь дослідження проблеми в теорії і практиці сучасного наукового знання та її джерельну базу; уточнено сутність понять „менталітет”, „професійний менталітет”; науково обґрунтовано феномен „професійний менталітет вокалістів” та визначено його структуру в контексті компетентнісної парадигми освіти.

Аналіз фонду зарубіжних (К. Абульханова-Славська, К. Арнольд, П. Берк, М. Блок, О. Воронова, А. Гуревич, Ж. Ле Гофф, Б. Душков, Ж. Дюбі, Э. Дюркгейм, Р. Емерсон, В. Іванов, Фр. Краус, Л. Леві-Брюль, Ж. Лефевр, А. Лиферов, М. Назаров, А. Огурцов, А. Соколова, Л. Февр, К. Юнг та ін.) і вітчизняних (Н. Бібік, І. Бичко, Д. Богина, Т.Воропаєва, П. Гнатенко, В. Горський, С. Грабовський, М. Грушевський, В. Дем’яненко, Г. Джулай, Р. Додонов, Д. Донцов, В. Дорошкевич, О. Донченко, О. Забужко, В. Кизима, О. Киричук, О. Колісник, М. Костомаров, А. Кравченко, О. Лісеєнко, І. Лисяк-Рудницький, І. Місевра, І. Поліщук, Ю. Романенко, О. Рудакевич, М. Семікіна, І. Старовойт, Д. Чижевський, Л. Шкляр, М. Шульга, М. Юрій та ін.) досліджень дозволяє констатувати, що менталітет був об’єктом інтересу дослідників тривалий період. Бурхливим розвитком соціальних наук обумовлено зародження теорії ментальностей, яка бере початок з кінця ХІХ ст. і по теперішній час перебуває на межі таких наук, як філософія, історія, соціологія, політологія, психологія, педагогіка та ін.

Під менталітетом науковці здебільшого розуміють суспільно-психічне явище, яке є взаємозумовленою і взаємопов’язаною системою багатьох чинників, синтезом природничо-біологічних і соціально-культурних складників, сформованою системою елементів духовного життя і світосприймання, яка зумовлює відповідні стереотипи поведінки, діяльності, способи життя різноманітних соціальних спільнот (груп), індивідів, що включає сукупність ціннісних, символічних, свідомих чи підсвідомих відчуттів, уявлень, настроїв, поглядів, світобачення, які визначають здатність спільнот та індивідів сприймати чи діяти відповідно.

Уведення у науковий обіг поняття „професійний менталітет” обґрунтували у своїх працях такі сучасні дослідники проблеми менталітету, як Б. Душков, Є. Клімов, А. Кравченко, В. Попов, Т. Філіпова та ін. Їхня концепція заснована на тому, що різні суб’єкти менталітету – певні професійні групи мають характерні особливості світосприйняття, емоційних реакцій, стереотипів поведінки та мислення, сформовані у процесі професійної діяльності та під впливом професіоналізації особистості в межах певної професійної групи. Акцентується на ствердженні Є. Клімова, що феномен „професійний менталітет” слід розглядати саме через аналіз професійної поведінки й професійної свідомості. Діяльність, за його висновками, є важливою умовою адекватного знання про світ, водночас професіонали по-різному уявляють об’єктивну й суб’єктивну реальність, оскільки професійні уявлення універсуму, реального цілісного світу істотно й не випадково різняться залежно від типу професії, що виокремлюється за ознаками предметної системи, з якою пов’язаний професіонал як суб’єкт діяльності.

У розділі також подано аналіз авторських (Ю. Канигін, І. Мостова, Б. Парахонський, І. Патлах, В. Попов, А. Скорик, Е. Федоренко, К. Юнг, А. Шафф та ін.) наукових підходів щодо визначення структури професійного менталітету, який відкриває можливості моделювання соціальної поведінки як індивіда, так і соціальної групи, зокрема і професійної.

Отже, професійний менталітет – інтегрована характеристика професійної діяльності людей (чи соціальної групи), сукупність системоутворювальних професійних якостей особистості: світосприйняття, професійного мислення і свідомості, розумових здібностей, психічних настанов, ціннісних орієнтацій, стереотипів поведінки, дій і вчинків, зумовлених цілями і специфікою професії. Це внутрішня готовність професіонала діяти певним чином у відповідному соціокультурному просторі. Професійний менталітет вокалістів – це соціокультурний полікомпонентний феномен, сукупність системоутворювальних професійних якостей особистості (психофізіологічні, когнітивні, духовні і морально-етичні якості, світосприйняття, креативне мислення, музичні здібності, музичний слух, художньо-естетичний смак) і поведінки (професійна культура й етика, професійне сумління, самостановлення, самовдосконалення, самовираження, самоефективність, професійна майстерність); це сформована досвідченість фахівця у музично-виконавчий професійній діяльності.

Аналіз та систематизація результатів сучасних досліджень дозволили констатувати, що наукові розробки здебільшого висвітлюють питання педагогічної підготовки студентів мистецьких спеціальностей (Л. Баренбойм, Г. Нейгауз та ін.), розглядають теоретичні й методичні засади професійного становлення учителів мистецьких спеціальностей (В. Орлов), їхню готовність до педагогічної діяльності (А. Линенко), готовність до музично-творчої педагогічної діяльності (Н. Кравцова), організацію педагогічної практики на вокальних факультетах (М. Агікян), самостійної роботи студентів-вокалістів (А. Менабені), специфічні психолого-педагогічні та мистецькознавчі аспекти вокально-виконавської творчості (Н. Гребенюк), проблеми сумісної діяльності, співвиконання (Е. Економова та ін.), формування духовної культури студентів музично-педагогічних факультетів вищих закладів освіти (О. Горожанкіна та ін.), доцільність побудови навчального процесу на індивідуальному підході до студентів і використанні практичного досвіду викладачів (М. Михайлов-Сидоров, П. Голубєв, О. Слєпцова та ін.), питання формування співака-актора (І. Паторжинський, А. Семенова), проблеми вокальної інтерпретації (Т. Захарчук) і т. ін.

Вдосконалення професійної освіти вокалістів неможливо без урахування основних освітніх конструктів компетентністного підходу, які виокремили вчені (І. Бех, С. Бондар, А. Дахін, М. Гончар, І. Єліна, Є. Зеєр, О. Калегіна, А. Маркова, Д. Мертенс, Д. Мунк, О. Овчарук, Б. Оскарссон, І. Родигіна, Є. Симанюк, Ю. Тихомиров, А. Хуторськой, А. Шелтен, С. Шишов, С. Шо та ін.), а саме: компетентності, компетенції та ключові кваліфікації, що потрібні для виявлення структури професійного менталітету.

Доведено, що модель психолого-педагогічного супроводу того, хто навчається, у системі компетентнісно орієнтованого підходу до навчання повинна ґрунтуватися на уявленнях про компетентність, як загальну здатність особистості (А. Хуторськой та ін.); як інтегрований результат навчання, пов’язаний з уміннями використовувати знання та власний досвід у конкретних життєвих ситуаціях, зокрема у професійній діяльності (Б. Гершунський, Ю. Тихомиров та ін.); як досвідченість особистості у професійній діяльності (І. Бех), що є структурним компонентом професійного менталітету.

Завдяки застосування методу експертних оцінок було визначено критерії формування професійного менталітету вокалістів, зокрема: універсальна компетентність (показники: функціональна (загальносоціальна) грамотність; володіння культурою міжособистісного й ділового спілкування; загальнокультурна та етносоціокультурна обізнаність); професійна компетентність (показники: професійно-мовна гомогенність; обізнаність із системою професійних цінностей і професійно-важливих особистісних якостей; володіння системними компетенціями; готовність до коригування індивідуально-особистісної поведінки відповідно до соціокультурних і професійних вимог); аутокомпетентність (показники: обізнаність із методами самоосвіти та самовдосконалення; володіння технологіями подолання професійних деструкцій; уміння адекватно оцінювати власні соціально-психологічні характеристики та професійні досягнення).

У другому розділі дисертації – „Експериментальна методика формування професійного менталітету майбутніх вокалістів у процесі фахової підготовки” – представлено експериментальну компетентнісну модель формування професійного менталітету майбутніх вокалістів у процесі фахової підготовки; визначено принципи, педагогічні умови, етапи навчання; подано рівневу характеристику сформованості професійного менталітету майбутніх вокалістів на констатувальному та прикінцевому етапах експерименту.

Результати констатувального етапу експерименту засвідчили, що середній рівень сформованості професійного менталітету вокалістів було виявлено у 38% респондентів експериментальної і 39% контрольної груп, низький – у 27% респондентів як експериментальної так і контрольної груп. Достатній рівень сформованості професійного менталітету показали 25% респондентів експериментальної і 24% – контрольної груп і лише в 10% опитаних (як в експериментальній, так і в контрольній групах) було виявлено високий рівень.

Формувальному етапу експерименту передувало визначення чинників ефективного впливу на формування професійного менталітету майбутніх вокалістів у вищій школі. Застосовуючи методи факторного аналізу було проаналізовано поле професійної майстерності вокалістів і визначено його контури, зокрема окреслено його “ядерну” й “периферійну” сфери; деталізовано картину поля, виокремивши чотири фактори – “ноематичний”, “прагматичний”, “афективний”, “персоналістський”; встановлено значення компонентів поля професійної майстерності для різних професійно-статусних груп вокалістів; розглянуто диспозиції професійної освіти як складову частину поля професійної майстерності.

За результатами факторного аналізу встановлено, що чинниками ефективного впливу у вищій школі на формування професійного менталітету майбутніх вокалістів є такі:

– фізіологічні якості – музичні здібності (слух – інтонаційне відчуття, метроритмічне відчуття); витривалість; зовнішність; технічні навички;

– психофізіологічні якості – темперамент як швидкість та адекватність реакції; акторські здібності; принадливість; стресостійкість; азарт; інтуїція;

– когнітивні якості – загальний рівень інтелекту; комунікативні якості; аналітичні здібності; вміння працювати самостійно; відсутність штампів; можливість експерименту;

– духовні й морально-етичні якості – “дух” суперництва; задоволення творчої жаги; фізична насолода процесом співу; дотримання традицій; етнокультурна належність; творча й особистісна позиція; самовдосконалення духовне; інтелектуальне; амбіції; артист – людина з народу (“така сама, як я”); смак; дисципліна; соціальний статус; самореалізація (власне “я”).

На підставі теоретико-методологічного обґрунтування дослідження та результатів констатувального етапу експерименту було розроблено експериментальну компетентнісну модель формування професійного менталітету майбутніх вокалістів у процесі фахової підготовки, що складається з трьох етапів.

Метою першого – особистісно-мотиваційного етапу – було свідоме визначення майбутніми вокалістами життєвих і професійних перспектив, механізмів професійного розвитку, стрижневих морально-ціннісних конструктів та професійно важливих якостей. Процес реалізації мети здійснювавсь у межах навчальних дисциплін “Філософія та естетика”, “Історія вокального виконавства”, “Акторська майстерність”, “Методика вокалу”, “Сценічний рух”, “Психологія”. Навчальна діяльність вокалістів на цьому етапі передбачала серію практичних занять, переважна більшість яких мала форму тренінгів. Наприклад, у межах тренінгу „Функціональний аналіз діяльності вокаліста. Модель сучасного вокаліста” здійснювалося формування системних, науково обґрунтованих уявлень про особистісні професійно важливі якості, розуміння галузевих особливостей професійної діяльності, створення моделі сучасного вокаліста, з’ясовувалися мотиви та вдосконалювалися шляхи оптимізації власних життєвих стратегій та перспектив, ураховуючи специфіку професійних завдань. Тренінг “Самоосвіта та самоменеджмент вокаліста” мав за мету розвиток у майбутніх вокалістів умінь і навичок щодо застосування методів самоосвіти та самовдосконалення для досягнення особистісних та професійних цілей, зокрема володіння елементами самоорганізації та загальними основами міжособистісної взаємодії у сфері професійного спілкування вокалістів, дотримання ділового та етичних норм мовлення.

З метою розвитку професійного становлення майбутніх вокалістів, розкриття їхніх потенційних можливостей та бажання до самовдосконалення було проведено міждисциплінарний круглий стіл з теми: “Духовна та культурна спадщина А. Нежданової, М. Чехова, Ф. Шаляпіна, К. Станіславського в контексті життєвих перспектив та професійних цінностей артиста”. Для формування у майбутніх вокалістів умінь та навичок коригування індивідуально-особистісної поведінки відповідно до соціокультурних і професійних вимог було організовано мозковий штурм “Філософія культури міжособистісного і ділового спілкування вокаліста” і кейс-стаді “Соціокультурні та професійні вимоги до вокаліста. Я вважаю…”.

На цьому етапі педагогічні умови реалізовувалися таким чином: чуттєво-емоційна спрямованість навчання забезпечувалася шляхом визначення для кожного студента головних і другорядних пріоритетів у професійній діяльності та їх природних психофізіологічних схильностей до діяльності в різних закладах мистецтв (оперний театр, музичний театр, філармонія, естрада та ін.); мотивація до самостійної творчо-виконавської діяльності – завдяки стимулювання самостійної оцінки власних досягнень та участі у творчих заходах з метою усвідомлення своїх сильних та слабких професійних якостей; методичний супровід аудиторного навчання та позааудиторної музично-виконавської діяльності майбутніх вокалістів – шляхом застосування відеозаписів сольних і збірних концертів, вистав у виконанні відомих співаків (Л. Паваротті, М. Магомаєв, Й. Кобзон, Г. Нетребко та ін.), мемуарних видань видатних вокалістів та біографічних спогадів сучасників, зокрема: Пласідо Домінго “Мої перші сорок років”, Г. Вишневська “Галина”, Ф. Шаляпін “Нотатки з мого життя”, Б. Покровський “Сходинки професії” і т. ін.

Метою другого – діяльнісно-компетентнісного – етапу було формування універсальної (загальносоціальної), професійної та аутокомпетентностей. Змістовим аспектом цього етапу було опанування технологій подолання професійних деструкцій, формування умінь і навичок культури міжособистісного та ділового спілкування, загальносоціальної (функціональної) грамотності, професійно-мовної гомогенності, системних компетенцій у межах елективного курсу “Професійний менталітет вокаліста”, який складавсь із двох взаємопов’язаних модулів “Вступ до професійної культури” і “Техніка професійної майстерності”. Так, проведення семінару з теми: “Коучінг як технологія розкриття професійного потенціалу” сприяло визначенню мети професійного розвитку вокалістів та оптимальних кроків її досягнення; підвищенню самостійності та відповідальності; отриманню задоволення від самої діяльності, а не тільки від її результатів; умінню знаходити нові шляхи ефективного співробітництва; відкриттю нових можливостей у професійній діяльності, вмінню збагачувати діяльність новими засобами виконання; оволодінню конструктивними стратегіями професійного розвитку; розвитку професійної гнучкості та мобільності і т. ін. Особлива роль відводилася майстер-класам, метою яких було формування цілісного бачення вокального твору скрізь “трьохгранну призму” композиторського, поетичного, виконавського аспектів та усвідомлення студентами соціокультурних цінностей, що є складовими професійного менталітету вокалістів.

Щодо реалізації педагогічних умов, то на цьому етапі чуттєво-емоційна спрямованість навчання забезпечувалася підбором репертуару з урахуванням психофізіологічних якостей студентів та корекції їхніх життєво-творчих перспектив відповідно до професійних задатків; мотивація до самостійної творчо-виконавської діяльності – завдяки залученню майбутніх вокалістів до участі у студентських тематичних концертах, спостереженню за проведенням репетиційного періоду у професійних театрах та виконавських закладах, особистісної участі у виставах та концертах поряд з визнаними майстрами-вокалістами; реалізація методичного супроводу аудиторного навчання та позааудиторної музично-виконавської діяльності майбутніх вокалістів забезпечувалася сучасними інформаційними технологіями (Інтернет, аудіо-, відео-, медіа- ), як складовими вивчення та аналізу музичного матеріалу, методичними розробками Н. Стрельнікової (Гімнастика парадоксального дихання і т. ін.), методичними рекомендаціями щодо дотримання правил гігієни голосу з метою запобігання професійних вокальних хвороб, психологічні тренінги та діагностувальні вправи, запропоновані Є. Зеєром і Є. Симанюк.

Метою третього – рефлексивно-інтегрального – етапу було сприяння розвитку соціального статусу та прийняття норм професійно-рольової поведінки, а також самоосвіти й самовдосконалення, результатом якого виступила готовність вокалістів до коригування індивідуально-особистісної поведінки відповідно до соціокультурних і професійних вимог. Засобами реалізації мети були психологічні тренінги, методи ігрового моделювання, мозкового штурму, кейс-стаді і т. ін. Під час практики та стажування майбутні вокалісти не тільки брали участь у виставах, але й розв’язували сучасні проблеми вокалістів, презентуючи самоаналіз виконаної ролі, зазначаючи власні позитивні моменти та намагаючись пояснити особистісні погляди на причини невдачі, обов’язково з підготовленими рекомендаціями й програмою самовдосконалення.

Педагогічні умови на цьому етапі реалізувалися таким чином: чуттєво-емоційна спрямованість навчання забезпечувалася застосуванням у навчальному процесі методу моделювання для створення власного репертуарного списку, виконавського іміджу, професійно-рольових ігор для удосконалення та коригування моделей поведінки відповідно до соціокультурних і професійних вимог; мотивації до самостійної творчо-виконавської діяльності сприяла участь студентів у майстер-класах, національних та міжнародних конкурсах вокалістів, а також у творчих конкурсах, що проводилися закладами мистецтв на заміщення вакантних посад; методичний супровід аудиторного навчання та позааудиторної музично-виконавської діяльності майбутніх вокалістів забезпечувався використанням методик М. Чехова, К. Станіславського, М. Глінки, М. Гарсіа, Б. Покровського та ін., методичних рекомендацій щодо уникнення професійних деструкцій тощо.

За результатами впровадження експериментальної моделі та методики формування професійного менталітету майбутніх вокалістів у процесі фахової підготовки засвідчено динаміку змін щодо рівнів сформованості в них професійного менталітету. Так, значні позитивні зміни відбулися серед респондентів експериментальної групи: високого рівня досягли 26% респондентів, достатнього – 39%. На середньому рівні залишилося 25% і на низькому – 10%. Під впливом навчання у контрольній групі також відбулися певні позитивні зміни, але незначні. Високий рівень сформованості професійного менталітету було виявлено в 11% майбутніх вокалістів; достатній у 28%; на середньому рівні залишилося ще 37% і на низькому – 24%.